АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/497/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 52 Діденко Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В.Д.

суддівВініченка Б.Б., Новікова О.М.

при секретаріОстапенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Монастирищенської міської ради на рішення Монастирищенського районного суду від 4 січня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_6 до Монастирищенської міської ради про поновлення на посаді і стягнення різниці в заробітку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 пред'явив позов до Монастирищенської міської ради про поновлення на посаді і стягнення різниці в заробітку та моральної шкоди. Зазначав, що працював у відповідача на посаді оглядача кладовища. Розпорядженням від 4.01.2011 р. № 2 затверджено новий штатний розпис із скороченням його ставки до 0,5 штатної одиниці. Але він виконував роботу, але з меншою оплатою праці. Розпорядженням № 140 від 27.07.2011 р. було скорочено посади оглядачів кладовища. Із вказаним розпорядженням він був ознайомлений 28.07.2011 р. Але розпорядженням від 27 вересня 2011 р. № 21 без його згоди було переведено дорожнім працівником. Посилаючись на незаконність дій відповідача, просив поновити його оглядачем кладовища за повною ставкою, стягнути різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в сумі 4290 грн. і моральну шкоду 2000 гривень.

Рішенням Монастирищенського районного суду від 4 січня 2012 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_6. з 27 вересня 2011 р. на посаді оглядача кладовища на умовах роботи на повний робочий день з оплатою праці за повною ставкою.

Стягнуто із Монастирищенської міської ради на користь ОСОБА_6. 8376 грн. 80 коп.

В задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі Монастирищенська міська рада просить рішення суду скасувати, як постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить д висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом, підставою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір, оформлений розпорядженням від 1 березня 2005 р. № 9а про зарахування позивача на роботу оглядачем кладовища.

Враховуючи, що при зарахуванні на роботу оглядачем кладовища за взаємною згодою сторін було визначено коло посадових обов'язків позивача, передбачених кваліфікаційною характеристикою, розмір заробітної плати згідно із штатним розписом за цією посадою, відповідно до вимог ст. 32 КЗпП в зв'язку із зміною істотних умов праці, зокрема, зміни розміру оплати праці і встановлення неповного робочого часу власник або уповноважений ним орган повинен отримати на це згоду працівника.

В зв'язку із зміною штатного розпису на 2011 р. відповідач почав із 1 січня 2011 р. проводити оплату праці в розмірі 0,5 ставки оглядача кладовища. Згоду на таку зміну істотних умов праці одержано не було. Розпорядження про переведення на 0,5 ставки оглядача кладовища не видавалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації допускається тільки за згодою працівника.

Розпорядженнями від 1.08.2011 р. № 147 і від 27.09.2011 р. № 21 позивач без його згоди був переведений на посаду дорожнього працівника з оплатою праці на повну ставку, а потім на 0,5 ставки відповідно.

Враховуючи, що трудові відносини сторін під час його укладення 1 березня 2005 р. не змінювалися в установленому порядку до даного часу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

В іншій частині судове рішення не оскаржується.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Монастирищенської міської ради на рішення Монастирищенського районного суду від 4 січня 2012 р. відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :