№2-73/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 вересня 2007 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді                 Дьомич Л.М.

при секретарі                          Вовкуненко І.В.,

за участю прокурора             Дехтярука В.А., Грива Ю.В.

за участю адвоката                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-73/2007 року за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, який також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4до військової частини А 1840, третя особа ОСОБА_5про стягнення у відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у вересні 2005 року звернулась до суду з вимогою про стягнення на її користь у відшкодування матеріальних збитків 46 999,97 грн. та у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. Також позивачем у справі є ОСОБА_3., який також представляє інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_4, який заявив позов щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., така ж сума заявлена і у відшкодування шкоди заподіяної неповнолітньому сину позивача ОСОБА_4, інтереси якого в суді здійснює батько. Вимоги заявлені до військової частини А 1840, третя особа ОСОБА_5. На обґрунтування заявлених вимог сторона позивача вказала, що військова частина є власником джерела підвищеної небезпеки, яким керував ОСОБА_5. Спірні правовідносини виникли через Дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 02.08.2005року о 7.30 годин на автодорозі М-13 Кіровоград - Платонове. Учасниками дорожньо-транспортної пригоди є позивач у справі ОСОБА_3. водій автомобілю БМВ 730 державний номер НОМЕР_1та водій автомобіля КАМАЗ - 54112 державний номер НОМЕР_2з напівпричепом ОДАЗ-9370 державний номер НОМЕР_3- ОСОБА_5.

Сторона позивача в суді вказала, що ОСОБА_3. водій автомобіля БМВ, 2.08.2005 року, біля 7.30 годин на автодорозі М-13 Кіровоград-Платонове рухаючись зі Швидкістю до 90 км/годину почав обгін автомобіля КАМАЗ, коли доїхав до заднього колеса машини, а не напівпричепа, машина відповідача різко пішла вліво, він почав уникати зіткнення, машину вдарило напівпричепом, від чого машина понеслась на узбіччя, перевернулась и стала на передній бампер. Маневр здійснював після увімкнення лівого повороту, подачі звукового сигналу, загальмувати та зупинитися технічно не зміг, обгін почав на відставні до автомобіля КАМАЗ приблизно 15 метрів, інтервал коли зрівнявся був між транспортами приблизно 1,50 метрів, машину вдарило колесо напівпричепа. Він проїхав напівпричіп, зрівнявся з кабіною автомобіля КАМАЗ, коли ОСОБА_5. почав виконувати маневр.

Моральну щкоду ОСОБА_2., власник транспорту, який пошкоджено внаслідок транспортної пригоди обґрунтувала наявністю тих душевних страждань, які зазнала, внаслідок того, що позбавилась можливості продати автомобіль, отримати кошти та реалізувати за потребою. Спірні події вплинули на стан здоров'я, погіршився сон, виникла нервозність, головні болі, хвилювання, суперечки з ОСОБА_3., з яким була домовленість про продаж транспорту.

ОСОБА_3. вказав, що йому і сину завдано не тільки фізичних страждань але і моральних, а саме хлопчик отримав-значні та небезпечні для здоров'я ушкодження, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, ушиблену ссадину теменної області голови; гематому лівої скулової області, через що знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 02.08.2005 року по 15.08.2005 року. Дитина отримала стрес, втрачав свідомість, як наслідок травми голови, відчуває постійні головні болі. Стан сина вплинуло на хвилювання та розпач його батька, який крім хвилювання за стан хлопчика, також отримав ушкодження здоров'я у вигляді ушиби м'яких тканин в області таза зліва, струс лівої нирки, мікро гематурію. Також до стану хвилювання доповнився і відчай за те, що саме він став учасником ДТП, пошкоджено транспорт ОСОБА_2., з якою була домовленість про продаж, власник розраховував на отримані кошти, а замість того він має її заспокоювати в очікуванні відшкодування.

Сторона відповідача позовні вимоги повністю не визнала, її представники вказали, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини позивача ОСОБА_3. Водій автомобіля КАМАЗ - 54112 ОСОБА_5. їхав завантаженим по а/д М 13 Кіровоград -Платонове із швидкістю біля 70 км./гд. Оскільки автодорога в районі місця ДТП має нерівності, то водій КАМАЗ ОСОБА_5., впевнившись, що зустрічна смуга вільна, видимість дороги гарна, позаду ніякого транспорту не було, який би мав намір зробити обгін автомашини КАМАЗ, включив лівий поворот, виїхав на зустрічну смугу і почав об'їжджати нерівну дорогу. Закінчуючи маневр об'їзд нерівностей на дорозі, водій ОСОБА_5. побачив, що на дуже великій швидкості, перекидаючись у повітрі, летить легковий автомобіль поряд з кабіною автомашини КАМАЗ. Як потім з'ясувалося це був автомобіль БМВ під керуванням водія ОСОБА_3., який зупинився, ударившись у дерево, що росло на обочині дороги з правої сторони по руху транспортних засобів. Таким чином, водій ОСОБА_5. дотримався вимог п. п. 10.1, 1Q.3 «Початку руху та зміна його напрямку», п. 12.1 «Швидкість руху» Правил дорожнього руху та п. 14.2 «Обгін» і вини його з приводу цієї дорожньо -транспортної пригоди немає. Водій автомашини БМВ ОСОБА_3., обганяючи автомобіль КАМАЗ, не витримав дистанції руху, не вибрав безпечного інтервалу , щоб не створити небезпеки для дорожнього руху, не впевнився в тому, що автомобіль КАМАЗ, який рухається попереду по тій самій смузі, подав сигнал про намір повороту «Перестроювання» ліворуч, допустив обгін на дуже близькій відстані від автомобіля КАМАЗ, чим автомобіль БМВ зачепив лівий передній бризговик на полупречепі, про що свідчать сліди від тертя, на скатах напівпричепа КАМАЗ, чим порушив п. 10.1,13.1, 13.3, 14.2 б, 14.6 Правил дорожнього руху, що стало причиною ним скоєної дорожньо - транспортної пригоди, який рухався на швидкісній іномарці, а тому не дотримався обмеження руху, що передбачено даною ділянкою шляху, не вибрав безпечну дистанцію для здійснення обгону.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5. пояснив, що виїхав з м. Кіровограда до м. Одеса, в машині перевозила пусту тару, рухався зі швидкістю 65 км/годину по автодорозі, на 123 км. була перешкода, вибоїна на шляховому путі, він увімкнув лівий поворот і почав робити обгін, закінчуючи маневр, побачив автомобіль БМВ, який з великою швидкістю влетів в його машину, через зіткнення вдарився з'їхав на обочину і став церекидатися. Звукового сигналу машина БМВ не подавала, як і інші передбачені Правилами сигнали.

В порядку ст. 45 ЦПК України здійснюючи представництво в суді в інтересах держави, в справу вступив військовий прокурор, забезпечивши явку своїх представників, який також оспорював обставини дорожньо-транспортної події, з огляду викладеного позивачем, водієм транспортного засобу БМВ 730.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, висновки експертів, пояснення свідків, суд ухвалює рішення, за яким позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 02.08.2005 року о 7.30 годин на автодорозі М-13 Кіровоград-Платонове була скоєна дорожньо-транспортна дригода за участю водія ОСОБА_5., який керував автомобілем КАМАЗ - 54112 державний номер НОМЕР_2з напівпричепом ОДАЗ-9370 державний номер НОМЕР_3, власником якого є військова частина А 1840, та транспортного засобу БМВ 730 державний номер НОМЕР_1за кермом якого був ОСОБА_3., експлуатацію засобу здійснював на підставі доручення від 22 березня 2005 року, що

нотаріально посвідчене, від власника ОСОБА_2.

Аналізуючи зібрані в сукупності докази, суд дійшов висновку, що транспортна пригода сталася з вини водія відповідача ОСОБА_5. з наступних підстав. Автомобіль БМВ 730 державний номер НОМЕР_1, який рухався позаду КАМАЗ - 54112 державний номер НОМЕР_2з напівпричепом ОДАЗ-9370 державний номер НОМЕР_3 в зустрічному напрямку, ОСОБА_3. водій БМВ почав здійснювати обгін КАМАЗ, при цьому крім світового сигналу подав і звуковий, бо доїхавши до заднього колеса автомобіля, минувши напівпричеп, водій ОСОБА_5. несподівано, також почав маневр, об'їзд вибоїни, що знаходилась на дорозі, сталося ДТП. Внаслідок спірних подій складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_5. В суді вивчені матеріали адміністративної справи № 3-11115/05, де зазначено, що саме водій КАМАЗ при виїзді на смугу зустрічного руху, не впевнившись в тому, що водій транспортного засобу, який рухався позаду, почав виконувати обгін, внаслідок чого допустив зіткнення задньою частиною причепа з автомобілем БМВ 730 д/н НОМЕР_1, через що транспортні засоби отримали механічні пошкодження, ОСОБА_5. порушив п.п. 10.1 ПДР України, чим здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України. Постановою від 02 листопада 2005 року провадження по адміністративній справі закрито, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП України. При цьому в судовій постанові не спростована вина в діях працівника відповідача, що відповідає і вимогам ст. 61 ЦПК України. Сліди пошкодження на транспорті військової частини свідчать про те, що водій БМВ вже здійснював обгін, коли КАМАЗ почав маневр. Більш того, сам ОСОБА_5. в суді пояснював, що видимість була добра, перед маневром оглянув задній рух, транспорту БМВ не було видно, видимість близько 500 метрів, вказував, що можливо ОСОБА_3. рухався за напівпричепом, тому його не було видно, звукових сигналів не почув.

Ухвалою суду від 3 березня 2006 року у справі була призначена автотехнічна експертиза, виконання якої доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою суду від 12 липня 2006 року виконання експертизи доручено експерту Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою суду від 26.03.2007 року була призначена повторна автотехнічна експертиза, виконання якої доручено експерту науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Кіровоградській області. Висновком експертів вказано, про неможливість дійти висновку про обставини пригоди, розташування транспорту, її швидкісний стан без відтворення спірних подій, огляду пошкоджень. Автомобіль БМВ 730 державний номер НОМЕР_1, відремонтовано. Тому висновок про винність ОСОБА_5. здійснюється на підставі добутих доказів в суді.

В засіданні суду були допитані свідки, які свідчили про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, працівники ДАІ, яки виїздили на місце пригоди, пояснили наступне:

· свідок ОСОБА_6. працівник ОР ДПС ДАІ Миколаївського УМВС. пояснив, що на зустрічній смузі були сліди юзу автомобіля КАМАЗ - 54112 державний номер НОМЕР_2, що свідчить про гальмування автомобіля КАМАЗ, пошкодження на цьому автотранспорті свідчать про винність водія цього транспорту, а саме пошкоджене крило напівпричепа, тертя на шинах напівпричепа. Перешкод руху автомобілю КАМАЗ на дорозі не було, ям та вибоїн також не було, була нерівність, згідно сліду юзу та ширини автомобіля БМВ, він рухався по крайній лівій стороні, далі вже узбіччя, через що здійснив висновок, що інтервал ОСОБА_3. дотримався, дана автодистанція допускає швидкість 90 км/годину. Автомобіль БМВ знаходився попереду заднього колеса напівпричепа КАМАЗ. Також зазначив що видимість була в нормі, було сухо і ясно.

свідок ОСОБА_7. також працівник ОР ДПС ДАІ УМВС України в Миколаївській області пояснив, що здійснені в адміністративному протоколі висновки про винність водія автомобіля КАМАЗ, через наслідки авто пригоди, а саме наявності і характеру пошкоджень транспорту. Зокрема, є сліди тертя на колесах автомобіля КАМАЗ, перешкод для руху КАМАЗ не було і він мав би рухатися по своїй полосі, погода була суха і ясна, виказався про причину ДТП як неуважність водія ОСОБА_5., він не впевнися в небезпеці при здійсненні маневру, ця частина дороги допускає рух зі швидкістю до 110 км/ годину, водій ОСОБА_5. почав маневр, коли автомобіль БМВ зрівнявся з ним, інтервал між автотранспортами

дотриманий.

Свідки з боку позивача ОСОБА_8. виказували лише про стан здоров'я ОСОБА_4, бо саме вони ним опікувалися, Дитина постраждала внаслідок дорожньої пригоди.

Свідки зі сторони відповідача ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., які на автомобілях, як і транспорт під керуванням ОСОБА_5. рухалися колоною в напрямку м. Одеса, надали пояснення лише за наслідками пригоди, саме причини зіткнення та підстави його виникнення не вказували, висловлювали думку лише про побільшення швидкості транспорту, що постраждав внаслідок пригоди. Лише ОСОБА_12., який знаходився в автомобілі КАМАЗ поруч з водієм, зазначив, що ОСОБА_5. різко загальмував, коли з лівої сторони з'явився автомобіль під керуванням ОСОБА_3., його транспорт майже перекидався в повітрі, на той час КАМАЗ закінчив маневр, виказувався про велику швидкість руху машини БМВ.

Свідчення свідків з боку позивача та відповідача ніяким чином не спростують встановленому в суді, а саме про причини транспортної пригоди, як і не доводять перебільшення  швидкості руху водія БМВ, ці припущення, суд не може прийняти до уваги.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати^ які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не булр порушене.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини А 1840 № 52 від 03.03.2003 року, старшого солдата контрактної служби ОСОБА_5, водія автомобільного взводу роти забезпечення призначили старшим водієм автомобільного взводу забезпечення, ВОС 837702 А, він проходить службу у відповідача, а тому на спірні правовідносини застосовуються вимоги вказаної норми права.

Вирішуючи питання про відшкодування, суд приймає за основу висновок спеціаліста № 133 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку /а.с. 19-69/, згідно якого вартість матеріального збитку становить 46999,87 грн., що і підлягає відшкодуванню з військової частини А 18 40 на користь власника транспорту ОСОБА_2.

Суд також зважуючи на обставини виникнення спору, задовольняє і вимоги пов'язані з відшкодуванням моральної шкоди.

Ст. ст. 23,1167 ЦК України передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, зокрема, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, його вина в цьому. В засіданні суду, з пояснення сторін, письмові матеріали, саме доводять обставини, які дають право на задоволення такої вимоги. Так як,   через протиправну поведінку відповідача, поза волею позивачки, вона позбавлена можливості в своїх інтересах використовувати транспортний засіб, який пошкоджено і постало питання  про його ремонт, витрата коштів на це, в той час коли такі обставини нею не заплановані. Спірні події внесли розлад в її життєвий зв'язок і потребували додаткових зусиль для організації свого життя. Більшу за значимістю отримав моральну шкоду позивач ОСОБА_3. та його неповнолітній син, які фізично постраждали внаслідок аварії. Визначаючи розмір стягнення, суд приймає до уваги пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» /із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких  зазнав  позивач,  характеру немайнових втрат (їх

тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Також враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. За цих обставин на користь ОСОБА_2. до відшкодування моральної шкоди підлягає 1000,00 грн., враховуючи медичне підтвердження надане цією стороною, пов'язаний фізичний розлад саме через хвилювання та потреби вирішувати питання про відновлення транспорту.

На користь ОСОБА_3. підлягає стягненню 5000,00 грн. з яких 2 500,00 грн. у відшкодування шкоди заподіяної його неповнолітньому сину ОСОБА_4 1995 року, який також під час аварії знаходився в автомобілі і сильно фізично постраждав, а саме отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, ушиблену ссадину теменної області голови, гематому лівої скулової області, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 02.08.2005 року по 15.08.2005 року, хлопчик отримала стрес, став нервовим і має страх пов'язаний з використанням транспорту, втрачав свідомість, як наслідок травми голови, відчуває постійні головні болі до теперішнього часу, хоча і пройшов лікування, але такі наслідки мають тривалий характер. Стан сина вплинули на хвилювання та розпач його батька, який крім хвилювання за стан хлопчика також отримав ушкодження здоров'я у вигляді ушиби м'яких тканин в області таза зліва, струс лівої нирки, мікро гематурію. Також до вищевказаного стану хвилювання добавився і відчай за те, що саме він став учасником ДТП, пошкоджено транспорт ОСОБА_2., з якою була домовленість про продаж, власник розраховував на отримані кошти, а замість чого він має її заспокоювати в очікуванні відшкодування.

Стягнути з відповідача також в порядку відшкодування матеріальних збитків витрати понесені з проведенням висновку спеціаліста в сумі 500,00 грн. та судові витрати в сумі 495,97.

Керуючись ст.ст. 23, 22, 1166, 1167 ЦК , ст.ст. 213-215, 294 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, який також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4до військової частини А 1840, третя особа ОСОБА_5про стягнення у відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А 1840 Кіровоградського гарнізону на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди - 46 999,97 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1000,00 грн.

Стягнути з військової частини А 1840 Кіровоградського гарнізону на користь ОСОБА_3, який також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4у відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн. у відшкодування матеріальних збитків 500,00 грн., судові витрати в сумі-495,97 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду в Кіровоградській області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів. Матеріали апеляційного оскарження подаються до суду, який ухвалив оскаржуване рішення.