ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2616/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
при секретаріБринза О.В.
за участю:
від позивача від відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1(дов. у справі);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд" до управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районні м. Дніпропетровська про скасування рішеннь №№ 1228,1229, 1230, 1231, 1232 від 06.10.2011р.
ВСТАНОВИВ:
20.02.2012 року публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» (далі ПАТ «Укргазбуд») подало адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі УПФУ в Бабушкінському районі), у якому просить суд скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №1228, 1229,1230, 1231, 1232 від 06.10.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в загальному розмірі 9902,38 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 11.10.2004 року у відношенні позивача господарським судом м. Києва було порушено справу про банкрутство №23/668-6 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення і провадження у справі, тому відповідач, в порушення вимог ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,т оскаржуваними рішеннями безпідставно застосував до позивача фінансові санкції та нарахував пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків в період дії мораторію.
Ухвалою від 22.02.2012 р. відкрито провадження у справі №2а/0470/2616/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06.03.12р. о 10:10.
Сторони в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не наддали; причин неявки в судове засідання не повідомили, в зв’язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 20.03.2012 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.
Відповідач позов не визнав; у письмових запереченнях посилається на те, що за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за квітень-серпень 2011 року рішеннями УПФ України в Бабушкінському районі від 06.10.2011 року №1228, 1229,1230, 1231, 1232 до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню. Розрахунок штрафної санкції та пені узгоджуються із приписами ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", а також відповідає даним картки особового рахунку позивача. Щодо посилань позивача на введення відносно товариства мораторію щодо задоволення вимог кредиторів відповідач зазначає, що застосування до зобов’язань, що виникли і строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство, заходів відповідальності за порушення таких зобов’язань, є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, судовий розгляд справи відкладено на 22.03.2012 року.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не належить до задоволення з наступних підстав:
06.10.2011 рішеннями УПФ України в Бабушкінському районі №1228, 1229, 1230, 1231, 1232 до ПАТ «Укргазбуд» на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" застосовано штраф у розмірі 1125,06 грн., 1688,49 грн., 1710,12 грн., 1704,44 грн., 1665,75 грн. відповідно, та нараховано пеню у розмірі 742,54 грн., 590,97 грн., 155,34 грн., 357,09 грн., 160,58 грн. відповідно, в загальному розмірі 9902,38 грн., за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період квітень-серпень 2011 року.
18.10.2011 року ПАТ «Укргазбуд» звернулось із скаргою до УПФ України в Бабушкінському районі про скасування рішень №1228-1232 УПФУ в Бабушкінському районі від 06.10.2011 року. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.10.2011 вих. №27500/07-28 скарга ПАТ «Укргазбуд» залишена без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін.
ПАТ «Укргазбуд» подало аналогічну скаргу №786 від 02.11.2011 року до Пенсійного фонду України, однак скарга позивача рішенням Пенсійного фонду України №116/09-10 від 04.01.2012 року залишена без задоволення.
Не погоджуючись із рішеннями Пенсійного фонду України №1228-1232 та вважає їх незаконними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.08.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 2464- VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464- VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464- VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464- VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464- VІ).
Судом з’ясовано, що згідно карток особових рахунків позивача у останнього були наявні не сплачені своєчасно суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період квітень-серпень 2011 року, що є порушенням вимог ст.ст. 6, 9 Закону № 2464- VІ. Докази протилежно суду не надано.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464- VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Частиною 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464- VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464- VІ).
Відповідно до положень ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VІ період нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу та закінчується днем фактичної сплати (перерахування) включно.
Як вбачається з оскаржуваних рішень та розрахунків фінансової санкції та пені УПФУ в Бабушкінському районі застосувало до ПАТ «Укргазбуд» штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплаченої суми єдиного внеску та пеню на загальну суму 9902,38 грн. за періоди з 20.05.2011 року по 25.07.2011 року, 20.06.2011 року по 25.07.2011 року, 20.07.2011 року по 12.09.2011 року, 22.08.2011 року по 12.09.2011 року, 20.09.2011 року по 30.09.2011 року.
Доводи позивача про неможливість застосування до підприємства штрафних санкцій та нарахування пені у зв’язку із введенням на підприємстві мораторію на задоволення вимог кредиторів суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до статей 1, 12 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі – Закон № 2343-ХІІ), мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв’язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов’язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов’язання.
З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов’язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов’язання і є похідними від нього.
З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
Зі справи вбачається, що ухвалою господарського суду м. Києва від 11.10.2004 відносно ПАТ «Укргазбуд» порушено справу № 23/668-6 про банкрутство та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів боржника, а строк виконання зобов’язань зі сплати єдиного внеску за період квітень-серпень 2011 року настав у позивача вже після порушення провадження у справі про банкрутство позивача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто ці зобов’язання є поточними, отже дія мораторію на виконання таких не розповсюджується.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Долучені до справи докази в повній мірі підтверджують правомірність дій відповідача щодо прийняття рішень №1228-1232 УПФ України в Бабушкінському районі від 06.10.2011 року та законності і обґрунтованості застосованих санкцій до ПАТ «Укргазбуд», а тому правові підстави для скасування вказаних рішень у суду відсутні.
Таким чином, у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Укргазбуд» слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування рішень №1228,1229, 1230, 1231, 1232 від 06.10.2011 року – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 березня 2012 року
Суддя С.В. Ніколайчук