РІШЕННЯ Справа № 2п-1527/07.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2007р. м. Житомир
БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА
В складі: головуючого - судді Коломієць О.С.
з участю секретарів с/з Котляр Т.П., Самченко Л.Р., Левицької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Житомирській завод
"Автозапчастина", ОСОБА_2 про визнання ордера недійсним,
виселення, вселення та стягнення моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву до ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" та ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсними ордер № 33 від 05.12.2003 року виданий ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина" про надання ОСОБА_2 з сім'єю в складі 2-х чоловік, разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3, 1995р.н., кімнати АДРЕСА_1. При цьому посилається на те, що рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 10.10.2003 року в задоволенні позову ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" до позивача про визнання його втративши право на користування жилим приміщенням було відмовлено, дане рішення набрало законної сили. Враховуючи, що спірна кімната не була вільною, відповідач не мав право її надавати сім'ї ОСОБА_2. Оскільки позивач має всі законні підстави проживати в кімнаті АДРЕСА_1, просив виселити відповідача разом з неповнолітньою донькою зі спірної кімнати та вселити його в жиле приміщення. Крім того, враховуючи, що незаконними діями адміністрації підприємства та відповідача ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він тривалий час позбавлений права користуватись жилим приміщенням, має постійні хвилювання, втратив душевну рівновагу, просить стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 100 тисяч грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з тих же підстав.
Представник відповідача ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа слухалась у відсутності представника, згідно ст. 169 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Справа слухалась у її відсутності, згідно ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що 13 грудня 1991 року ОСОБА_1, як працівник ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" згідно ордера (а.с.18) отримав на сім'ю з п'яти чоловік кімнату № 519 площею 18кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_1, який належить ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" і мав статус гуртожитку. 05.12.2003 року ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина" видав ордер № 33 (без зазначення на підставі якого рішення суду) про надання ОСОБА_2 з сім'єю в складі 2-х чоловік : ОСОБА_2 та неповнолітня донька
ОСОБА_3, 1995р.н., кімнати № 519 (без зазначення розміру площі) в гуртожитку по АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Житомирської міської ради № 71 від 12.02.2004 року гуртожитку по АДРЕСА_1 надано статус будинку.
Відповідно до вимог ст.ст. 58, 59 ЖК України ордер може буди видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер може бути визнаний недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Згідно ст. 117 ЖК України у разі визнання ордеру на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. У випадку визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого ч.1 цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року (зі змінами)" Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" передбачено, що обов'язок надати відповідачам інше жиле приміщення, яке за змістом ч.2 ст.117 ЖК України повинно відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, покладається на виконком або на інший відповідний орган, що здійснює управління житловим фондом.
Під час розгляду справи судом було достовірно встановлено, що розподіл та видача ордеру на ім'я ОСОБА_2 мали місце в період, коли спірне жиле приміщення було не вільне та зайнято ОСОБА_1, оскільки рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 10.10.2003 року, яке ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 11.03.2004 року залишено без змін, відмовлено в позові ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, а ухвалами Богунського райсуду м.Житомира від 30.09.2004 року прийняти відмови ОСОБА_2 від позову до ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" про визнання права на житло і видачу ордеру на нього і ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" від позову до ОСОБА_2 про виселення.
З урахуванням викладеного та відповідно до ст. 61 ЦПК України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд визнає ордер про надання кімнати № 519 сім'ї ОСОБА_2 недійсним, виселяє відповідача ОСОБА_2 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3, 1995р.н. з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення і зобов'язує ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" надати ОСОБА_2 з сім'єю в складі неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 1995р.н. інше жиле приміщення, яке за розміром і благоустроєм має відповідати наданому за ордером. Також суд вселяє ОСОБА_1 в звільнене сім'єю ОСОБА_2 жиле приміщення.
В задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів на користь позивача в сумі 100 тис. грн. суд відмовляє за недоведеністю позовних вимог, відповідно до ст. 10 ЦПК України.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина", ОСОБА_2 про визнання ордера недійсним, виселення, вселення та стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача та на користь держави судові витрати та відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати,
пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, що підтверджується відповідними квитанціями.
Керуючись ст.ст. 58, 59, 117 ЖК України, ст.ст. 23,1167 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року ( зі змінами ) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", ст.ст. 10,11, 60, 61, 84, 88,169,209, 212-215, главою 8 розділу III ЩІК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина", ОСОБА_2 про визнання ордера недійсним, виселення, вселення та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати недійсним ордер № 33 від 05.12.2003 року виданий ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина" (без зазначення на підставі якого рішення суду) про надання ОСОБА_2 з сім'єю в складі 2-х чоловік : ОСОБА_2 та неповнолітня донька ОСОБА_3, 1995р.н., кімнати № 519 (без зазначення розміру площі) в гуртожитку по АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3, 1995р.н. з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення.
Зобов'язати ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина" надати ОСОБА_2 з сім'єю в складі неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 1995р.н. інше жиле приміщення, яке за розміром і благоустроєм має відповідати наданому за ордером № 33 від 05.12.2003 року виданого ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина" (без зазначення на підставі якого рішення суду).
Вселити ОСОБА_1 в звільнене ОСОБА_2 разом з сім'єю жиле приміщення, а саме: в квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина", ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 12 грн. 75 коп. з кожного.
Стягнути з ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина", ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 50 грн. з кожного.
Стягнути з ВАТ "Житомирській завод "Автозапчастина", ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 3 грн. 75 коп. з кожного.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте Богунським райсудом м.Житомира за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.