Справа № 1407/1339/2012
ПОСТАНОВА
іменем України
"18" квітня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною
ВСТАНОВИВ:
23.03.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 14.03.2012 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 96 ч. 1 КУпАП противоправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що є власником з 2006 року майстерні, що розташована у м. Вознесенську по провулку Урсулова, 10-а і у вересні 2006 року до введення в дію Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(набув чинності 12.03.2011 року) була зведена капітальна огорожа біля вказаної майстерні, при накладенні стягнення в максимальному розмірі не враховано обставини, які пом’якшують її відповідальність: знаходження на її утриманні двох неповнолітніх дітей, матері похилого віку, її захворювання.
Посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96 ч. 1 КУпАП, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що до майстерні в 2011 році розпочалось будівництво прибудови, дозвільна документація на зведення якої відсутня.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 2 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача –головним державним інспектором Північно-західного відділу контролю за будівництвом об’єктів Заграєнко Н.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 13.03.2012 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 ч. 1 КУпАП – порушення вимог законодавства під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, а саме: 13.03.2012 року в результаті акту перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності було виявлено, що збудований об’єкт містобудування - капітальна огорожа, прибудова до автомобільної майстерні за адресою: місто Вознесенськ, провулок Урсулова, 10-а, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно зазначеного протоколу іншою посадовою особою –першим заступником начальника інспекції ДАБК у Миколаївській області Жердєвим М.Г. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена 14.03.2012 року постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення
обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і встановлено, що відповідачем частково порушено дотримання цих принципів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На вимогу суду щодо надання адміністративної справи та доказів, які підтверджували скоєння правопорушення відповідач не відреагував.
З матеріалів справи слідує, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не з’ясовувався час проведення будівництва об’єктів містобудування. Згідно довідки голови ГБК «Автомобіліст»капітальна огорожа автомобільної майстерні була збудована у 2006 році і на цей час Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»не діяв, а від так порушень цього Закону позивачем допущено не було. Позивачем не заперечується будівництво у 2011 році прибудови до майстерні без відповідної дозвільної документації і тому в діях позивача буде склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною1 статті 96 КУпАП
В матеріалах справи відсутні дані про притягнення позивача раніше протягом року до адміністративної відповідальності, що є обставиною, що пом’якшує відповідальність згідно зі ст. 33 КУпАП, відповідачем не в повному об’ємі дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (не враховано знаходження на утриманні ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей, матері похилого віку, її захворювання). За таких обставин визначення штрафу в максимальній сумі 850 грн. є необґрунтованим і суд вважає можливим змінити розмір штрафу на 170 грн.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Змінити стягнення у вигляді штрафу за постановою від 14.03.2012 року відносно ОСОБА_1 в межах санкції статті 96 ч. 1 КУпАП з штрафу в сумі 850 грн. на штраф в сумі 170 грн.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Старжинська О.Є.