Справа № 2-343/2011                                                                                

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2012 року          Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Зіненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа інспекція ДАБК у Полтавській області про визнання права власності на частину домоволодіння та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа інспекція ДАБК у Полтавській області про визнання права власності на частину домоволодіння, -

в с т а н о в и в :

З позову ОСОБА_1 вбачається, що в АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області знаходиться житловий будинок разом з надвірними будівлями –п’ятьма сараями, в якому він проживає сам. Вказує, що станом на 01.07.1990 року та на 15.04.1991 року дане домоволодіння відносилось на господарства типу «колгоспний двір», на вказані дати в ньому проживали та являлись членами колгоспного двору він, ОСОБА_1, ОСОБА_3, з якою він при житті перебував у незареєстрованому шлюбі, а також її мати голова двору ОСОБА_4 та ОСОБА_2 –дочка ОСОБА_3

Позивач вказує, що на підставі ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 року), виходячи з принципу рівності долей всіх членів колгоспного двору на майно двору кожен з них мав право на 1/4 частину майна колгоспного двору, а отже і на 1/4 частину вищевказаного домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла голова колгоспного двору ОСОБА_4, після її смерті відкрилась спадщина на належну їй ? частину домоволодіння бувшого колгоспного двору та інше майно, спадкоємцем першої черги за законом після її смерті як її дочка була ОСОБА_3, проте, вона не прийняла спадщини, не претендувала на неї, інших крім неї спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має, при житті ОСОБА_4 також не виділяла своєї долі з майна колгоспного двору, з домоволодіння, не претендувала на неї і вибула з домоволодіння 29.12.1992 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її мати ОСОБА_3, вказує, що на момент її смерті з врахуванням описаного вище вона та позивач у справі мали право кожен на виділ ? частини вказаного домоволодіння у свою власність. Після смерті ОСОБА_3 її спадкоємцем першої черги за законом є її дочка ОСОБА_2, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори.

Посилаючись на те, що йому повинна належати на праві власності ? частина вищевказаного домоволодіння як бувшому члену колгоспного двору, однак він не може її оформити, оскільки при житті голови двору ОСОБА_4 технічна інвентаризація не проводилась, правовстановлюючі документи на нього відсутні (свідоцтво про право власності) і до цього часу воно рахується як домоволодіння колгоспного двору лише по даних погосподарського обліку Подільської сільської ради Великобагачанського району, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати право власності за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_3 на самовільно збудовані житловий будинок №26 разом з п’ятьма сараями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на ? частину вказаного самовільно збудованого житлового будинку разом з усіма надвірними будівлями на вказаною адресою, а також стягнути з відповідачки понесені судові витрати по справі (а.с.а.с.3-5).

Після звільнення судді Дем’янченка С.М. дана цивільна справа 13.01.2012 року була передана у провадження судді Хоролець В.В. (а.с.49-50).

16.03.2012 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 та Подільської сільської ради Великобагачанського району, який обґрунтовувала по суті такими ж обставинами, що і ОСОБА_1, в доповнення зазначаючи, що вона як дочка померлої не втратила право на частку в майні бувшого колгоспного двору, і враховуючи порядок спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, у своїх зустрічних позовних вимогах просила суд визнати право власності за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_3 на самовільно збудовані (які рахуються такими) житловий будинок №26 разом з надвірними будівлями –п’ятьма сараями, що знаходяться по АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 2/3 частини вказаного самовільно збудованого житлового будинку з усіма надвірними будівлями (а.с.а.с.73-75).

Ухвалою суду від 16.03.2012 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Подільської сільської ради Великобагачанського району, третя особа Інспекція ДАБК у Полтавській області про визнання права власності на 2/3 частини домоволодіння разом з первинним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину домоволодіння (а.с.80).

В судовому засіданні позивач за первинним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_5 зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 визнали у повному обсязі, їх позовні вимоги просили задовольнити частково і визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину вищевказаного домоволодіння, а за ОСОБА_2 визнати право власності на 2/3 частини домоволодіння, а також стягнути на його користь з ОСОБА_2 640 грн. судових витрат по справі.

В судовому засіданні відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 просила задовольнити частково, вказала, що згідна сплатити 640 грн. судових витрат на користь ОСОБА_1

Представник Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, від сільської ради надійшов лист про не заперечення щодо задоволення позову як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 (а.с.63).

Представник третьої особи Інспекції ДАБК в судове засідання не з’явився, від інспекції надійшов лист про не заперечення щодо задоволення заявленого позову по справі (а.с.34).

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України “у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, міркування адвоката ОСОБА_5, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи №2-132/11 і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Судом встановлено, що мати ОСОБА_2 (а.с.78-79) –ОСОБА_3, останнім постійним місцем проживання якої було с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що Подільською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.77).

Як вбачається з повідомлення виконавчого комітету Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, станом на 01.07.1990 року згідно запису погосподарської книги №2, особовий рахунок НОМЕР_1, домоволодіння по АДРЕСА_1 Великобагачанського району відносилось до колгоспного двору, членами якого на ці дати були: ОСОБА_4 –голова двору, ОСОБА_3 –дочка, ОСОБА_1 –зять (проживав у фактичному шлюбі) та ОСОБА_6 –онука (а.с.39 цивільної справи №2-132/11). Станом на 15.04.1991 року дане домоволодіння також відносилось до колгоспного двору, при цьому, у довідці вказано, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ОСОБА_6 вибула у інше господарство 29.12.1992 року.

          З довідки Подільської сільської ради Великобагачанського району №12 від 23.01.2012 року вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 дійсно на день смерті була зареєстрована, постійно проживала і перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області (а.с.61).

Згідно ч.2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 р.) розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже, власниками вищевказаного домоволодіння в рівних частках були ці особи, тобто кожен з них мав право на 1/4 частину домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області. Після вибуття члена колгоспного двору ОСОБА_2 в інше домоволодіння, вона своєї долі в майні колгоспного двору не виділяла, отже, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали право по 1/3 частини вказаного колгоспного двору.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року голови двору ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/3 частину домоволодіння, яку прийняла шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном згідно ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) її дочка ОСОБА_3, як спадкоємець першої черги за законом, отже, ОСОБА_3 стала головою даного колгоспного двору і їй належало право на 2/3 частки вищевказаного домоволодіння, цю частку вона не переоформляла на себе.

З повідомлення Великобагачанської державної нотаріальної контори №754 від 28.09.2011 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2, інших заяв про прийняття та відмову від прийняття спадщини до держнотконтори не надходило (а.с.а.с.23-25).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та аналізу наявних доказів по справі, враховуючи визнання ОСОБА_1 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що на даний час ОСОБА_2 як спадкоємиці за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року матері ОСОБА_3 належить 2/3 частини домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області, а ОСОБА_1, який перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та станом на 01.07.1990 року та на 15.04.1991 року був членом вищевказаного колгоспного двору, йому належить 1/3 частина вищевказаного домоволодіння.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

          Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).          Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Закон України «Про планування і забудову територій» (із змінами) встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

З технічного паспорта та характеристики будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 Полтавської області від 18.01.2011 року вбачається, що реєстрація прав власності на це домоволодіння не проводилась і в цьому домоволодіння виявлене самочинне будівництво, про що мається відповідна відмітка ПП МПТІЕ «Інвентаризатор»(а.с.а.с.6-9).

Згідно акту поточних змін вбачається, що при проведенні обстеження домоволодіння по АДРЕСА_1 Великобагачанського району виявлено самочинно побудовані (рахуються такими) : А-1 - житловий будинок 1980 р.п., Б –сарай 1983 р.п., В –сарай 1984 р.п., Г-сарай 1984 р.п., Д-сарай - 1986 р.п., Е-сарай 1990 р.п. (а.с.9).

Згідно Висновку №437 від 07.03.2011 року про обстеження і оцінку технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області, складеного ПП Миргородське ПТІЕ «Інвентаризатор», домоволодіння по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області має задовільний та добрий технічний стан і придатний для експлуатації, домоволодіння збудоване у відповідності до вимог Державних будівельних норм і нормативних актів, діючих в Україні (а.с.а.с.10-11,12-13).

Отже, враховуючи викладене, сторони у справі ОСОБА_1 (як член колгоспного двору) та ОСОБА_2 (як спадкоємець за законом першої черги) не можуть оформити своє право на вищевказане домоволодіння (кожен на свою відповідну частину домоволодіння), оскільки документи, що підтверджували право власності на вказане вище домоволодіння у заявників відсутні і реєстрація права власності домоволодіння по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області не проводилась (а.с.6). Дане домоволодіння формально рахується самочинно збудованим.

Стаття 376 ЦК України визначає випадки та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Згідно ч.5 цієї статті на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, обставини справи, з урахуванням наявних вище викладених доказів по справі суд приходить до висновку, що будівництвом житлового будинку, побудованого у 1980 році, позначеного в технічному паспорті літ.А-1 з господарськими будівлями, позначеними літерами: Б – сарай 1983 р.п., В –сарай 1984 р.п., Г-сарай 1984 р.п., Д-сарай - 1986 р.п., Е-сарай 1990 р.п., що розташовані по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області не порушено прав інших осіб, ці будівлі знаходяться на земельній ділянці, яка видалялась ОСОБА_3 у встановленому порядку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.13 оглянутої цивільної справи №2-132/11) ) по АДРЕСА_1 Великобагачанського району Полтавської області і відповідають Державним будівельним нормам і нормативним актам для будівництва, що діють в Україні та придатні для подальшої експлуатації, однак рахуються по технічній документації як самочинно збудовані, що перешкоджає позивачу за первинним позовом ОСОБА_1 та позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 належно оформити своє право на це майно, а також володіти, користуватися та розпоряджатися власністю (відповідно до розміру часток кожного з них) і тому, враховуючи встановлені судом обставини справи та мотиви, які викладені в даному судовому рішенні, є передбачені законом підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та повного задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 При цьому, визнання ОСОБА_1 зустрічного позову ОСОБА_2, враховуючи положення ч.4 ст.174 ЦПК України, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

За загальним правилом ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та його пропозицію відповідачеві за його позовом ОСОБА_2 про стягнення на його користь 640 грн. судових витрат по справі, з якою остання погодилась в судовому засіданні, є підстави для стягнення з ОСОБА_2 640 грн. судових витрат по справі на користь ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 16,328,376,392,1216-1218,1258,1261 ЦК України, ст.ст.3,10,11,60,88,174,197,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Визнати за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на самовільно збудовані житловий будинок №26 разом з усіма надвірними будівлями –п’ятьма сараями, що знаходяться по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку №26 з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться по АДРЕСА_1 та складаються в цілому з житлового будинку –літ. «А-1», сараю –літ. «Б», сараю –літ. «В», сараю –літ. «Г», сараю –літ. «Д», сараю –літ. «Е».

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 (дві треті) частини житлового будинку №26 з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться по АДРЕСА_1 та складаються в цілому з житлового будинку –літ. «А-1», сараю –літ. «Б», сараю –літ. «В», сараю –літ. «Г», сараю –літ. «Д», сараю –літ. «Е».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області 640 грн. судових витрат по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Повне рішення складено 10.04.2012 року.

Суддя