Справа № 2/442/128/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2012 року смт.Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді –Кондус Л.А., при секретарі –Горват Н.Є.,

за участю –представника позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, власником якої являється він.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.01.2012 року в результаті недбайливого відношення відповідача до каналізаційної труби, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 оскільки відповідачем повторно залито його квартиру за адресою: АДРЕСА_4, тобто затопили квартиру каналізаційними стоками.

Позивач зазначає, що в зв'язку із залиттям квартири він, інвалід першої групи, по теперішній час не може нормально мешкати в своїй квартирі, користуватись ванною кімнатою, туалетом, коридором та користуватись електроенергією, побоюючись електричного струму. Доводилось користуватись свічками та відмовляти собі у використанні електричними приладами та телевізором.

Він неодноразово звертався до відповідача з проханням на добровільних засадах відшкодувати нанесені йому матеріальній збитки, або провести ремонтні роботи своїми силами та за свій рахунок. На його прохання відповідач постійно відмовлявся, а останнім часом почав уникати зустрічі з ним.

Позивач вважає, що своїми діями громадянка ОСОБА_2 завдала йому матеріальну шкоду в розмірі 1090,57 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, яка призначена піклувальником над позивачем, як інвалідом 1 групи, що підтверджується рішенням виконкому Томаківської селищної ради Дніпропетровської області від 18.12.2002 року, підтримала позовні вимоги позивача повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечує, але пояснила суду, що у неї недостатньо коштів, щоб сплатити повністю спричинені позивачу збитки, оскільки має на утриманні трьох дітей.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу належить квартира , розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Як вбачається з акту обстеження вказаної житлової квартири в зв'язку із затопленням від 21.01.2012 року, складеного комісією у складі: депутата селищної ради, заступника директора КП «Томаківське комунально-господарське підприємство», заступника голови Томаківської селищної ради, дільничого інспектора Томаківського РВ та сусіда, під час обстеження квартири дійсно було встановлено її затоплення мешканцями квартири № 14, власником якої являється ОСОБА_2, які мешкають над квартирою № 12, з причини недбайливого відношення до каналізаційної труби, затопили квартиру каналізаційними стоками, внаслідок чого у ванній кімнаті та туалеті затоплені стеля, а в коридорі стеля та стіни потребують ремонту.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом 1 ч. 2 цієї статті встановлено, що збитками, крім іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В результаті залиття квартири позивачу була завдана матеріальна шкода на суму 1090,57 грн., в яку входить вартість необхідного поновлюваного ремонту квартири, що підтверджується локальним кошторисом на поточний ремонт житлової квартири АДРЕСА_4 та відомостями ресурсів до локального кошторису.

Отже суд вважає доведеним, що пошкодженням внаслідок залиття квартири позивача каналізаційними стоками, останньому завдано майнової шкоди на суму 1090,57 грн.

Визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи викладене та обставини справи, на підтвердження яких позивач надав суду належні докази, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 1000 грн., то суд при розв’язанні цього питання керується ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р., передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п. 5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З огляду на вищевикладене судом з'ясовано факт заподіяння позивачеві моральних страждань, втрат немайнового характеру, з чого позивач виходив під час оцінки заподіяної йому моральної шкоди та під час визначення грошової суми, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з п. 9 цієї Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Тому враховуючи ступень душевних страждань позивача, яких він зазнав з приводу залиття квартири та її пошкодження, звернення до суду за захистом порушених прав, та наявність вини відповідача , а також враховуючи принцип розумності і справедливості, які є підставою для відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 500 грн. Крім цього, суд враховує і те, що позивач хворіє, і як інвалід 1 групи не міг нормально користуватись необхідними в повсякденному побуті приладами та послугами.

Частиною 3 статті 88 ЦПК України передбачено: «Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог». Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 15, 60, 61, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. 100,190 ч.1 ЖК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1090 грн. 57 коп., завдану залиттям квартири.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 214 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Л. А. Кондус