Справа № 4-1040/08
ПОСТАНОВА
02 червня 2008 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Фінагєєва В.О.
при секретарі - Літвіновій О.І.
за участю прокурора - Морозова В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись до Печерського районного суду м. Києва із зазначеною скаргою, в якій просять суд дати вказівку слідчим провести певні дії, без чого слідчі відмовляються вести слідство; скасувати всі постанови в справі, що перешкоджають слідству; викликати в судове засідання ОСОБА_3, заступника міністра ОСОБА_4; винести окрему ухвалу про зловживання слідчих ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7...
В судове засідання скаржники ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не з'явились та не повідомили суд про причини своєї неявки.
Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вважаючи, що оскаржувана постанова про закриття справи винесена на законних підставах.
Судом згідно положень ст.236-6 КПК України витребувано та отримано справу №70059110 за фактом шахрайського заволодіння майном ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, здійснено ознайомлення з нею.
Суд, ознайомившись зі справою, заслухавши думку прокурора, приходить до висновку про не обґрунтованість скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що кримінальна справа №70059110 порушена прокуратурою Дніпропетровської області за фактом заволодіння майном ОСОБА_1. шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому за ст.190 ч.2 КК України.
У відповідності до положень ст.236-6 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги ст.ст.213,214 КПК України залишає скаргу без задоволення чи скасовує постанову про закриття справи.
Положення ст.213 КПК України містять вимогу про закриття справи у разі наявності підстав, передбачених ст.6 КПК України.
В ході проведеної досудовим слідством перевірки встановлено, що між скаржником ОСОБА_1. та ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10 виникли цивільно-правові відносини з приводу відчуження будинку АДРЕСА_1.
Вказаний факт підтверджено ухвалою Верховного суду України та Ухвалою Апеляційного суду Автономної республіки Крим, який розглядав скарги ОСОБА_1. в касаційному порядку (Т. 7 а.с. 167-172 наданої суду кримінальної справи)
Будь-яких інших доказів чи обґрунтувань, які б спростовували вищезазначений факт чи містили в собі інші фактичні дані, які б вказували на наявність ознак злочину в діях гр. ОСОБА_8. чи інших осіб скарга ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не містить. Також вказана скарга не містить в собі обґрунтування в чому ж полягає незаконність постанов слідчого.
Приймаючи до уваги, що в ході проведеної перевірки заяви ОСОБА_1., про заволодіння шахрайським шляхом його майном, ознак злочину не встановлено - 08.04.2008 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_3. винесено постанову про закриття кримінальної справи №70059110, порушеної за фактом заволодіння майном ОСОБА_1. шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, з підстав, передбачених ст. 6 п.2 КПК України.
Таке рішення слідчого здійснено безпосередньо на виконання вимог закону, зазначених в ст. 6 ч.2 п.1 ст. 213 КПК України, тобто є законним та обґрунтованим.
Аналіз змісту постанови слідчого від 08.04.2008 року свідчить про дотримання вказаною посадовою особою зазначених вимог закону: постанова містить необхідні реквізити, належним чином мотивована, викладено суть справи, підстави для її закриття, вирішення питання речових доказів ( копій документів, що знаходяться у справі).
Таким чином, суд, перевіривши виконання слідчим вимог ст.ст. 213, 214 КПК України приходить до висновку, що вимоги даної скарги в частині скасування постанови слідчого від задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню вимоги скарги щодо скасувань інших постанов що перешкоджають слідству.
Вивченням матеріалів справи №70059110 не встановлено наявності інших постанов, які б перешкоджали подальшому провадженню по кримінальній справі.
Окрім цього, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не зазначали дату винесення відповідних постанов, інші необхідні реквізити, не надали їх копій, що унеможливлює розгляд судом відповідних вимог.
Безпідставними є вимоги скарги про виклик в судове засідання слідчого ОСОБА_3., заступника міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4. та інших, оскільки ст. 236-6 КПК України не передбачено можливості допиту свідків чи інших осіб, за винятком заслуховування пояснень прокурора та скаржника.
Також суд не вбачає підстав до винесення окремої постанови щодо зловживань слідчих ОСОБА_3. та інших, оскільки в ході судового розгляду не виявлено грубих порушень норм КПК України в ході проведення ними розслідування кримінальної справи.
Не підлягають задоволенню також і вимоги скарги щодо дачі вказівок слідчим на здійснення певних дій, оскільки це не передбачено в межах судового контролю згідно гл.22 КПК України та без наявної в провадженні суду кримінальної справи з обвинувальним висновком, а також в зв'язку з відсутністю законних підстав до скасування постанови слідчого про закриття кримінальної справи.
Таким чином, вимоги даної скарги в їх сукупності задоволенню не підлягають за відсутності законних для того підстав.
Відповідно до ст.236-6 ч.4 КПК України суддя при встановленні дотримання слідчим вимог ст.ст.213,214 КПК України при закритті справи, залишає скаргу без задоволення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.6, 23-2,24,130, 213,214, 234, 236-1, 236-5,236-6 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особами, які подали скаргу, протягом 7 діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.