2/0532/91/2012                                                             

Справа № 2-2144/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А І Н И

24.01.2012 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді                     Данилюк О.С.

при секретарі                     Іншаковій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Михайленко К.А. звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що 07 березня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33-ДФВ19/2008, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000 грн. зі сплатою 30 % річних щомісячно строком до 2011 року.

Крім того, 07 березня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 33п-ДФВ19/2008 року, відповідно до якого вона поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов’язань щодо повернення кредиту.

Однак всупереч договірним зобов'язанням, в установлені графіком терміни позичальником не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. У зв’язку з чим, сума боргу станом на 07.09.2011 рік складає –42 348,73 грн., які і просили стягнути з ОСОБА_1 на користь банку, а також судовий збір у розмірі 423,50 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120,00 грн.

У судове засідання представник позивача Михайленко К.А. не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, будучі належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим, зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що 07 березня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 33-ДФВ19/2008, згідно умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000 грн. зі сплатою 30 % річних щомісячно строком до 2011 року. (а.с. 19-21).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам кредитного договору - п. п. 2.5, 3.3.3 та вимогам чинного законодавства України, відповідач не сплатив щомісячні платежі на повернення кредиту, у строк, встановлений кредитним договором - п. п. 2.4, 2.5, зокрема, відповідно до графіку погашення кредиту, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.4,5).

У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, та відповідно до згаданого у рішенні розрахунку, відповідач має наступну заборгованість: 7250, 27 - сума кредиту, що залишилась неповернутою позичальником, 8365,80 грн. –прострочена заборгованість за основним боргом, 5467,67 –сума прострочених непогашених відсотків за період 28.06.2010 р по 07.09.2011 р., 141,19 грн. –сума непрострочених непогашених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 28.08.2011 р. по 07.09.2011 р., 9268, 21 грн. – несплачена пеня за несвоєчасну сплату кредиту відповідно до п. 9.1 кредитного договору, 152,79 грн. –сума 3 % річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту, 11 513, 65 грн. –несплачена пеня за несвоєчасну сплату відсотків відповідно до п. 9.1 кредитного договору, 189, 15 грн. –сума 3% річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків за користування кредитом, що в сумі складає –42 348,73 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту відповідачем ОСОБА_1 07 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 33п-ДФВ19/2008. Згідно з умовами договору поруки ОСОБА_2 взяла на добровільних засадах на себе зобов’язання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору (а. с. 13).

Відповідно до ст. 554 ЦК України відповідачі несуть солідарну відповідальність перед Банком за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

          Таким чином, з урахуванням наведених норм закону та встановлених обставин справи суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість, що виникла у зв’язку з порушенням кредитного зобов’язання у розмірі - 42 348,73 грн. (сорок дві тисячі триста сорок вісім гривень, 73 коп.).

          Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку із зверненням до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті державного мита у розмірі 423,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. (а. с. 1), що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанціями залученими до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»заборгованість за кредитним договором № 33-ДФВ19/2008 від 07 березня 2008 року у розмірі - 42 348,73 гривень, а також державне мито у розмірі 423,50 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, а всього –42 892,23 (сорок дві тисячі вісімсот дев’яносто дві гривні, 23 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя:                                                                      О. С. Данилюк