Справа № 1413/294/2012

2/1413/124/2012

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

15.03.2012 Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Фалій В.В.,

за участю

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

20.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його (позивача) користь моральну шкоду в сумі 10000 гривень та сплачений ним (позивачем) судовий збір у розмірі 214,60 гривень, мотивуючи тим, що моральна шкода завдана йому (позивачу) внаслідок скоєння відповідачкою злочину, за ч.2 ст.125 КК України, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він (позивач) зазнав у зв’язку з ушкодженням його (позивача) здоров’я, на відновлення якого йому (позивачу) знадобилося більш ніж 21 день. Також моральна шкода полягає в тому, що злочин було скоєно відповідачкою в присутності малолітнього сина, який під час нанесення йому (позивачу) удару ножем знаходився у нього (позивача) на руках, в зв’язку з чим він (позивач) хвилювався за психічний стан здоров’я сина і як наслідок, його (позивача) душевні страждання мають стійкий та тривалий характер, оскільки він постійно перебуває у стані очікування негативних наслідків психологічної травми, завданої синові. Внаслідок вчинення відповідачем злочину було порушено усі його (позивача) нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків із оточуючими людьми, в зв’язку з чим він (позивач) був змушений тривалий період часу доводити своєю поведінкою та діями своїм підлеглим те, що він (позивач) нормальна людина. Також, повинен був налагоджувати свої стосунки зі своїми сусідами, так як після злочинних дій відповідачки певний період часу сусіди з ним (позивачем) не спілкувались.

Представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 14.03.2012 року, в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 23.07.2010 року позивач прийшов додому у нетверезому стані та в ході сварки з відповідачкою, ініціатором якої був він(позивач), намагався побити відповідачку ОСОБА_3, при цьому дитина знаходилася на руках у відповідачки, яка захищалась від побоїв позивача. Також ОСОБА_1 зазначив, що заподіяна рана, яку нанесла позивачу відповідачка, захищаючись від побоїв, не проникаюча. Позивач перебільшує час свого лікування , вказуючи його 21 день, хоча згідно з довідкою медичного закладу позивач перебував на лікуванні з 23.07.2010 року по 02.08.2010 року. До того ж, при позивач необґрунтовано збільшив суму стягнення з 5000 гривень до 10000 гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив справу слухати без його участі, в зв’язку з тим, що він не має змоги з’явитися в судове засідання.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, не повідомила про причину своєї неявки.

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2010 року о 17 годині 00 хвилин між сторонами виникла сварка за місцем їх проживання в квартирі АДРЕСА_1 , в ході якої відповідачка схопила зі столу кухонний ніж і вдарила позивача в живіт, тим самим заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоров’я у вигляді колото-різаної не проникаючої рани черевної стінки ліворуч. Вказані обставини відповідачкою не оспорювались.

За вказаним фактом позивачем 08.06.2011 року було подано до Долинського районного суду Кіровоградської області скаргу приватного обвинувачення відносно ОСОБА_3 та порушено кримінальну справу №1-114/2011 р. за ч.2 ст.125 КК України відносно останньої.

В процесі розгляду вказаної кримінальної справи, за заявою підсудної ОСОБА_3 постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2011 року останню було звільнено від кримінальної відповідальності за п. «в»ст. 6 ЗУ «Про амністію»№ 3680-VI від 08.07.2011 року, а провадження по кримінальній справі за ознаками злочину за ч.2 ст. 125 КК України –закрито.

Отже , матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину за ч.2 ст.125 КК України та постановою про закриття справи від 6.12.2011 року підтверджено факт умисного нанесення ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Згідно зі ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання про розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує форму вини відповідачки в заподіянні позивачу тілесних ушкоджень, характер та обсяг заподіяних позивачеві внаслідок фізичного болю моральних страждань (психічні страждання позивача, його переживання, втрата спокою ), втрату ним психічного та фізичного благополуччя, а також глибину перенесених страждань, їх тривалий характер та той факт, що отримані позивачем травми спричинили короткочасний розлад здоров’я та, як наслідок –продовжені у часі фізичний біль та психічні страждання спричинені пошкодженням здоров’я позивача.

Крім того, позивач у зв’язку з протиправними діями відповідачки поніс душевні хвилювання, за психічний стан здоров’я малолітнього сина, в присутності та на очах у якого було вчинено злочин.

З урахуванням фізичних та психічних страждань позивача ОСОБА_2, розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_3 на його користь суд визначає в сумі 2000 гривень.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок на рахунок держави, так

як позивач, відповідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від його сплати .

Керуючись ст. ст. 10, 88, 209, 212 –216, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі неподання особами, які беруть участь у справі, апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили.

Суддя :