Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2502 2006 р. Категорія - 19,23
Головуючий у 1-й інстанції- Яковлев О.В. Доповідач - Авраменко Т.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді: Авраменко Т.М.
Суддів: Гайсюка О.В.,Суровицькій Л.В.
при секретарі :Слюсаренко Н.Л. за участю сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Першої міської лікарні та ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 29 червня 2006 року.
Заслухавши доповідача,пояснення сторін і їх представників,дослідивши матеріали справи, колегія суддів -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2004 року ОСОБА_2 звернувсь в суд із позовом до Першої міської лікарні,третя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначав,що 18 вересня 2004 року о 00 год.20 хв. на перехресті рівнозначних доріг вулиці Преображенської та вулиці Кропивницького в М.Кіровограді з вини третьої особи ОСОБА_1.,який керував автомобілем РАФ державний номер НОМЕР_1,що належить першій міській лікарні,сталась дорожньо-транспортна пригода,внаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль ВАЗ 2106.Просив стягнути з відповідача на відшкодування матеріальних збитків за пошкодження автомобіля 12674 грн.,витрати,пов*язані з транспортуванням автомобіля з місця ДТП в сумі 314 грн.,витрати по оплаті експертизи 414 грн. та на відшкодування моральної шкоди 4000 грн..
В ході розгляду до участі у справі судом в якості відповідачів були притягнуті Кіровоградська міська рада,головне управління житлово-комунальної інфраструктури міста,Кіровоградське комунальне підприємство по утриманню шляхів, Кіровоградська філія дочірнього підприємства УМВС області СМЕУ "Ресурси-світлофори".
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 29 червня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до Першої міської лікарні.
Суд дійшов висновку,що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія,який керував транспортним засобом Першої міської лікарні, і на перехресті рівнозначних доріг не пропустив автомобіль позивача,який рухався справа.
2
Судом стягнуто з Першої міської лікарня на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток в сумі 12674 грн.,витрати по транспортуванню автомобіля з місця ДТП 314 грн.,витрати по проведенню експертизи 414 грн.,судовий збір 139 грн.50 коп. та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. В задоволенні позову до інших відповідачів відмовлено.
В апеляційній скарзі Перша міська лікарня просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з головного управління житлово-комунальної інфраструктури міста. Зазначає,що суд дав неправильну оцінку доказам по справі,що призвело до неправильного вирішення справи,висновок суду не відповідає обставинам справи,суд неправильно застосував норми матеріального права. Посилається на те,що автомобіль лікарні їхав по вул. Кропив ниць кого,яка є головною дорогою,а оскільки перед виїздом з вулиці Преображенської,по якій їхав автомобіль позивач, не було встановлено знак "Дати дорогу",то відповідальність за спричинення шкоди внаслідок ДТП слід покласти на головне управління житлово-комунальної інфраструктури міста,яке є відповідальним за відсутність знаків на перехресті.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_1 просить змінити рішення суду,та стягнути кошти за шкоду з головного управління житлово-комунальної інфраструктури міста. Посилається на те,що він їхав по головній дорозі і не міг вважати,що дороги, на перехресті яких сталось зіткненням рівнозначними, порушень Правил дорожнього руху він не допускав,зіткнення автомобілів сталось не з його вини,а відповідальність за шкоду повинна нести організація ,яка не встановила знаки на перехресті.
В засіданні апеляційного суду представник Першої міської лікарні,третя особа ОСОБА_1 І його представник підтримали доводи апеляційних скарг, а інші учасники процесу просили відхилити апеляційні скарги,оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Колегія суддів вважає,що апеляційну скаргу слід відхилити,оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обгрунтованим,вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано,а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).
Матеріалами справи підтверджується,що дорожньо-транспортна пригода сталась в М.Кіровограді на перехресті вулиці Кропивницького,по якій рухався автомобіль Першої міської лікарні, та вулиці Преображенської,по якій праворуч щодо напрямку руху автомобіля лікарні, рухався автомобіль позивача. В районі перехрестя проїзні частини вказаних вулиць мають горизонтальні ділянки з асфальтобетонним покриттям. На перехресті встановлені світлофори,які на час скоєння аварії не працювали,а будь-які дорожні знаки безпосередньо перед перехрестям в напрямку руху автомобілів відсутні.
Відповідно до вимог п.16.1 Правил дорожнього руху "Перехрестя,де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника,вважається регульованим На такому перехресті знаки пріоритету не діють. У разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті знаками пріоритету".
Зазначене свідчить,що оскільки зіткнення автомобілів відбулось на перехресті доріг,де були встановлені світлофори,то на цьому перехресті знак "Головна дорога",який був встановлений як на вулиці Кропивницькогодак і на вулиці Преображенській за
декілька кварталів до місця зіткнення,не діє,інші знаки перед перехрестям не встановленодо це є перехрестя рівнозначних доріг і відповідно до п.16.12 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 повинен був надати дорогу автомобілю позивача,який рухався справа,однак не зробив цього.
Зазначеним спростовуються доводи апеляційних скарг про те,що автомобіль лікарні рухався по головній дорозі і оскільки по напрямку руху автомобіля позивача не було поставлено перед перехрестям знак "Дати дорогу",то відповідальність за шкоду слід покласти на організацію,яка повинна встановлювати дорожні знаки.
Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційних скарг про те,що знак 2.3 "Головна дорога" є парним знаком і тільки знаком 2.4 "Кінець головної дороги" скасовується право першочергового проїзду,оскільки зіткнення сталось на перехресті,де встановлені світлофори,а на такому перехресті знаки пріоритету не діють.
Шкода,заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою,яка її заподіяла,за умови,що дії останньої були неправомірними,між ними і шкодою є безпосередній причинний зв*язок та є вина зазначеної особи,а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, -незалежно від наявності вини.
Судом з достовірністю встановлено і це підтверджується матеріалами справи (висновком автотехнічної експертизи а.с.125-127,схемою дорожньо-транспортної пригоди),що причиною зіткнення автомобілів на перехресті стало порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1.,який на перехресті рівнозначних доріг не пропустив автомобіль позивача,який рухався справа,що саме водій ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію на дорозідому посилання в апеляційних скаргах на те,що судом не з*ясовано,чи мав можливість водій автомобіля позивача уникнути зіткнення при дотриманні ним п.12.3 Правил дорожнього руху, є безпідставним, а крім того,в апеляційних скаргах зазначається,що причиною дорожньо-транспортної пригоди є відсутність знаку "Дати дорогу" на вулиці Преображенській перед перехрестям з вул.Кропивницького,а не порушення Правил дорожнього руху з боку водія автомобіля позивача.
Разом з тим,сама по собі відсутність знаку "Дати дорогу" на вулиці Преображенській перед перехрестям з вул.Кропивницького не є безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди,оскільки це перехрестя було обладнане світлофорами і проїзд його регулюється пунктами 16.1,16.12 Правил дорожнього руху.
Суд повно і всебічно з*ясував обставини справи,перевірив доводи сторін,зібраним доказам дав належну оцінку.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено. Розмір присуджених судом сум в апеляційних скаргах не оспорюється.
Керуючись ст.307 ч.І п.1,ст.308,ст.314 ч.І п.1,ст.315 ЦПК України,колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Першої міської лікарні та ОСОБА_1 відхилити,а рішення Ленінського районного суду м.Юровограда від 29 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно.
Суддя Апеляційного суду Кіровоградської області:
Т.М.Авраменко