Справа № 22-9018 Головуючий в 1 інстанції-Перетятько О.Ю.
Категорія-21 Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем України
26 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьової О.М.. суддів- Бабенка П.М. ,Стельмах Н.С.. при секретарі -Пометун С.М. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 08 червня 2006 року по цивільній справи за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства „Артемвугілля" про стягнення компенсації втраченої частини щомісячних сум на відшкодування шкоди завданої здоров'ю у зв'язку з несвоєчасною виплатою,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 23 088 грн. 46 коп. компенсації втраченої частини сум на відшкодування шкоди завданої його здоров'ю, мотивуючи свій позов тим, що він працював на шахті „Комсомолець", де отримав професійні захворювання. Шахтою не в повному розмірі йому відшкодована шкода.За рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки від 05.03.04 року на його користь стягнуто 31011,46 грн. недоплаченої суми за період з 15.01.1995 року по 01.04.01 року. Відповідач, як правонаступник вказаного підприємства, повинен сплатити йому за вказаний період компенсацію втраченої частини щомісячних сум на відшкодування шкоди у вказаній сумі,але відмовив йому.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 08 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на те ,що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Зазначив, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що він пропустив тримісячний строк звернення до суду за вирішенням вказаного спору, що відповідно до ст.. 34 Закону України „Про оплату праці" та п.43 Правил відшкодування шкоди., компенсація втраченої частини суми відшкодування шкоди сплачується без обмеження будь яким строком.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скарги відхилити, рішення суду залишити без змін ,з таких підстав :
Згідно із ст..233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.
Згідно із п. п. 43 «Правил відшкодування власником підприємства, організації та установи або уповноваженого ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків», затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 з відповідними змінами та доповненнями ,які втратили чинність з 11.07.2001 року, якщо потерпілому з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди то ця с ума виплачується без обмеження протягом будь якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України „Про оплату праці"
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 05.03.04 року стягнуто з ДП „Артемвугілля" на користь позивача 31011,46 грн. недорахованої і недоплаченої вказаним підприємством через незастосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок та окладів 2,38 з 01.08.1996 року суми щомісячних виплат на відшкодування шкоди за період з 15.01.1995 року по 01.04.01 року.
З цього ж рішення убачається, що фактичного росту заробітної плати на коефіцієнт 2,38 відповідно до наказу № 72 Міністерства вугільної промисловості України від 4.03.1996 року на вказаному підприємстві не відбулось. Тим більше, цей наказ не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України і він втратив чинність відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості від 18 квітня 2001 року № 168
Тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з ДП „Артемвугілля" компенсації втраченої частини щомісячних сум на відшкодування шкоди завданої здоров'ю у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою в сумі 31011,46 грн.
По суті правильно вирішивши спір, суд першої інстанції надійшов до помилкового висновку про те що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду за вирішенням вказаного спору без поважних причин ,який встановлено ст.233 КЗпП України і не звернув уваги, на те що вказані правовідносини регулюються п.43 вказаних вище Правил ,оскільки вони виникли в період дії цих Правил.
Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи ,досліджені надані сторонами докази, суд надійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні вимог позивача, але при цьому неправильно застосував норми матеріального права.
Оскільки рішення суду є правильним по суті і справедливим ,воно у відповідності до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
За таких підстав апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.303, п. 1 ч. 1 ст.307 , ст.308 , ст.313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 08 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: