Справа № 22-2628-2006 р. Категорія 39, 41

Головуючий у 1 інстанції-ЯсеноваТ.І. Доповідач Суровицька Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26" вересня 2006 року

Колегія    суддів    Судової    палати    в   цивільних    справах    Апеляційного    суду

Кіровоградської області в складі :       Головуючої-судді - Авраменко Т.М.

Суддів -                     Гайсюка О.В.

Суровицької Л.В.

При секретарі:     Напрюшкіній О.І.

За участю позивача, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну

справу за апеляційною скаргою              ОСОБА_1 на    заочне рішення

Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ШОК «Експлерент», Олександрійської філії ТОВ ШОК «Експлерент» про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення , дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об»єднаної компанії «Експлерент», Олександрійської філії ТОВ ШОК «Експлерент» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що працює на брикетній фабриці «Байдаківська» ТОВ ШОК «Експлерент» ІНФОРМАЦІЯ_2. З 1 лютого 2005 року відповідач заробітну плату не виплачує і станом на 19 серпня 2005 року заборгованість складає 803 грн.80 коп. Позбавленням її коштів на існування, відповідач завдав моральну шкоду, яку вона оцінює в 1500 грн.

Просила суд стягнути вказані кошти з відповідача на її користь.

В судовому засіданні позивач збільшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 2897 грн. 44 коп. заборгованої заробітної плати та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.30-31).

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 30 червня 2006 року позов задоволено частково.

З ТОВ ШОК «Експлерент» на користь позивачки стягнуто 2897 грн.44 коп. заборгованої заробітної плати, на відшкодування моральної шкоди 300 грн., всього 3197 грн.44 коп., а також на користь держави мито в сумі 59 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір моральної шкоди, не врахував тяжкість її матеріального стану у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Також в рішенні суд не визначив розмір середнього заробітку в межах платежу за один місяць, що підлягає негайному виконанню і не розглянув питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню  з наступних підстав

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач з 1 листопада 2004 року працювала на брикетній фабриці «Байдаківська» ТОВ ІВОК «Експлерент» ІНФОРМАЦІЯ_2 в дробільно-сортувальному цеху. 30 квітня 2005 року позивач звільнена по п.5 ст.36 КЗпП України по переводу в розріз «ІНФОРМАЦІЯ_1» Олександрійської філії ТОВ ІВОК «Експлерент».

З 10 травня 2005 року ОСОБА_1 працює на розрізі «ІНФОРМАЦІЯ_1» машиністом конвеєра.

За період роботи на фабриці «Байдаківська» ТОВ ІВОК «Експлерент» відповідач заборгував їй заробітну плату в сумі 407 грн.09 коп., а за період роботи на розрізі «ІНФОРМАЦІЯ_1» того ж товариства, відповідач заборгував позивачці заробітну плату в сумі 2 490 грн.35 коп., що підтверджується довідками підприємства (а.с.42, 43).

Всього заборгованість ТОВ ІВОК «Експлерент» перед ОСОБА_1 по заробітній платі складає 2897 грн.44 коп.

Суд першої інстанції вірно визначив норми матеріального права, які регулюють правовідносини, що склались між сторонами і поклав обов'язок на відповідача по виплаті заборгованої заробітної плати.

Відповідно до ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати моральних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати відповідачем було порушено право позивачки на вільне володіння майном -заробітною платою та завдано моральну шкоду. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд врахував тривалість моральних страждань, їх характер та негативні наслідки, які мали місце для позивачки внаслідок несвоєчасного отримання заробітної плати. Колегія суддів вважає, що за даних обставин розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 300 грн. визначений судом першої інстанції вірно. Підстав для збільшення розміру відшкодування моральної шкоди, колегія суддів не вбачає.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував тяжкість її моральних страждань та тяжкий матеріальний стан, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн., визначений позивачкою, є надто завищеним.

Позивач не заявляла позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з ЗО квітня 2005 року, тому посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не розглянув такі вимоги, є безпідставними.

Згідно п.2 ч.І ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Суд першої інстанції в рішенні не визначив розмір заробітної плати за місяць, яка підлягає до стягнення негайно.

Відповідно до п.2 ч.І ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню.

Оскільки питання про визначення розміру заробітної плати за місяць може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення за заявою самої позивачки, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 304, п.1 ст.307, ст. ст. 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.