Справа № 2-828/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" квітня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарях Скирута К.В., Герасименко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.03.2011 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на 18/100 частини квартири АДРЕСА_1, про визнання за нею (позивачкою) права власності на зазначені 18/100 частини квартири та стягнення з позивачки на користь відповідача грошової компенсації за належні відповідачу 18/100 частини квартири у розмірі 69 935,18 грн.

Позивачка ОСОБА_1 зазначала, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1987 року, від шлюбу мають двох повнолітніх дітей, на даний час шлюб між ними розірвано; рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2010 року за відповідачем було визнано право власності на 18/100 частини квартири АДРЕСА_1.

Оскільки між сторонами склалися конфліктні стосунки, у зв»язку з чим спільне володіння і користування квартирою є неможливим, частка відповідача у квартирі є незначною, відповідач має інше житло у м. Умані Черкаської області, вартість 18/100 частини квартири становить 69 935,18 грн., відповідач відмовився вирішити спір за згодою сторін –співвласників, тому вона (позивачка) вимушена була звернутися до суду з даним позовом.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити; відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, стверджуючи, що іншого житла він не має, просив в задоволенні позову відмовити.

          Заслухавши пояснення сторін, представника позивачки в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є колишнім подружжя (а.с.58); рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2010 року за відповідачем ОСОБА_2 було визнано право власності на 18/100 частини квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_1 (позивачкою) було визнано право власності на 82/100 частини цієї ж квартири (а.с.79-86). Цим же рішенням ОСОБА_2 було вселено в квартиру №396 та зобов»язано ОСОБА_1, ОСОБА_4 (дочка сторін), ОСОБА_5 (син сторін) не чинити перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою.

Право власності ОСОБА_2 на 18/100 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстровано у БТІ м. Києва 17.06.2011 року (а.с.47).

Як встановлено рішенням суду від 29.09.2010 року, спірна квартира є трикімнатною, з кімнатами площею 18,0 кв. м, 17,9 кв. м, 17,4 кв. м (а.с.81); в придбання квартири №396 ОСОБА_2 (відповідачем) було вкладено 69935,18 грн. особистих коштів (а.с.85).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

Згідно ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.           При цьому, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (неподільна річ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; припинення права не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Як стверджує відповідач ОСОБА_2, він іншого житла не має; дані ствердження позивачкою ОСОБА_1 не спростовані; позивачка ОСОБА_1 не заперечує про те, що як вартість 18/100 частини спірної квартири нею визначена сума 69 935,18 грн. відповідно до розрахунку розміру частки відповідача у спірній квартирі –згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2010 року, що не є дійсною вартістю частини квартири.

Відповідач ОСОБА_2 не погоджується з оцінкою належної йому частки квартири за розрахунком позивачки.

За встановлених обставин, суд вважає, що відсутня сукупність обставин, визначених положеннями ст.365 ЦК України, для припинення права власності відповідача ОСОБА_2 в спірній квартирі, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

          Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.13, 16, 328, 346, 358, 365 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні –18/100 частини квартири АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 69 935 грн. 18 коп. –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:                                        (підпис)                              Парамонов М.Л.