АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження 22-ц/2090/891/12                                                                       Головуючий 1 інстанції –Бондаренко В.М.

Справа № 2006/2-575/11 р.                                                                      Доповідач –Ізмайлова Г.Н.

Категорія – договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –Ізмайлової Г.Н.,

суддів –Гуцал Л.В., Коростійової В.І.

за участі секретаря –Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2011 року по справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011р. публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду зі вказаним позовом до ОСОБА_1

Зазначив, що 03 квітня 2007р. з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMD№40000012789074, за яким йому було надано кредит у розмірі 52027,00 грн. на строк до 2 квітня 2014р.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов’язання виконав частково, починаючи з 2008р. перестав здійснювати виплати і його заборгованість на 12 жовтня 2011р. становить 82638,92 грн., в тому числі заборгованість за кредитом –39528,92 грн., за процентами –23128,96 грн., 5519,50 грн.- по комісії за користування кредитом та 14461,54 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Виходячи з наведеного просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 82638,92 грн. та судові витрати.

Відповідач проти позову заперечував і пояснив, що належним чином здійснював погашення заборгованості більше року, але з настанням кризи, втратою роботи та заробітку припинив виплати, в зв’язку з чим 3 грудня 2008р. працівниками банку у нього було вилучено автомобіль, який знаходився під заставою. При вилученні автомобіля працівники банку його завірили, що він після реалізації автомобіля не буде мати заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2011р. позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість за кредитним договором у розмірі 82638,92 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «Приватбанк»в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що ПАТ КБ «Приватбанк»навіть у позовній заяві не зазначив, що у грудні 2008р. у нього було вилучено автомобіль, чим було позбавлено його права на виконання умов додаткового договору знайти продавця на заставлений автомобіль і прийняти співучасть в укладенні договору купівлі-продажу. Крім того, він не отримав від позивача жодного повідомлення про наявність заборгованості за кредитом після вилучення у нього автомобіля.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Судом установлено, що 3 квітня 2007р. між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 укладено договір № SAMD№40000012789074 про відкриття карт-розрахунку в обслуговуванні платіжної картки «Авторозстрочка», а також додаткову угоду №2 до вказаного договору.

Відповідно до умов додаткової угоди ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 52027,00 грн. на строк до 2 квітня 2014р. зі сплатою процентної ставки 0,75% щомісячно, а також 0,5% щомісячно від суми виданого кредитного ліміту, комісії за резервування коштів і винагороди за проведення додаткового моніторінга.

Ця ж додаткова угода містить в собі і договір застави транспортного засобу –автомобіля ВАЗ-21154 заставною вартістю 47700,00 грн.

З грудня 2008р. у ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк»вилучив у заклад за місцем знаходження ОСОБА_1 зазначений автомобіль для його реалізації і погашення заборгованості за кредитним договором.

При цьому ПАТ КБ «Приватбанк»порушено умови п. 17.20 додаткової угоди №2 відповідно до якого Банк повинен був направити ОСОБА_1 письмове повідомлення з зазначенням суми заборгованості, строки сплати якої сплинули і лише після 7 днів здійснити доставку предмета застави за вказаною адресою.

В той же час ПАТ КБ «Приватбанк»обмежився надісланням ОСОБА_1 копії позовної заяви про стягнення заборгованості, датованої 13 вересня 2008р., яка не містить даних про розмір заборгованості, строки сплати якої сплинули, в розрахунку зазначена вся заборгованість за кредитом та процентами і не міститься вимог про її сплату до вказаного строку та наслідків порушення цих вимог.

Крім того, вилучивши автомобіль у ОСОБА_1, позивач позбавив його можливості прийняти участь у реалізації автомобіля, знайти покупця, що передбачено п. 17.21 додаткової угоди №2.

Вказані повноваження ОСОБА_1 за довіреністю передав ОСОБА_2, який є працівником ПАТ КБ «Приватбанк», що також є підтвердженням усунення ОСОБА_1 від його продажу, який здійснено лише 30 вересня 2009р. майже через десять місяців після вилучення автомобіля і за весь цей час відповідачу нараховувалася заборгованість за кредитом, процентами та пеня.

На час вилучення у ОСОБА_1 автомобіля заборгованість за кредитним договором становила 54263,96 грн., яка складалася з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 7943,62 грн., строкової заборгованості за кредитом – 43143,73 грн., заборгованості за процентами –2742,35 грн., за комісією та пенею –434,26 грн.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

На підставі ч.1 ст.549 ЦК України стягненню підлягає і пеня у розмірі 434,26 грн.

Вказана заборгованість, з урахуванням 33558,02 грн., перерахованих на її погашення становить 20705,94 грн. і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.1054ЦК України, якою передбачається повернення кредиту та сплата процентів.

Посилання позивача на необхідність стягнення заборгованості після 3 грудня 2008р. спростовується наведеними вище доказами, які свідчать про дії позивача, направлені на збільшення строку за який нараховувалася заборгованість при тому, що ПАТ КБ «Приватбанк»не надано жодного доказу про належне повідомлення ОСОБА_1 про наявність заборгованості після вилучення автомобіля.

З огляду на наведене, на підставі п.1 ст. 309 ЦПК України судова колегія змінює рішення в зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи і ухвалює нове рішення про зменшення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором до 20705,94 грн.

В зв’язку зі зменшенням розміру суми заборгованості суд зменшує і розмір судового збору до 207,05 грн.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п. 1 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319, ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2011 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованість за кредитним договором від 3 квітня 2007 року 20705,94 грн. (двадцять тисяч сімсот п’ять гривень 94 коп.) замість 82638 грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 207,05 грн. замість 826 грн. 39 коп.

Рішення набирає законної сили від дня його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів від дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя –

Судді -