КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2011 року № 2а-2880/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В. при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача:
представника позивача:- ОСОБА_1,
- ОСОБА_2,
представника відповідача та тертої особи: - Олешкевича С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа на стороні відповідача: Києво-Святошинський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, про визнання незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління МВС України в Київській області № 415 від 05.05.2011 року та № 610 о/с від 24.05.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України, поновленні на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Ухвалою від 22.06.2011 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі. 22.06.2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.07.2011 року.
Також, суд визнав за можливе залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Києво-Святошинський РВ Головного управління МВС України в Київській області.
Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини другої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Отже, суд визнав за можливе витребувати від відповідача додаткові докази по справі, а саме:
- належним чином засвідчені копії наказу № 415 від 05.05.2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного інспектора сектора дільничних інспекторів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 та наказу № 610 о/с від 24.05.2011 року про звільнення дільничного інспектора сектора дільничних інспекторів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за статтею 64, пункт «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;
- матеріали перевірки щодо порушення службової дисципліни ОСОБА_1;
- пояснення щодо видачі витягу з наказу № 610 о/с від 24.05.2011 року про звільнення дільничного інспектора сектора дільничних інспекторів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за статтею 64, пункт «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;
- оригінал довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 31.05.2011 року № 723.
Також судом було зобов’язано третю особу – Києво-Святошинський РВ ГУ МВС України в Київській області надати суду належним чином засвідчені документально підтверджені пояснення фактам, які викладені в позовній заяві.
07.07.2011 року в судове засідання з’явилися позивач, представник позивача, представник відповідача.
Представник позивача надав суду копію трудової книжки, оригінал лікарняного листка (для огляду), копію пояснень, копію розписки та копію атестаційного листка.
Представник відповідача надав суду копію наказів, матеріали перевірки, протокол огляду місця події та заперечення на адміністративний позов.
Всі вищевказані документи досліджені судом у повному обсязі та долучені до матеріалів справи.
Позивачем було заявлено клопотання щодо допиту в якості свідка дільничного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, начальника сектору дізнання Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 та начальника Вишнівського міського відділення міліції ОСОБА_6 У зв’язку з вищевикладеним, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.08.2011 року.
28.07.2011 року на адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення на заперечення представника відповідача.
02.08.2011 року після оголошуваної перерви в судове засідання з’явилися позивач, представник позивача, представник відповідача та третьої особи.
Представник відповідача надав суду додаткові докази по справі та просив суд долучити їх до матеріалів справи, а саме: доповідну записку, витяг з наказу від 18.07.2011 року та копію Порядку звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого заступником Міністра внутрішніх справ від 27.01.2004 року.
Всі вищевказані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні в якості свідків були допитані начальник сектору дізнання Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 та дільничний інспектор Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях і просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши позивача, представників сторін, показання свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1, проходив службу за останньою посадою дільничним інспектором міліції СДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Наказом ГУ МВС України в Київській області № 415 від 05.05.2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1» за порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виявилось у вступі в неділові стосунки з цивільними особами та отриманні грошової винагороди, дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 пункту «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
З вищевказаним наказом позивач ознайомився під підпис 12.05.2011 року.
Наказом ГУ МВС України в Київській області № 610 о/с від 24.05.2011 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ згідно пункту «є» статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Підставою для звільнення з органів внутрішніх справ, стали матеріали службового розслідування по факту порушення дисципліни ДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України ОСОБА_1
Службовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2011 близько 11 години 00 хвилин керівництвом Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області у службовому кабінеті дільничного пункту міліції, який розташований за адресою: вулиця Жовтнева, будинок 8, місто Вишневе Київської області, зафіксовано факт отримання грошових коштів у сумі 900 гривень та 40 доларів США від громадянки ОСОБА_7 дільничним інспектором міліції СДІМ Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_1 за не притягнення її сина до кримінальної відповідальності.
Встановлено, що 11.04.2011 року до Києво-Святошинського РВ надійшла заява громадянина ОСОБА_8 з приводу нанесення тілесних ушкоджень його сину ОСОБА_9 громадянином ОСОБА_10
Проведення дослідчої перевірки керівництво районного відділу міліції доручило дільничному інспектору міліції СДІМ цього ж районного відділу міліції молодшому сержанту міліції ОСОБА_11, який в ході проведення дослідчої перевірки встановив, що тілесні ушкодження, завдані громадянином ОСОБА_10 громадянину ОСОБА_9 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, про що було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Позивач всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів запропонував матері громадянина ОСОБА_10 – ОСОБА_7 вирішити питання з потерпілою стороною, а саме: передати грошові кошти в сумі 2600, 00 гривень потерпілій стороні через позивача з метою залагодити конфлікт.
23.04.2011 року громадянка ОСОБА_7, перебуваючи в дільничному пункті міліції, розташованого за адресою: вулиця Жовтнева, будинок 8, місто Вишневе Київської області, передала ОСОБА_1 кошти в сумі 900, 00 гривень і 40 доларів США. ОСОБА_1 надав громадянці ОСОБА_7 письмову розписку, в якій повідомив, що отримані від неї кошти має намір передати громадянину ОСОБА_8 для подальшого лікування його сина.
Опитуваний у ході службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення, що перебуваючи у складі слідчо-оперативної групи Вишнівського МВМ Києво-Святошинського РВ, після звернення громадянина ОСОБА_8 з приводу спричинення його синові тілесних ушкоджень і після встановлення особи, яка нанесла тілесні ушкодження, а саме громадянина ОСОБА_10, під час опитуванням ним учасників вказаної події у присутності батьків, у останніх виникла розмова про відшкодування збитків на лікування потерпілого.
ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_8 – батько потерпілого погодився на пропозицію про відшкодування шкоди, однак повідомив, що оскільки постійно перебуває у відрядженнях всі питання про відшкодування збитків запропонував вирішувати через дільничного інспектора міліції тобто ОСОБА_1
ОСОБА_1 стверджує, що 23.04.2011 року на його мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_7, що гроші зібрані і вона має намір передати їх через нього батькові потерпілого. Про отримання коштів він надав громадянці ОСОБА_7 розписку, факт вимагання коштів заперечував.
Водночас, як вбачається з матеріалів службового розслідування ОСОБА_8 повідомив, що будь-якої домовленості з ОСОБА_1 про отримання коштів на лікування свого сина від ОСОБА_7 у нього не було. Додав, що дійсно ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_1 пропонувала надати фінансову допомогу на лікування його сина, однак він відмовився так як син на той час тільки проходив обстеження. Відомості викладені у свідченнях ОСОБА_1 вважає наклепом.
З наданих пояснень ОСОБА_7 вбачається, що у неї була розмова з ОСОБА_8, який спочатку на поступки не йшов, лише повідомив, що подуває і в присутності ОСОБА_1 наголошував на порушенні кримінальної справи відносно її сина. Про порушення відносної її сина кримінальної справи вона чула і від ОСОБА_1 В неї виникла підозра, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 мають намір вчинення відносно неї шахрайських дій. Після звернення до керівництва Києво-Святошинського РВ дізналася, що розгляд справи закінчений за відсутністю у діях її сина ознак складу злочину.
В подальшому, після неодноразових дзвінків дільничного інспектора міліції СДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1 про надання коштів для вирішення питання щодо не притягнення сина громадянки ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, після надання заяви ОСОБА_7 до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про вимагання у неї коштів ОСОБА_1 та погодженням з керівництвом Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області передала кошти ОСОБА_1 Зазначила, що з боку ОСОБА_1 відносно неї постійно здійснювався тиск та залякування щодо притягнення до кримінальної відповідальності її сина.
Про підтвердження вказаного факту свідчить постанова прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 03.05.2011, що громадянка ОСОБА_13 звернулася із заявою до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області щодо вимагання у останньої грошових коштів ДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1
Водночас, слід звернути увагу, що показання ОСОБА_8 від 23.04.2011 року та від 05.05.2011 року дещо різняться, в частині існування домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про уповноваження останнього на отримання коштів.
Саме показання ОСОБА_8 під час проведення старшим слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Нагорним А.А. розслідування матеріалів перевірки № 80 пр-11 щодо вимагання грошових коштів співробітником Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 про усну домовленість з ОСОБА_1 про передачу коштів у зв’язку із зайнятістю і стали підставами для відмови у порушенні кримінальної справи за відсутністю у його діях ознак злочину, передбаченого статтями 364, 368, 190 Кримінального кодексу України.
Під час перевірки не встановлено достатніх даних, в діях ДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1, які вказують на наявність ознак злочину, однак в діях ОСОБА_1 містяться ознаки дисциплінарного проступку.
З вищевикладеного встановлено, що позивач, як співробітник міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області вчинив дії стосовно ОСОБА_7, які виходять за межі повноважень, наданих йому Закону України від 20.12.1990 року № 565-XII «Про міліцію».
У наданих суду поясненнях позивач вказує на не відповідність викладених у висновку службового розслідування та постанові про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки саме громадянка ОСОБА_13 постійно дзвонила позивачу і просила вирішити питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності, не вбачає у своїх діях протиправності, зазначає, що розслідування вказаних фактів було проведено не об’єктивно, не було встановлено істинних фактів, а саме передача коштів від ОСОБА_7 ОСОБА_8 через нього не є достатньою підставою для звільнення.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, якщо позивач вважає, що розслідування по факту вимагання коштів було проведено не об’єктивно, не повно з’ясовані всі фактичні обставини справи і порушено процедуру проведення розслідування, не уповноваженими особами відбиралися пояснення, складався протокол огляду місця події, то прийнятті рішення по вказаній справі та дії службових осіб можуть бути оскаржені у передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку.
Надаючи правову оцінку, правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 10 Закону України від 20.12.1990 року № 565-XII «Про міліцію», міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством (пункт 2 частини 1 статті 10 цього Закону).
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України від 20.12.1990 року № 565-XII «Про міліцію», працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Частиною першою статті 5 Закону України від 20.12.1990 року № 565-XII «Про міліцію» передбачено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.06.2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, крім іншого, дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності.
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, дисциплінарний проступок – невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
З метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Наказом ГУ МВС України в Київській області № 415 від 05.05.2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1» за порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виявилось у вступі в неділові стосунки з цивільними особами та отриманні грошової винагороди, дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 пункту «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Підставою для звільнення з органів внутрішніх справ, стали матеріали службового розслідування по факту порушення дисципліни ДІМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України ОСОБА_1
Посилання позивача на порушення вимог частини 8 статті 14 Закону України від 22.06.2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», в частині неотримання копії наказу судом не береться до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься копія наказу з відміткою позивача «із змістом наказу ознайомлений» 12.05.2011 року ОСОБА_1, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
У матеріалах справи наявний рапорт позивача, що з наказом він ознайомлений, однак не згоден його змістом. Також, при зверненні до суду позивачем долучено до матеріалів справи копію наказу від № 415 від 05.05.2011 року.
Наказом ГУ МВС України в Київській області № 610 о/с від 24.05.2011 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) згідно пункту «є» статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії розписки, встановлено, що трудову книжку позивач отримав 30.05.2011 року від майора міліції ОСОБА_5
Позивач, вважає своє звільнення незаконним і проведеним з порушенням і посилається на те, що Наказ ГУ МВС України в Київській області № 610 о/с від 24.05.2011 року та трудова книжка були видані в період, коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Лікарні ГУ МВС України в Київській області з 10.05.2011 року по 31.05.2011 року.
Дійсно, у судовому засіданні 07.07.2011 року судом було оглянуто поданий позивачем оригінал лікарняного, копія якого міститься у матеріалах справи.
Позивач пояснив, що коли прийшов отримувати трудову книжку хотів лікарняний віддати у відділ кадрового забезпечення, однак йому повідомили, що оскільки він вже звільнений, то лікарняний здавати не потрібно.
Також позивач зазначив, що в усній формі повідомляв керівництво про те, що з 10.05.2011 року знаходиться на лікарняному.
Допитана у якості свідка ОСОБА_5, яка на момент виникнення спірних правовідносин і по сьогоднішній день виконує обов’язки начальника з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області і яка безпосередньо ознайомлювала позивача з наказом про звільнення та видавала трудову книжку повідомила, що на момент видачі наказу про звільнення та трудової книжки про те, що позивач знаходиться на лікарняному їй не було відомо, ні у письмовій формі ні в усній, ані керівництво, ані ні позивач їй про те не повідомляли.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 також повідомив, що він не пам’ятає, чи дзвонив йому позивач і повідомляв про те, що він знаходиться на лікарняному, також зазначив, що він не є безпосереднім керівником позивача, а чи повідомлялося керівництво йому не відомо.
Також у матеріалах справи є довідка, підписана ОСОБА_5, що станом на 24.05.2011 року ОСОБА_1 з інформацією про те, що знаходиться на лікарняному не звертався, листка непрацездатності не подава.
Відповідно до пункт 2.6 «Порядку звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України», згідно якого про необхідність лікування у закладах охорони здоров’я, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (крім випадків, коли необхідна екстрена госпіталізація), працівник повідомляє безпосереднього начальника (командира) рапортом, який візується дільничним терапевтом амбулаторно-поліклінічного закладу органів внутрішніх справ при наявності його в даному населеному пункті.
Документи, що засвідчують непрацездатність, видані державними та комунальними закладами охорони здоров’я, підлягають реєстрації в амбулаторно-поліклінічних закладах МВС України при наявності їх в даному населеному пункті або в медичному пункті військової частини протягом 1 доби після закінчення лікування.
Також, пункт 2.14 «Порядку звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України» передбачає, що облік та зберігання пред’явлених документів про тимчасову непрацездатність покладається на підрозділи по роботі з персоналом, а там, де вони відсутні – на одного з працівників підрозділу.
Не виконання позивачем цих вимог підтверджується тим, що довідка про тимчасову непрацездатність знаходилася у позивача і з показань свідків також встановлено, що на момент ознайомлення позивача з наказом про звільнення і отримання ним трудової книжки, факт його знаходження на лікарняному не був повідомлений належним чином.
З матеріалів справи також встановлено, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ з 2006 року за різні проступки на позивача накладалися різні дисциплінарні стягнення, з яких два діючі на момент звільнення з органів внутрішніх справ, Наказом № 83 від 05.02.2010 року ГУ МВС України в Київській області оголошена догану, Наказом № 1165 від 31.12.2010 року ГУ МВС України в Київській області оголошена догану.
Відомості про те, що вказані догани були зняті відсутні.
Вид дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 визначався відповідно до частини 10 статті 14 Закону України від 22.06.2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» і враховувалось тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередня поведінка особи, та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.
Тобто, ОСОБА_1 своїми діями порушив норми Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Дисциплінарного статуту ОВС України, вказівки МВС України від 29.01.2004 року № 851/Пв, Присяги працівника міліції, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України в частині вступу в неділові стосунки з цивільними особами та отримання грошової винагороди.
Таким чином, у керівництва ГУ МВС України в Київській області було достатньо підстав прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного інспектора міліції СДІМ Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1, у вигляді дисциплінарного стягнення «звільнення з органів внутрішніх справ» за статтею 64 пункту «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, згідно якої особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Також, суд вважає за необхідне відмітити, що після судового засідання 07.07.2011 року і встановлення факту знаходження позивача на момент звільнення на лікарняному начальник ВЮЗ ГУ МВС України в Київській області полковник міліції Лимар М.М. доповідною запискою про необхідність внесення змін до наказу ГУ МВС України в Київській області, адресованої начальнику ГУ МВС України в Київській області Саме, просив вказівки працівникам УКЗ ГУ МВС України в Київській області внести зміни в наказ ГУ МВС України в Київській області від 24.05.2011 року № 610 о/с, а саме: в частині дати звільнення дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Вишнівського міського відділення міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_1 з 24.05.2011 року на 01.06.2011 року.
Наказом ГУ МВС України в Київській області від 18.07.2011 року № 815 о/с внесено часткову зміну до пункту Наказу ГУ МВС України в Київській області № 610 о/с від 24.05.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за статтею 64 пункту «є» (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_1 (А-057211), дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Києво-Святошинського районного відділу, з 24 травня 2011 року на, з вислугою років на день звільнення: календарною – 20 років 05 місяців 22 дні, пільговою – 23 роки 01 місяць 02 дні, а саме: вважати його звільненим з 1 червня 2011 року, з вислугою років на день звільнення: календарною – 20 років 05 місяців 29 днів, пільговою – 23 роки 01 місяць 12 днів.
У судовому засіданні 02.08.2011 року позивач та його представник відмовилися від збільшення позовних вимог, і просили суд розглядати заявлені у позовній заяві позовні вимоги, оскільки позивач вважає необґрунтованим видачу наказу про внесення змін і не бажає його отримувати.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними, звільнення було проведено у відповідності до чинного законодавства, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Києво-Святошинський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 серпня 2011 року.