ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" березня 2012 р. Справа № 2a-621/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Кривун О.О.
за участю сторін:
представника прокуратури: Ворох А.В.,
представника позивача: Воришка Я.Я.,
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м. Івано- Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія"
про стягнення податкового боргу в сумі 24749,05 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2012 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави, в особі державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" (надалі – відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 24749,05 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57, пункту 203.2. статті 203, статті 176 Податкового кодексу України не погашено податкові зобов’язання за 2011 рік: по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 11594,24 грн., по орендній платі за землю з юридичних осіб по Угорницькій сільській раді в сумі 9903,58 грн. та по орендній платі за землю з юридичних осіб по Микитинецькій сільській раді в розмірі 2967,53 грн.; окрім того по податку на додану вартість в розмірі 95,15 грн., в тому числі нарахованої пені на загальну суму 2,46 грн. Загальна сума заборгованості становить 24749,05 грн., внаслідок чого, просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року замінено відповідача – Державну податкову інспекцію в м. Івано-Франківськ на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення з наступних мотивів.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16.1.4. Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як встановлено в ході судового розгляду, відповідач узгодив зобов’язання по сплаті податку на додану вартість за червень 2011 рік на суму 6922 грн., подавши податкову декларацію по податку на додану вартість.
Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Проте, всупереч вимогам Закону, відповідачем самостійно задекларовану ним суму своєчасно та в повному обсязі сплачено не було, що вбачається з акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 03.10.2011 року за № 8387/15/32604887. Внаслідок чого, згідно із податковим повідомленням - рішенням позивача від 03.10.2011 року за № 0004351502 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 300,00 гривень, а саме в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 129.1.1., частини 129.1. статті 129 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 2,46 грн.
На момент розгляду справи, відповідачем частково сплачено податкове зобов"язання з ПДВ, таким чином сума несплаченого податкового боргу становить 95,15 грн., в тому числі пеня. що обліковується по особовому рахунку - 1,47 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 0,99 грн.
Окрім того, судом встановлено, що відповідач у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.
Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно пункту 288.1. статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
В ході судового засідання встановлено, що 02.02.2009 року відповідач уклав договір оренди землі з Угорницькою сільською радою Івано-Франківської міської ради, 06.06.2009 року укладено договір оренди землі між відповідачем та Микитинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради , окрім того 13.04.2009 року відповідач уклав договір оренди землі з Івано-Франківською міською радою.
Відповідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.)
Згідно пункту 288.7 статті 288 Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Статтею 285 Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно пункту 286.1. статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно пункту 287.2. статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідач узгодив зобов’язання по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, подавши податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 р. Заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності перед бюджетом становить 24653,9 грн., зокрема: по Івано-Франківській міській раді в сумі 11594,23 грн., в тому числі пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 187,70 грн., по Угорницькій сільській раді в сумі 10092,14 грн., в тому числі пені, що обліковується по особовому рахунку - 76,11 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 112,45 грн., по Микитинецькій сільській раді в розмірі 2967,53 грн., в тому числі пені, що обліковується по особовому рахунку - 1,47 грн. та пені. що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 0,99 грн.
Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, відомостями з договорів оренди землі, зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2011 року, розрахунком суми пені, які містяться в матеріалах справи та довідкою про заборгованість.
Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 24749,05 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" (код ЄДРПОУ 32604887), вул. Кобилянської, 22, м. Івано-Франківськ, 76000 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 24749,05 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот сорок дев"ять гривень п"ять копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 02.04.2012 року.