№ справи 11-а-1586 Головуючий 1 інстанції-Колесник Л.А..
Категорія ст. 236-1 КПК України Доповідач - Бачурін О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Полтавцевої Г.А.
суддів - Чорного О.М. , Бачуріна О.В.
за участю прокурора - Журавської О.В.
скаржника - ОСОБА_1.
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 25 липня 2007 року апеляцію ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 травня 2007 року;
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 травня 2007 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_1. на постанову старшого помічника прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_2. від 15 березня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3. за ст. ст. 364, 365, 366, 367, 375 КК України.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, вдо відмовляючи на підставі п.1 ст. 6 КПК України в порушенні справи за вказаними ознаками
злочину, старший помічник прокурора провела повну та об'єктивну перевірку, з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства і обґрунтовано дійшла до висновку про відсутність приводів і підстав для порушення справи.
В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та направити матеріали справи до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення за встановленою процедурою, посилаючись на необґрунтованість постанови суду, на відсутність правової оцінки висновків прокурора, який провів перевірку неповно по його заяві, не дослідив матеріали цивільної справи, які містять докази і є підставами для порушення справи.
Заслухавши доповідача; скаржника, який підтримав апеляцію в повному обсязі; прокурора, який заперечував проти її задоволення; перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляцію необгрунтованою з наступних підстав:
відповідно до ч.3 ст. 236-2 КПК України суддя, розглядаючи скаргу повинен перевірити, чи були дотримані вимоги ст. 99 КПК України при відмові в порушенні справи, тобто чи дійсно були відсутні підстави до порушення кримінальної справи.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд в повному обсязі дослідив матеріали, з яких вбачається, що Дніпровський районний суд м. Києва, розглядаючи під головуванням судці ОСОБА_3. позовну заяву ОСОБА_1. та ОСОБА_4 до ОСОБА_5. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ухвалою від 17.01.2006 року залишив позов без розгляду, відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.11.2006 року відмовлено ОСОБА_1. в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2006 року.
Таким чином, суд дійшов до обґрунтованого висновку про законність прийнятого прокурором рішення про відсутність даних, які б вказували на наявність події злочину, передбачених ст. ст. 364, 365, 366, 367, 375 КК
України в діях судді, яка належним чином виконала свої професійні обов'язки.
Така
постанова судді є законною, аргументованою та вмотивованою, тому колегія суддів з нею погоджується.
Доводи апелянта про неповноту перевірки прокурором по його заяві, про недослідженість матеріалів цивільної справи, про відсутність правової оцінки судом висновків прокурора, а також ствердження про порушення прокурором норм кримінально-процесуального законодавства не відповідає матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.
За таких обставинах колегія суддів вважає необхідним залишити постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 травня 2007 року без змін, а апеляцію ОСОБА_1. без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365; 366; 382 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 травня 2007 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову старшого помічника прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_2. від 15 березня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3. за ст. ст. 364, 365, 366, 367, 375 КК України, на підставі п.1 ст. 6 КПК України, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1. без задоволення.