АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/778/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Шарко О.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Василенко Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л.І.

суддівБородійчука В.Г.,, Демченка В.А.

при секретаріЧуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Катеринопільської райдержадміністрації, Потоківської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай),-

в с т а н о в и л а :

01 червня 2011 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися в суд з позовом до Катеринопільської райдержадміністрації, Потоківської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обґрунтування позовних вимог вказали, що їх було прийнято в члени колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с. Потоки Катеринопільського району, а саме: ОСОБА_7 - 03 березня 2000 року, відповідно до протоколу № 2 загальних зборів членів КСП ім. Шевченка, ОСОБА_6 - 09 січня 1999 року, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів членів КСП ім. Шевченка, ОСОБА_8 – 26 вересня 1997 року, відповідно до протоколу № 2 загальних зборів членів КСП ім. Шевченка.

Сесією Потоківської сільської ради № 10/9 від 23.03.2000 р. було створено комісію для проведення перерозподілу земель резервного фонду. Відповідно до протоколу № 2 засідання комісії по паюванню земель колективної власності СТОВ ім. Шевченка с. Потоки від 23 березня 2000 року було затверджено список громадян (членів КСП ) на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай). Вони, також, були внесені до вказаного списку громадян на отримання сертифіката на земельну частку (пай). Рішенням Потоківської сільської ради № 2 від 29 березня 2000 року було затверджено проект перерозподілу земель резервного фонду, розроблений Черкаським філіалом інституту землеустрою, яким передбачено передати із земель резервного фонду Потоківської сільської ради земельну ділянку розміром 93,8 га у колективну власність (спільну часткову власність) для задоволення потреби в земельних частках (паях) новоприйнятих членів реформованого СТОВ ім. Шевченка с. Потоки Катеринопільського району.

Рішенням Катеринопільської районної ради № 19-29 від 17 серпня 2001 року було затверджено проект перерозподілу земель резервного фонду, розроблений Черкаським інститутом землеустрою, яким передбачено надати з земель резервного фонду Потоківської сільської ради земельну ділянку розміром 93,8 га для задоволення потреби в земельних частках (паях) новоприйнятих членів КСП імені Шевченка ( нині СТОВ ім. Шевченка) с. Потоки Катеринопільського району.

На виконання вказаного рішення Катеринопільської районної ради, один із новоприйнятих членів КСП ОСОБА_9 були сплачені кошти в розмірі 720 грн. за виконання проекту перерозподілу земель резервного фонду, що підтверджується квитанцією від 11.11.2000 року. Однак, станом на 18 березня 2011 року так і не було видано Державні акти про право приватної власності на земельні ділянки. У зв’язку з цим 18 березня 2011 року на адресу Катеринопільської РДА ними були направлені відповідні заяви щодо надання інформації про причини невидачі Державних актів. Відповідно до листів Катеринопільської РДА від 19 квітня 2011 року було роз’яснено, що Державний акт на право колективної власності на землю виданий КСП ім. Шевченка с. Потоки 26 вересня 1995 р. серія ЧР № 8-18, відповідно до рішення Катеринопільської районної ради від 26 вересня 1995 року № 5-67, у додаток 1 списку громадян – членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства вони не були включені. Право на земельну частку (пай) згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель» мають члени КСП, кооперативу, АТ, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Пунктом 17 «Перехідних положень» ЗК України, який вступив у дію в 2001 році зазначається, що сертифікати на право володіння земельною часткою (паєм), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при пред’явленні ними вимог на відведення земельної частки (паю) в натурі відповідно до законодавства. Сертифікати на право отримання земельної частки (паю) є дійсними до виділення власниками земельних часток (паїв) у натурі ( на місцевості ) до видачі їм Державних актів на право власності на землю. Вказані сертифікати ними отримані не були.

Просили суд визнати за ними право власності на земельні частки (паї) розміром по 4,33 га, вартістю 67283,20 грн. кожна в адмінмежах Потоківської сільської ради. Зобов’язати Потоківську сільську раду Катеринопільського району Черкаської області прийняти рішення про видачу їм земельних часток (паїв) в натурі із земель резервного фонду. Зобов’язати Катеринопільську райдержадміністрацію видати їм Державні акти на право приватної власності на землю в адміністративних межах Потоківської сільської ради Катеринопільського району.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги.

При цьому апелянти вказала на ті ж підстави, що і в позовній заяві.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що позивачами пропущений строк позовної давності про застосування якого було подано заяву Катеринопільською районною державною адміністрацією.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з позовом до Катеринопільської райдержадміністрації, Потоківської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) позивачі звернулись 01 червня 2011 року.

При цьому як на підставу своїх позовних вимог послались на те, що протоколом № 2 засідання комісії по паюванню земель колективної власності СТОВ ім. Шевченка с. Потоки від 23 березня 2000 року було затверджено список новоприйнятих громадян членів СТОВ для отримання права на земельну частку (пай) в кількості 23 осіб. Вони були внесені до вказаного списку громадян, що стверджується витягом з протоколу та списком доданим до нього а. с. 31, 32. Рішенням Катеринопільської районної ради від 17.08.2001 р. № 19-29 був затверджений проект перерозподілу земель резервного фонду для затвердження потреби в земельних частках (паях) новоприйнятих членів СТОВ ім.. Шевченка а. с. 34. Проте станом на 18.03.2011 року вони не отримали Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.

Вказують, що сертифікати на право на земельну частку (пай) їм не видавались, а про порушення свого права на земельну частку (пай)їм стало відомо лише з листа-відповіді Катеринопільської районної державної адміністрації від 19.04.2011 р. наданого на їхні заяви від 18.03.2011 р.

Питання про поновлення строку позивачами не ставилось та на поважність притичин його пропуску позивачі не посилались.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки – ст. 257 ЦК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 267 ЦПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

На аркушах справи 73 – 74 маються заперечення подані Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 23.06.2011 р., які містять заяву про застосування позовної давності та посилання на приведені норми матеріального права. Про це заявлялось представником відповідача і під час судового розгляду.

Застосовуючи до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності, районний суд у відповідності до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України взяв до уваги те, що в матеріалах справи існує заява відповідача про застосування позовної давності та відмовив позивачам у задоволенні позову з даної підстави.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і судова колегія.

При цьому судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норми ЦК України, як до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, проте частково продовжили існувати після набрання ним чинності, так як 17.08.2001 р. Катеринопільською районною радою приймалось рішення, яке стосувалось спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу           ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

          Судді :