Справа № 2-1066/2008 р./
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Анохіній Л.В., заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання особи такою, що втратила право
користування житловим приміщенням ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим , що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом вона є власником житлового АДРЕСА_1. Раніше цей будинок належав її матері. Відповідач ОСОБА_2 є знайомим її батьків і в серпні 1995 року останній звернувся до її матері з проханням прописати його в зазначений будинок , що мати і зробила. Але відповідач ніколи в будинку не проживав , а тільки був в ньому зареєстрованим . На теперішній час після смерті матері вона оформила свої спадкові права і має бажання розпорядитися належним їй будинком , але позбавлена можливості це зробити , оскільки в ньому значиться зареєстрованим відповідач, що утворює перешкоди для укладення договору купівлі - продажу. Про місцезнаходження відповідача на теперішній час їй нічого невідомо. Збереження реєстрації в будинку відповідача, порушує її права як власника жилого приміщення , а тому вона вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом за захистом своїх прав.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності , позовні вимоги підтримала у повному обсязі і суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 дійсно тривалий період часу у спірному будинку не проживає і взагалі у ньому не проживав , але зберігає свою реєстрацію в будинку , чим порушує права позивачки , як його власника , а тому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням , оскільки він не проживає в спірному будинку понад 6 місяців без поважних причин і немає до цього житла ніякого інтересу. Відповідач ОСОБА_2 до залу судового засідання не з”явився і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Про день та час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 був повідомлений своєчасно та належним чином , оскільки згідно до вимог ст. 74 ЦПК України відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого позивачеві не відомо , викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи . 06 травня 2008 року у газеті “Донбас” було опубліковано оголошення про день та час розгляду даної цивільної справи в зв”язку з чим , суд відповідно до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів , проти чого представник позивачки не заперечувала .
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки , допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .
В судовому засіданні встановлено , що позивачка ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого “Бюро технічної інвентаризації” м. Макіївки”/а.с.9,11/.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .
З копії домової книги реєстрації громадян вбачається , що в АДРЕСА_1, власником якої є позивачка ОСОБА_1, значиться зареєстрованим з 09.08.1995 року відповідач ОСОБА_2 /а.с.12-17/.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили суду той факт , що відповідач ОСОБА_2 ніколи не проживав у спірному будинку. Їм це достовірно відомо , оскільки вони підтримували дружні стосунки з братами позивачки і часто приходили до них в будинок у гості і знали всіх осіб , які постійно там проживали . Вони ніколи не бачили щоб відповідач проживав у спірному будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності з ч. 7 ст. 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом , суд застосовує закон , що регулює подібні за змістом відносини/аналогія закону/, в зв"язку з чим суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст. 71 ЖК України яка передбачає , що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім"ї були відсутні з поважних причинах понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем , а у разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім"ї понад шість місяців , лише у випадках спеціально передбачених діючим житловим законодавством України.
Згідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном .
Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позову і визнання відповідача ОСОБА_2таким , що втратив право користування спірним житловим приміщенням, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлений і підтверджений факт того , що він без поважних причини не проживає в спірному будинку понад 6 місяців і втратив до цього житла будь-який інтерес .
Керуючись ст.71, 72 ЖК України, ст. ст. 319 ч.1, ч.2 ст. 405, 391 ЦК України , ст. ст. 10,11,60,209,212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким , що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом подання письмової заяви відповідача до районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в 1-ому екземплярі .
Суддя Андрюшина Л.А.