АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1085/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 51 Євтушенко П.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          02 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В.

суддівГончар Н.І., Ювшина Ю.І.

при секретаріКривденко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» про визнання незаконними та скасування наказів головного лікаря

в с т а н о в и л а :

В травні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» про визнання незаконними та скасування наказів головного лікаря, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно наказу №113 від 31 жовтня 2006 року позивачка була прийнята з 01 листопада 2006 року на посаду інспектора з кадрів на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір». Наказом №92-к від 23 серпня 2007 року ОСОБА_6 була переведена на постійну роботу на посаду інспектора з кадрів в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір».

Наказом головного лікаря Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» №142-кл від 14 грудня 2010 року її було звільнено з роботи з 14 грудня 2010 року за систематичне невиконання обов'язків по п.З ст.40 КЗпП України. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2011 року позивачці було відмовлено в позові до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року її апеляційна скарга була задоволена частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2011 року скасоване. Поновлено позивача на посаді інспектора з кадрів в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір». Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6295 гривень та моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

06 травня 2011 року позивачка надала головному лікарю Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року про поновлення на роботі. В цей же день позивачка була ознайомлена з наказом № 60-к від 06 травня 2011 року «Про поновлення на роботі», а також з наказом №61-к від 06 травня 2011 року «Про оголошення простою інспектора з кадрів» та наказом №62-к від 06 травня 2011 року «Про попередження про наступне вивільнення». В подальшому був виданий наказ №65-к від 12 травня 2011 року про доповнення до наказу №61-к. Пункт 1 наказу №61-к від 06 травня 2011 року «Про оголошення простою інспектора з кадрів» був викладений в редакції «Оголосити простій для інспектора з кадрів ОСОБА_6 з 06. 05. 2011 року».

Достовірно знаючи, що спір з приводу незаконного звільнення позивачки знаходився в Соснівському районному суді, головний лікар санаторію прийняв на посаду інспектора з кадрів громадянку ОСОБА_7 При цьому, посаду інспектора з кадрів перейменував на посаду начальника відділу з кадрів, зробивши відповідні зміни до штатного розпису.

Позивачка вважає, що ніяких організаційних або технічних умов для оголошення простою у відповідача не було, відповідно дані накази є незаконними, а тому ОСОБА_6 просила суд визнати незаконними та скасувати накази головного лікаря Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» №61-к від 06 травня 2011 року «Про оголошення простою інспектора з кадрів»; №62-к від 06 травня 2011року «Про попередження про наступне вивільнення» та №65-к від 12 травня 2011року «Про доповнення до наказу №61-к від 12 травня 2011 року» та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати та витрати за надання юридичної допомоги.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази головного лікаря Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію "Сосновий Бір" №61-к від 06.05.2011 року, №62-к від 06.05.2011 року та №65-к від 12.05. 2011 року, а в решті заявлених вимог ОСОБА_6, відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Черкаський обласний дитячий багатопрофільний санаторій «Сосновий Бір» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Крім того, апелянтом, в порушення вимог ст.300 ЦПК України, поза межами строку на апеляційне оскарження, подано доповнення до апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що згідно наказу №113 від 31 жовтня 2006 року ОСОБА_6 була прийнята з 01 листопада 2006 року на посаду інспектора з кадрів на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір».

Наказом №92-к від 23 серпня 2007 року ОСОБА_6 була переведена на постійну роботу на посаду інспектора з кадрів в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір».

Наказом головного лікаря Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» №142-кл від 14 грудня 2010 року ОСОБА_6 було звільнено з роботи з 14 грудня 2010 року за систематичне невиконання обов'язків по п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2011року скасоване. ОСОБА_6 поновлено на посаді інспектора з кадрів в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір». Стягнуто з Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 6295 гривень та моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

06 травня 2011 року ОСОБА_6 надала головному лікарю Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року про поновлення на роботі.

Конституцією України в ст.124 встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідач по справі не звертався до суду з приводу виконання рішення суду, так як для нього не виникало ніяких питань стосовно поновлення ОСОБА_6 на роботі.

06 травня 2011 року позивач була ознайомлена з наказом №60-к від 06 травня 2011 року «Про поновлення на роботі».

При цьому, в наказі про поновлення на роботі не вказано на яку саме посаду ОСОБА_6 поновлена. В п.1 вказаного наказу зазначено, що поновити на роботі ОСОБА_6 інспектора з кадрів.

04 січня 2011 року затверджений штатний розпис Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір», згідно якого посада інспектора з кадрів змінена на посаду начальника відділу з кадрів. При цьому, представник відповідача по справі не довів, що вказані посади відрізняються за своїми функціональними обов'язками. Твердження відповідача по справі про те, що начальник відділу з кадрів виконує зовсім інші функціональні обов'язки не знайшли свого підтвердження. Посадові обов'язки затверджуються головним лікарем Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір» і вони можуть змінюватись, як в бік розширення, так і звуження. Відповідач по справі не надав суду доказів, що ОСОБА_6 після її поновлення на роботі не могла виконувати обов'язки начальника відділу з кадрів.

В судовому засіданні встановлено, що на момент поновлення ОСОБА_6 на роботі посаду начальника відділу з кадрів займає інша особа.

У відповідності з п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який виконує цю роботу.

Відповідач по справі не виконав вимоги чинного трудового законодавства і не звільнив з роботи особу, яка перебувала на посаді начальника відділу з кадрів, в зв'язку з поновленням ОСОБА_6 на роботі.

Наказом №61-к від 06 травня 2011 року «Про оголошення простою інспектора з кадрів», оголошений простій для інспектора з кадрів ОСОБА_6 В подальшому виданий наказ №65-к від 12 травня 2011 року про доповнення до наказу №61-к . Пункт 1 наказу №61-к від 06 травня 2011 року «Про оголошення простою інспектора з кадрів» був викладений в редакції «Оголосити простій для інспектора з кадрів ОСОБА_6 з 06.05.2011 року. При цьому в наказі зазначено, що простій оголосити у зв'язку з відсутністю посади інспектора з кадрів, що суперечить наказу про поновлення ОСОБА_6 та трудовому законодавству.

Згідно ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

На думку суду першої інстанції відповідач по справі не надав суду доказів того, що в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторі «Сосновий Бір» були відсутні організаційні або технічні умови, необхідні для виконання роботи ОСОБА_6 Він також не надав доказів того, що ОСОБА_6 не можна було перевести на іншу роботу на час простою та вважає, що вказаний наказ суперечить вимогам чинного законодавства і порушує законні права ОСОБА_6 За наявності наказу про оголошення простою ОСОБА_6 отримувала заробітну плату в меншому розмірі.

Згідно ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно ст.40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Наказом №62-к від 06 травня 2011 року «Про попередження про наступне вивільнення» ОСОБА_6 попереджена про наступне вивільнення. При цьому, підставою для майбутнього вивільнення вказано, що в зв'язку зі змінами у штатному розпису та вивільненням штатної посади інспектора з кадрів.

Звільнення працівника, а так само і вся процедура, що передує майбутньому звільненню повинна відповідати вимогам чинного трудового законодавства.

На думку суду першої інстанції в судовому засіданні достовірно встановлено, що скорочення чисельності або штату працівників в Черкаському обласному дитячому багатопрофільному санаторії «Сосновий Бір» не відбулось. В наказі про майбутнє вивільнення не вказано конкретна дата майбутнього звільнення.

Згідно ст.2 КЗпП України, працівник має право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно ст.5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ про майбутнє вивільнення ОСОБА_6 суперечить вимогам чинного Кодексу законів про працю України, а тому підлягає скасуванню, а позов в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат не підлягає до задоволення, оскільки позивач не надала суду доказів того, що зазначені витрати були нею понесені.

З даним висновком не погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Суд першої інстанції вказує, що відповідачем не виконано рішення апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року щодо поновлення ОСОБА_6 на посаді інспектора з кадрів Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновнй Бір», що суперечить документам наданим відповідачем які є в матеріалах справи та показам самої позивачки.

Так, відповідно до наказу головного лікаря №60-к від 06 травня 2011 року на виконання рішення апеляційного суду ОСОБА_6 була поновлена саме на посаді інспектора з кадрів Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір». Наведене поновлення відповідає рішенню апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року, в якому зазначено: «поновити ОСОБА_6 інспектором з кадрів Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий Бір»».

Посилання суду першої інстанції на те, що відповідач повинен був звернутися до суду за роз'ясненням судового рішення відповідно до вимог ст.221 ЦПК України є безпідставним та таким що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки для відповідача рішення суду було зрозумілим і ним було виконано в повному обсязі.

В своєму рішенні, суд першої інстанції зазначає, що в наказі №60-к від 06 травня 2011 року про поновлення ОСОБА_6 не вказано на яку саме посаду її поновлено і в той же час вказує, що відповідно до п.1.3 ОСОБА_6 була поновлена на посаді інспектора з кадрів. Факт зазначення в п.1 наказу посади інспектора з кадрів підтверджується копією наказу, який мається в матеріалах справи.

Встановлено, що в штатному розписі, затвердженого Начальником Головного управління охорони здоров'я та медицини Черкаської ОДА на 01 січня 2011 року, у відповідності до вимог чинного законодавства України, було введено штатну одиницю, а саме посаду начальника відділу кадрів. Посада інспектора з кадрів в цьому штатному розписі відсутня.

В зв'язку з відсутністю посади інспектора з кадрів позивачці після поновлення на посаді інспектора з кадрів було оголошено простій з виплатою 2/3 частин заробітної плати за час простою та по причині технічної помилки було внесено доповнення до цього наказу відповідно до наказу № 65-к від 12 травня 2011 року і в доповнені була конкретизована дата початку простою позивачки.

Суд першої інстанції безпідставно вказує на те, що посаду інспектора з кадрів було змінено на посаду начальника відділу кадрів, та що посади начебто не відрізняються своїми функціональним обов’язками, оскільки 04 січня 2011 року була підписана посадова інструкція начальника відділу кадрів санаторію і в ній істотно збільшено функціональні обов'язки начальника відділу кадрів порівняно з інспектором з кадрів, а саме:

-          Розробляє положення про особові справи, перелік документації, порядок ведення особових справ (рух документів).

-          Участь у атестації, визначення кола працівників, які підлягають атестації.

-          Контроль та перевірка табелів робочого часу, звірка їх з графіками.

-          Підготовка проектів наказів про призначення, переміщення та звільнення з роботи, про організацію роботи адміністративного персоналу санаторію.

-          Створення та поповнення бази нормативно-регламентуючих, правових документів з питань трудового законодавства, законодавства про відпустки, пенсійного законодавства, про охорону здоров'я , соціальні пільги тощо.

-          Розробка правил внутрішнього розпорядку, та контроль його виконання співробітниками.

-          Організація та контроль загального та кадрового діловодства.

-          Розробка Переліку документації з номенклатури справ, узгодження його з ЄК Держархіву,

-          Підготовка документів до архівації.

Зі збільшенням обсягу роботи, начальнику кадрів відповідно до вищенаведеного переліку додаткових робіт порівняно з інспектором з кадрів, було збільшено і посадовий оклад. Оклад начальника кадрів становить 1116 грн. 00 коп., а інспектора з кадрів був 907 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції помилково вказує на те, що посадові обов'язки працівників санаторію можуть змінюватися, як в бік розширення так і в бік звуження за ініціативою головного лікаря санаторію, оскільки посадові обов'язки кожного працівника та посадової особи це організаційно-правовий документ, у якому визначено основні завдання, обов'язки, права і відповідальність працівника і час виконання ним роботи на посаді (за професією). Типові посадові (робочі) інструкції розробляють із дотриманням вимог, викладених у Загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників на основі положення про структурний підрозділ і типових кваліфікаційних характеристик, які містяться в галузевих випусках кваліфікаційних характеристик професій робітників. Головний лікар не має законних підстав до посадових обов'язків інспектора з кадрів додавати обов'язки, які належить виконувати тільки начальнику кадрів.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відповідач повинен був звільнити з роботи начальника відділу кадрів та на її місце поновити ОСОБА_6, оскільки поновлювати ОСОБА_6 на посаді начальника кадрів не має ніяких законних підстав. В рішенні апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року чітко вказано про поновлення ОСОБА_6 на посаді інспектора відділу з кадрів, що і було зроблено відповідачем.

Посилання позивачки та суду першої інстанції на те, що ОСОБА_6 не можна було перевести на іншу роботу суперечить дійсним обставинам справи та копії акту-відмови від 06 травня 2011 року, яким підтверджується факт відмови ОСОБА_6 від запропонованих посад, які були вільні в санаторії на той момент замість посади інспектора з кадрів. Зазначений акт складено та підписано трьома працівниками підприємства, він був предметом дослідження в ході судово розгляду справи.

Згідно наказу головного лікаря №62-к від 06 травня 2011 року «Про попередження про майбутнє вивільнення», позивачку було попереджено про майбутнє вивільнення з ініціативи роботодавця. Скасовуючи зазначений наказ, суд першої інстанції не зазначив підстави його скасування, які права позивачки порушено, в чому ці порушення полягають, які негативні наслідки настали після видання наказу.

Наказ № 62-к від 06 травня 2011 року «Про попередження про майбутнє вивільнення» є інформаційним наказом. Цей наказ, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме ст.49-2 Кодексу законів про працю України, повідомляє ОСОБА_6 про факт її майбутнього звільнення за ініціативою роботодавця і правових підстав для визнання його незаконним та скасування колегія суддів не вбачає. Не зазначення дати конкретного вивільнення не є підставою для скасування наказу, оскільки ст.49-2 Кодексу законів про працю України передбачено персональне попередження про майбутнє вивільнення працівника не пізніше ніж за два місяці. Таке попередження ОСОБА_6 було зроблено керівництвом санаторію наказом №62-к від 06 травня 2011 року. В наказі про саме звільнення чітко зазначена дата звільнення ОСОБА_6 та було підтверджено в судовому засіданні.

З огляду на викладене, оскільки оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє, рішення скасовує та ухвалює нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» про визнання незаконними та скасування наказів головного лікаря, відмовляє.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» – задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» про визнання незаконними та скасування наказів головного лікаря - скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію «Сосновий бір» про визнання незаконними та скасування наказів головного лікаря – відмовити.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :