ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2012 р. Справа №2а-14908/11/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кисельової О.М., при секретарі Беловій І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 402,40 гривень,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 402,40 гривень.
Позов мотивуючи тим, що відповідачем самостійно нараховані внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1816,80 гривень за 2010 рік, станом на 29.07.2011 року заборгованість сплачена частково в сумі 1414,40 гривень. Тобто загальна сума заборгованості відповідача складає 402,40 гривень.
У судове засідання представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та вказав, що заборгованість станом на день розгляду справи не погашена відповідачем.
У судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, будь –яких клопотань на адресу суду не надходило.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу в порядку ст. 128 КАС України у відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 01.07.1994 року зареєстрований виконавчим комітетом Керченської міської ради АРК фізичною особою-підприємцем згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців та обрав особливий спосіб оподаткування. Відповідно до п.1 ч. 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (діючий на час виникнення спірних правовідносин) страхувальниками визнаються, зокрема фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) .
Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону. Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону – один календарний місяць. Відповідно до п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. N 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку. Таким чином, з вищевказаного Порядку вбачається, що фізичні особи - підприємці подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, та відповідно базовим звітним періодом для сплати суми страхового внеску до Пенсійного фонду України для них є також календарний рік. В зв’язку з чим, суми страхових внесків до Пенсійного фонду України за 2010 рік відповідач мав сплатити до 20 квітня 2011 року. Відповідно до звіту нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданого відповідачем 03.03.2011 року, ним самостійно розраховано внески за 2010 року у розмірі 1816,80 грн. (а.с.7). Як вбачається з розрахунку позовних вимог, з урахуванням часткової сплати страхових внесків в сумі 1414,40 гривень, різниця несплаченої суми страхових внесків складає 402,40 гривень (а.с.5). Відповідно до п.5.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески. Відповідно до п.8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”(на момент виникнення у відповідача обов’язку щодо сплати самостійно нарахованого внеску) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Отже, з вищевикладеного вбачається, що органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки у випадку несплати платником єдиного внеску протягом 10 днів зазначеної у вимозі суми недоїмки. Приймаючи до уваги, що позивачем на суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 402,40 гривень, після виникнення у відповідача обов’язку щодо сплати страхових внесків до органу ПФУ за 2010 рік, вимога не виносилася та не надсилалася, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло навіть право на звернення до суду щодо стягнення заборгованості зі страхових внесків у вказаному розмірі. Таким чином, враховуючи, що позивачем після настання обв’язку у відповідача щодо декларування внесків за 2010 рік та сплати сум страхових внесків до органу Пенсійного фонду України обчислення у встановленому законом порядку сум страхових внесків не проводилася і відповідно вимога на суму несплачених позивачем страхових внесків не виносилася, у позивача відсутні законодавчо встановлені підстави для стягнення суми заборгованості зі страхових внесків у розмірі 402,40 гривень. За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 402,40 гривень відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.