Справа №2-а-183 2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
В складі: головуючого, судді - Хільчука І.І.
секретаря - Костромін Н.Р.
з участю: позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Семігіна В. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувся з даним позовом до суду 07.08.2007 p., підтримуючи який в суджовому засіданні пояснив, що в період з 05.08.1983 року по 01.12.2005 р.перебував на військовій службі у різних військових частинах і під час проходження якої, Президентом України був виданий Указ за №389 від 05.05.2003 р, відповідно до нього Міністру Оборони України/надалі М. О./ надавалось право встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності . На день введення надбавки стаж безперервної військової служби позивача складав понад 19 років і розмір надбавки, право на отримання якої він мав, складав відповідно до 70% грошового забезпечення щомісячно. В таких розмірах і виплачувалась надбавка військовослужбовцям Центрального апарату М. О.України, що дислоковані в місті Києві, згідно наказу М. О. України від 30.07.2004р. №308, а йому виплачувалась надбавка в заниженому розмірі.
Це та інші розпорядження М. О. України вважає незаконними як і нарахування йому та невиплату надбавки відповідачем порушенням рівності його прав, гарантованої ст. , ст. 22, 24 Конституції України, що призвело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців, у зв'язку з чим просить поновити їх шляхом стягнення з відповідача недоплату по грошовому забезпеченні, а також судових витрат по справі.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив , що не виплачувалась надбавка за безперервну службу військовослужбовцям через нефінансування Міністерством Оборони України в таких розмірах як вимагає позивач , а тільки в межах передбачених Державним бюджетом України, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає , що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що в період з 05.08.1983 року по 01.12.2005 р. позивач перебував на військовій службі у різних військових частинах і тому знаходився на фінансовому забезпеченні /а.с. 14-16/.
Під час проходження військової служби Президент України 05.05.2003 р. видав Указ за №389, яким надав право Міністру оборони України встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних силах України (далі - надбавка) у відсотках до грошового забезпечення залежно
від стажу службової діяльності у таких розмірах при безперервному стажі: понад 5 років - до 10 %; понад 10 років -до 30 %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років-до 70%; понад 25років-до90%.
Міністр оборони України наказом від 26.05.2003 р. №149 затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати надбавки, якою встановив, що надбавка встановлюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік та виплачується військовою частиною в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в її кошторисі.
Станом на 01.05.2003 р. стаж безперервної військової служби ОСОБА_1 складав 19 років та 9 міс. і відповідно до зазначеного Указу Президента України, розмір надбавки, право на отримання якої він мав складає відповідно 50-70% грошового забезпечення щомісячно.
Разом з тим, за період з червня 2003р. по грудень 2005 р. надбавка виплачувалась позивачеві в заниженому розмірі , а саме : -10% та . - 15 % /а.с. 8-9/. Указом Президента України в п.1 розподілено військовослужбовців на 5 категорій, в основу якого, покладено стаж безперервної військової служби.
Таким чином, нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі створило нерівність прав позивача як військовослужбовця зі стажем у 19 років з правами військовослужбовця зі стажем до 10 років за ознакою стажу безперервної військової служби і йому недоплачено 11476 грн.53 коп., що становить заборгованість, яку слід стягнути з відповідача.
Враховуючи, що у 2003-2005 роках фінансування заходів пов'язаних з реформуванням Збройних Сил України здійснювалось за окремою статтею Державного бюджету, а розмір окладів грошового утримання та заробітної плати - не збільшувались, є всі підстави вважати факт збільшення видатків свідченням того, що на виконання Указу Президента України Кабінет Міністрів України, у відповідному Законі про Державний бюджет України, передбачив кошти на виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки у розмірі 70% і 90% всім військовослужбовцям Збройним Сил України, а не окремим з них.
На підставі наведеного, керуючись cm. 22, 24, 55, 124 Конституції України, п., п. 1, 2 Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003, ст. 2 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" та керуючись ст. , ст. 158-163, 167, 170 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з Івано-Франківського обласного військового комісаріату на користь :- ОСОБА_1 недоплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України по грошовому забезпеченні ; та в дохід держави - 114/сто чотирнадцять /грн.76 коп.судового збору і 30/тридцять/ грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів після її проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд після подачі заяви про апеляційне оскарження.