ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 листопада 2006 р.

№ 16/169

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Подоляк О.А.

суддів :

Грека Б.М., Дерепи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

СТОВ “Злагода”

на постанову

від 02.08.2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 16/169

за позовом

АППБ “Аваль” в особі Кіровоградської обласної дирекції

до	СТОВ “Злагода”

про	стягнення 548566,98 грн.

за участю представників:

від позивача

-  Книшов І.Г., Поляков Г.А.

від відповідача

-  не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.06.2006 р. (суддя Коротченко Л.С.), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 р. (судді: Лисенко О.М., Головко В.Г., Чус О.В.), на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України вжито заходи до забезпечення позову: накладено арешт на майно, що належить СТОВ “Злагода” та знаходиться за адресою: 28434, Компаніївський район, с. Коротяк, в межах суми позову –548566,98 грн.

Не погоджуючись з постановою, СТОВ “Злагода” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

В силу ч. 1 ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, в межах суми позову, місцевий господарський суд правильно застосував ст. 66 ГПК України, обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст. 67 ГПК України.

Як наслідок, ухвала господарського суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову відповідає нормам процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому апеляційний господарський суд правомірно залишив ухвалу без змін.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СТОВ “Злагода” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 р. у справі № 16/169 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і:                                                                                          Б. Грек

                                                                                                        В. Дерепа