Справа № 1570/1328/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.
за участю секретаря Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративний позов Біляївського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Біляївського районного центру зайнятості Одеської області, за результатом якого позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму витраченої допомоги по безробіттю в сумі 7 117 грн. 56 коп., обґрунтовуючи заявлені вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, 10.03.2011 р. ОСОБА_1 зареєструвалась в Біляївському районному центрі зайнятості як особа, що шукає роботу. Виплата допомоги по безробіттю була розпочата 29.03.2011 р.
При реєстрації в центрі зайнятості 10.03.2011 року ОСОБА_1 не повідомила спеціаліста з працевлаштування, що вона зареєстрована як фізична особа –підприємець з 07.10.2002 р. та підтвердила це своїм підписом в заяві.
Про те, що ОСОБА_1 мала статус підприємця в період перебування на обліку як безробітної позивачу стало відомо 06.09.2011 року з отриманої довідки державного реєстратора Біляївської районної державної адміністрації за № 11058741 щодо перебування на обліку фізичних осіб –підприємців станом 06.09.2011 року.
Позивач зазначає, що відносно ОСОБА_1 було винесено судове рішення від 13.10.2010 р. щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, що не пов’язано з банкрутством, але запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»в державний реєстр не внесено у зв’язку з чим на час оформлення допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 мала статус суб’єкта підприємницької діяльності, тобто відносилась до зайнятого населення.
Можливість виявити факт зайнятості, було ускладнено тим, що ОСОБА_1 мала прізвище ОСОБА_1, та мешкала в м. Одесі, що не давало змогу своєчасно виявити факт зайнятості.
Отримана допомога по безробіттю за період з 29.03.2011 р. по 18.08.2011 р. склала 7 117,56 грн.
Відповідно до п. 7 «Порядку розслідування страхових виплат та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, за приховування відомостей» Біляївським районним центром зайнятості 09.09.2011 р. було видано наказ № 234 про стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 7 117,56 грн., що становить суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 29.03.2011 р. по 18.08.2011 р.
Позивач зазначає, що 10.10.2011 р. № 2318/15/02 відповідачу поштою надсилалась претензія № 11 та наказ № 234 від 09.09.2011 р., від отримання поштової кореспонденції відповідач відмовився.
В свою чергу, ОСОБА_1 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з позовною заявою від 27.10.2011 р. про визнання акту № 292, недійсним та таким, що не відповідає законодавству. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06.12.2011 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 було запропоновано сплатити суму отриманої грошової допомоги в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з моменту отримання повідомлення про відшкодування.
У встановлені терміни отримані кошти повернуті відповідачем не були, що стало причиною звернення позивача до суду.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач, представник відповідача заявлені позовні вимоги визнали, не заперечували проти їх задоволення.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до наданої до суду довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа –підприємець Виконавчим комітетом Одеської міської ради 07.10.2002 року.
13.10.2010 року було проведено запис, щодо внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, що не пов’язано з банкрутством.
ОСОБА_1 зареєструвалась в Біляївському РЦЗ 10.03.2011 р., статус безробітної отримала 17.03.2011 р.
Розрахована допомога по безробіттю виплачувалась з 29.03.2011 р. по 18.08.2011 р. Сума допомоги по безробіттю склала 7117, 56 грн.
Згідно положень ч.1 ст. 46 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Згідно положень ст. 49-1 Закону України від 15.05.2003 р. спрощена процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про: скасування (визнання недійсною) державної реєстрації фізичної особи - підприємця у випадках, передбачених законом, у разі якщо таке рішення прийнято судом до 1 липня 2004 року, крім судового рішення про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року та в разі попадання державному реєстратору протягом трьох років з дати опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, документів, перелік яких визначено частиною одинадцятою статті 47 цього Закону.
За наявності підстав, визначених частиною першою цієї статті, державний реєстратор розпочинає процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. З цією метою державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про те, що ним розпочато процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Одночасно державний реєстратор надсилає поштовим відправленням повідомлення органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування про те, що з відповідної дати розпочинається процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування у місячний строк з дати надходження повідомлення від державного реєстратора повинні надіслати йому: довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність або про списання заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) фізичної особи - підприємця або повідомлення про наявність податкового боргу та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність або про списання заборгованості фізичної особи - підприємця або повідомлення про наявність у фізичної особи - підприємця боргу із сплати страхових внесків та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність або про списання заборгованості фізичної особи - підприємця або повідомлення про наявність у фізичної особи - підприємця боргу із сплати страхових внесків та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Після надходження довідок, зазначених у частині третій цієї статті, від органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування державний реєстратор заповнює відповідну реєстраційну картку та вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Судом встановлено, що станом на 10.03.2011 року державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 проведена не була.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно до положень п. б ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»підприємці відносяться до зайнятого населення.
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм
забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ від 02.03.2000 року - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Кореспондуючу норму містить п. 6.14 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р. «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»- якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у період часу з 29.03.2011 р. по 18.08.2011 р. ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю безпідставно, оскільки в зазначений період мала статус суб’єкта підприємницької діяльності та відносилася до зайнятого населення, що виключало підстави виплати та отримання допомоги по безробіттю.
Згідно ст. 19 Конституції України –органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Біляївський районний центр зайнятості відповідно до п.2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв’язку з чим виступає органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених фактів суддя приходить до висновку, що Біляївський районний центр зайнятості діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, у межах наданих йому повноважень, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,11,69,70, 86, 159-164 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Біляївського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави в особі Біляївського районного центру зайнятості Одеської області (код ЄДРПОУ 20948971) суми матеріального забезпечення по безробіттю у розмірі 7 117 (сім тисяч сто сімнадцять) грн. 56 копійки на розрахунковий рахунок: № 37170300900111 в ГУДКСУ Одеській області, МФО банку 828011.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 26 березня 2012 року.
Суддя: Н.В. Бжассо