ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. | № 17-16-6/234-05-7357(17/1052-06) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Глос О.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Новодофінівської сільської ради |
на ухвалу | від 08.08.2006 року Одеського апеляційного господарського суду |
у справі | № 17-16-6/234-05-7357 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | Новодофінівської сільської ради |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз Плюс” |
про та за зустрічним позовом | визнання договору недійсним про визнання договору дійсним |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | не з’явились |
від відповідача: | не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2006 року (суддя Зуєва Л.Є.) по справі № 17/1052-06 повернуто позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду на підставі п.10 ч.1 ст.63 ГПК України у зв’язку з неподанням доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Новодофінівська сільська рада подала апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 17-16-6/234-05-7357 (головуючий суддя Беляновський В.В., судді Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі ч.1 п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані апеляційним господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, не направив свого представника в судове засідання.
У касаційній скарзі Новодофінівська сільська рада просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 17-16-6/234-05-7357, а справу направити на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом ст.103 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2005 року Новодофінівська сільська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнення) до ТОВ “Бриз Плюс” про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів 15.03.2004 року за № 26.
ТОВ “Бриз Плюс” позов не визнало і пред’явило до Новодофінівської сільської ради зустрічний позов про визнання вказаного договору дійсним.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2005 року зустрічна позовна заява ТОВ “Бриз Плюс” була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом Новодофінівської сільради.
Справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово. Останньою постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2006 року рішення господарського суду першої інстанції від 14.12.2005 року та постанова апеляційної інстанції від 03.02.2006 року у справі скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
При новому розгляді даної справи у господарському суді першої інстанції Новодофінівська сільрада 27.06.2006 року звернулась до відповідача з позовною заявою до ТОВ “Бриз Плюс” про визнання недійсним статуту товариства.
Оскільки позивачем не було подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом було винесено ухвалу від 29.06.2006 року про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Апеляційний суд прийняв до провадження апеляційну скаргу предметом оскарження якої була вищенаведена ухвала, однак апеляційний перегляд не здійснив, а залишив апеляційну скаргу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81, ст.99 ГПК України, оскільки скаржник без поважних причин не подав витребувані судом матеріали (оригінал спірної ухвали та позовну заяву, яка була йому повернута), а також не направив свого представника в засідання суду.
Колегія суддів вважає такі процесуальні дії суду помилковими, а спірну ухвалу, відповідно, незаконною, з огляду на таке.
У суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо залишення апеляційної скарги без розгляду, оскільки по-перше, такого не вбачається з приписів ст.103 ГПК України, по-друге, непрямо відсутність повноваження щодо залишення без розгляду апеляційної скарги відслідковується через відсутність норми, яка б давала право повторного звернення після усунення обставин, що зумовили залишення апеляційної скарги без розгляду.
Отже, апеляційна інстанція мала перевірити законність ухвали, оригінал якої відсутній в матеріалах справи, однак факт її ухвалення ніким не заперечується. Щодо неподання позивачем повернутої позовної заяви, то колегія суддів вважає, що це не є підставою для висновку про те, що без такого доказу неможливо перевірити правомірність процесуальних дій суду, а є підставою для висновку про недоведеність скаржником того факту, що місцевим господарським судом було порушено приписи ст.63 ГПК України (т.2 а.с.194). Щодо нез’явлення в судове засідання представника скаржника, то п.5 ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року, учасників судового процесу було попереджено, що нез’явлення їх представників у судове засідання апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду скарги по суті (т2 а.с.198).
Колегія суддів також звертає увагу апеляційного суду на те, що з матеріалів справи не вбачається, що позивачем було подано зустрічну позовну заяву, отже, зазначення про такий статус повернутого документу є надуманим.
Висновок, з посиланням на частину 1 ст. 58 ГПК України, якою передбачено, що в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, про те, що позовна вимога Новодофінівської сільради про визнання недійсним укладеного з ТОВ “Бриз Плюс” договору оренди земельної ділянки не пов’язана з її позовною вимогою про визнання недійсним статуту цього товариства ні підставою виникнення, ні поданими доказами, отже, не може бути об’єднана в одному проваджені, також є передчасним. Сам апеляційний суд відзначив, що позивачем не надано повернутої позовної заяви, тому він не міг оцінювати її з точки зору ч.1 ст.58 ГПК України.
Апеляційним судом встановлено, що з статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриз Плюс” вбачається, що засновниками цього товариства є виключно п’ять фізичних осіб - громадян України, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Оскільки предметом позовної вимоги Новодофінівської сільради є питання щодо дійсності статуту даного товариства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду з цієї справи буде прямо і безпосередньо зачіпати права та охоронювані законом інтереси вказаних фізичних осіб, яких має бути залучено до участі у справі.
З посиланням на ст. 12 ГПК України, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер, апеляційний суд дійшов висновку, що позовна заява Новодофінівської сільської ради із вказаним правосуб’єктним складом його сторін не підлягає розгляду в господарських судах України, а місцевий господарський суд повинен був відмовити у прийнятті позовної заяви Новодофінівської сільради на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а не повертати її без розгляду.
Колегія суддів відзначає, що позивачем правомірно визначено стороною в спірному правовідношенні щодо визнання недійсним статуту безпосередньо юридичну особу. Враховуючи, що суб’єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст.21 ГПК України, з висновком апеляційного господарського суду щодо непідвідомчості позовної заяви господарським судам України погодитись не можна.
Допущена судом апеляційної інстанції помилка є істотною, оскільки судом фактично було відмовлено скаржнику в здійсненні апеляційного перегляду процесуального акту, який може бути предметом оскарження в даній інстанції.
Таким чином, оскаржену ухвалу господарського суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –передачі на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст. 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Новодофінівської сільської ради від 04.09.2006 року №34-п на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 17-16-6/234-05-7357 задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 року у справі № 17-16-6/234-05-7357 –скасувати.
Апеляційну скаргу Новодофінівської сільської ради №9-п від 29.06.2006 року (т.2 а.с.193-194) направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна О.Глос |