Справа № 1/0614/276/11
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
10 квітня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Ярмоленка В.В.
при секретарі - Грищенко О.В.
з участю прокурора - Гойдало О.Є., Сокальської І.О.
потерпілого - ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянувши на відкритому засіданні в залі суду в м. Малині Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, холостого, судимого: 03.11.2010 року Малинським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років 6 місяців позбавлення волі,
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ч.3 ст. 185 КК України-
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, судимого: 03.11.2010 року Малинським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком 2 роки,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
13 квітня 2010 року близько 20-ї години в м. Малині по вулиці Кошового неподалік будинку №22, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, по вулиці Кошового в м. Малині Житомирської області, з метою вчинення грабежу, достовірно знаючи про наявність у потерпілого мобільного телефону, наздогнали ОСОБА_1, який повертався додому. Після чого ОСОБА_5, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, повалив його ривком на себе на землю. З метою подолання опору наніс декілька ударів по голові, тулубу кінцівкам. ОСОБА_4. в цей час, відкрито всупереч волі потерпілого забрав мобільний телефон «Nokia 7210», вартістю 80 грн., із сім карткою оператора «Лайф», всього на загальну суму 95 грн. Мобільний телефон – ОСОБА_4 залишив собі, який згодом віддав ОСОБА_5
11 липня 2010 року близько 17-00 години за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з корисливих мотивів, в АДРЕСА_5, підсудний ОСОБА_4 шляхом розбиття віконного скла, проник в будинок ОСОБА_2, а підсудний ОСОБА_6, залишався біля будинку та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб не бути викритими. Знаючи розташування кімнат та місце зберігання грошей, ОСОБА_4 викрав гроші в сумі 15 000 грн., які розділив з ОСОБА_6, для власних потреб.
Підсудний ОСОБА_4 епізод заволодіння грошима шляхом проникнення в будинок свого діда 11.07.2010 року визнав повністю, показав, що під час спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_6, повідомив останньому, що в його діда зберігається значна сума коштів, після чого вирішили поїхати в с. Меделівку, викликавши таксі. Переконавшись, що в будинку нікого немає, першу шибку розбив ОСОБА_6, а другу –він, після чого заліз до будинку. В зв’язку з тим, що грошей було багато, він їх не перераховував, а розсував по карманам, після чого повернулись додому, та поділили їх приблизно порівну.
Щодо епізоду відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 заперечив свою причетність, посилаючись на те, що 13 квітня 2010 року попередньо вживши спиртні напої з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, побачили хлопців, які йшли з лісозаводу в напрямку міста Малин. Наздогнавши їх, він попросив цигарку, та бачив як один із них розмовляв по телефону. Повернувшись назад, вони вирішили піти за ними. Участі в відібранні телефону та нанесенню ударів по потерпілому не брав, а лише спостерігав за діями ОСОБА_5
Підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, розкаявся та показав, що 13.04.2010 року вони втрьох з ОСОБА_4, ОСОБА_6 пішли за чотирма хлопцями, в одного з яких, а саме ОСОБА_1 був мобільний телефон. Про це їм стало відомо, після того, як ОСОБА_4 наздогнав їх, щоб попросити цигарку. На вулиці Кошового, вони вдвох з ОСОБА_4, підбігли до хлопців, та він потягнув одного хлопця, на якого вказав ОСОБА_4, до себе від чого той впав, і він наніс йому удар. В цей час ОСОБА_4 наказав потерпілому віддати телефон, що той і виконав. Решта хлопців, розбіглися. Повертаючись додому, ОСОБА_4 віддав йому мобільний телефон, який згодом у нього було вилучено. Розкаюється у вчиненому.
Підсудний ОСОБА_6 вину у викраденні коштів з будинку ОСОБА_2 визнав повністю, давши по суті покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_4 Просив надати йому можливість виправитись.
Вина підсудних в вчиненні інкримінованих їм суспільно небезпечних діянь доводиться наступними доказами:
по епізоду грабежу потерпілого ОСОБА_1:
показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що його разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 13 квітня 2010 року в вечірній час доби наздогнав ОСОБА_4, попросивши цигарку, після чого повернувся назад до своїх хлопців, які йшли позаду. Рухаючись по вулиці Кошового, їх наздогнали двоє хлопців, один з яких однією рукою обхопив його за шию, а іншою –ОСОБА_9, який вирвався та побіг вулицею. Слідом за ним побігли ОСОБА_7 і ОСОБА_8. В цей час ОСОБА_5 потягнув його за одяг назад, внаслідок чого він впав на землю. Хтось з хлопців, наказав віддати йому телефон, що він і зробив. Претензій до підсудних не має, ОСОБА_5 відшкодував йому шкоду, телефон повернуто.
показами свідка ОСОБА_7, про те, що в момент коли вони йшли вулицею Кошового, до них підбігло двоє хлопців, один з яких ОСОБА_4 відштовхнув його від ОСОБА_1.
показами свідка ОСОБА_8, який підтвердив факт того, що нападників було двоє.
показами свідка ОСОБА_9, який засвідчив ту обставину, що саме ОСОБА_4 і ОСОБА_5 напали на ОСОБА_1 в момент, коли вони повертались додому.
свідок ОСОБА_10 показав, що після того, як ОСОБА_4 розповів йому та ОСОБА_11 про те, що бачив мобільний телефон, та запропонував його забрати на що ОСОБА_5 погодився та вони вдвох почали наздоганяти цих хлопців;
висновком судово-медичної експертизи №144 від 26.04.2010 року про те, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді синця та садна обличчя, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров’я (а.с.28);
висновком товарознавчої експертизи від 22.04.2010 року, відповідно до якої вартість мобільного телефону «Nokia 7210» станом на 13.04.2010 року, з урахуванням зносу, складає 80 грн., сім-картки оператора «Лайф»-15 грн. (а.с.36).
даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.04.2010 року (а.с. 64-65, а.с.66-67), під час якого підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, незалежно один від одного, послідовно на місці показали та розповіли механізм та обставини викрадення ними мобільного телефону у потерпілого;
протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 14.04.2010 року (а.с.3) ОСОБА_12 про те, що 13.04.2010 року близько 20-ї години невідомі особи, серед яких був ОСОБА_4 вчинили протиправні дії відносно її сина ОСОБА_13.
Доводи підсудного про свою невинуватість в цьому суспільно небезпечному діянні є безґрунтовні, та спростовуються переліченими доказами в їх сукупності, оскільки ОСОБА_4 діяв узгоджено, зі спільним умислом з ОСОБА_5, і кожен із них безпосередньо виконав діяння, що повністю утворює об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
по епізоду викрадення грошових коштів у ОСОБА_2:
протоколом огляду місця події під час якого було оглянуто будинок ОСОБА_2 в АДРЕСА_5 та виявлено розбите вікно та вилучені сліди рук.
показами потерпілого ОСОБА_2, який підтвердив покази дані ним на досудовому слідстві про те, що 11 липня 2010 року повернувшись додому виявив розбите вікно, а з шухляди буфету зникли гроші в сумі 15 000 грн. Раніше в травні 2010 року він в присутності онука ОСОБА_4 доставав гроші з місця їх зберігання.
висновком дактилоскопічної експертизи №51/10, про те, що слід долоні від копійований на відрізок стрічки СТ №2 розміром 48 х 98 мм, що був вилучений під час огляду місця події, залишений ОСОБА_6 (а.с.87-90);
даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 100-103; 104-107) під час якого підсудні вказали про механізм проникнення та викрадення коштів у ОСОБА_2;
Дані обставини епізоду відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності ОСОБА_4 у вчиненні грабежу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та кваліфікує ці його дії за ч.2 ст. 186 КК України та у таємному викраденні чужого майна (крадіжки) вчиненої за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаною з проникненням у житло,та кваліфікує ці його дії за ч.3 ст. 185 КК України.
При цьому кваліфікуючу ознаку як завдання значної шкоди потерпілому при вчиненні крадіжки 11.07.2010р. суд виключає з обвинувачення як безпідставно вмінену, оскільки відповідно до примітки до ст. 185 КК України значною станом 11.07.2010 року була шкода –43 450 грн.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України як вчинення грабежу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.
Суд приходить до висновку щодо винності ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки) вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у житло,та кваліфікує ці його дії за ч.3 ст. 185 КК України
При обранні покарання суд виходить із загальних засад, визначених ст. 65 КК України.
Підсудний ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Обставин, які пом’якшують покарання підсудному судом не виявлено.
Обтяжує його вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Враховується, що він упродовж нетривалого часу скоїв три умисних злочини, пов’язаних з заволодінням чужого майна, які відносяться до категорії тяжких, був ініціатором пограбування потерпілого ОСОБА_2, грабежу потерпілого ОСОБА_1 що свідчить про підвищену суспільну небезпечність та злісність його злочинних намірів.
Призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілих, які претензій до підсудного не мають та просять не позбавляти його волі.
Аналізуючи все перелічене в сукупності, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Таке покарання є необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд при призначенні остаточного покарання, бере до уваги призначене вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2010 року відповідно з яким ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі терміном 3,6 років. При призначенні остаточного покарання суд враховує вимоги ст. 70 ч.4 КК України та роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
ОСОБА_6 як особа, позитивно характеризується за місцем проживання.
Повністю визнав свою вину, розкаявся в скоєному, вибачився перед потерпілим. Ці обставини пом’якшують його відповідальність.
Обтяжує його вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Крім того, щодо нього є вирок Малинського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2010 року відповідно з яким ОСОБА_6 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі терміном 3,6 років з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до п.23 Постанови «у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру».
При обранні остаточного покарання підсудному, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_2, час, що минув з часу скоєння злочину, позитивну характеристику підсудного, поведінку під час судового слідства.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати не пов’язану з позбавленням волі, з застосуванням ст. 75 КК України.
ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно. Одружений має на утриманні неповнолітнього сина, після скоєння злочину, закінчив курси з підготовки водії транспортних засобів, зареєструвався приватним підприємцем.
Обставинами, які пом’якшують його відповідальність, суд визнає визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків потерпілому.
Обтяжує відповідальність скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, з застосуванням ст. 75 КК України.
Цивільні позови по справі не заявлялись.
Керуючись ст.ст. 323,324, 327 КПК України ,-
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та КК України та призначити йому покарання:
за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки
за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, суд призначає покарання за сукупністю злочинів у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03.11.2010 року призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок терміну відбування призначеного покарання рахувати засудженому з часу його утримання 03 березня 2011 року (а.с.165).
В строк покарання зарахувати покарання відбуте частково за попереднім вироком з 29.11.2010 по 02.03.2011 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу лишити незмінною –утримання під вартою.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03.11.2010 року призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов’язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;
періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 та КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов’язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_14: ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.75-76) та 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с.77-78).
Речові докази по справі: мобільний телефон марки НОКІА 7210, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, повернути останньому за належністю після вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь Житомирського НДКЕЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати в сумі 619 гривень 20 копійок по 309,60 грн. з кожного.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим з часу отримання копії такого.
Суддя:В. В. Ярмоленко