АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді - Мацелюха П.С.,
суддів - Дмитренко Г.М., Кияшка О.А.,
за участі прокурора - Отроша В.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Попова А.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на засудженого обов’язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 у невстановлений досудовим
_______________________
Справа № 11/2690/635/2012 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чинчин О.В.
Категорія КК: ч. 1 ст. 307 Доповідач: Мацелюх П.С.
слідством час, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину – амфетамін та почав зберігати її при собі з цією ж метою.
20 липня 2010 року в денний час ОСОБА_1 з метою збуту перевіз дану речовину громадським транспортом до АДРЕСА_2, де приблизно о 16.30 год. незаконно, за гроші в сумі 200 грн., збув її частину масою 0,496 г., в якій маса амфетаміну становить 0,235 г., ОСОБА_3, що придбав її для власного вживання без мети збуту та постановою суду був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а решту загальною масою 0,568 г., в якій маса амфетаміну становить 0,295 г., ОСОБА_1 продовжив зберігати при собі з метою подальшого збуту.
В цей же день ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були затримані працівниками міліції на місці злочину та під час особистого огляду в кожного з них було виявлено та вилучено зазначену речовину.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікації дій ОСОБА_1, не погоджується з вироком суду в частині призначеного засудженому покарання, вважаючи останнє таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок м’якості. На обґрунтування наведеного посилається на те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин та не визнав свою вину, що, на думку апелянта, виключає застосування щодо нього ст. 75 КК України.
З наведених підстав прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та постановити свій вирок, яким ОСОБА_1 призначити за ч. 1 ст. 307 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, з наведених у ній підстав, просив вирок суду скасувати та постановити свій вирок, думку засудженого ОСОБА_1 про законність і обґрунтованість вироку суду, залишення його без зміни, а апеляції без задоволення, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому ОСОБА_1 останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за наведених у вироку обставин відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, підтверджений сукупністю доказів, ретельно перевірених судом та докладно наведених у вироку, яким суд дав належну оцінку, зокрема, даними, які містяться у свідченнях ОСОБА_4 про обставини придбання ним психотропної речовини в ОСОБА_1 за попередньою домовленістю, показаннях як свідків оперативних працівників ВБНОН ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтверджених ними та очних ставках з засудженим, показаннях як свідків понятого ОСОБА_7 та слідчого ОСОБА_8. про обставини затримання ОСОБА_1 і ОСОБА_4, виявлення, вилучення в кожного з них психотропної речовини і проведення слідчих дій з ними, протоколах огляду та вилучення, висновках експертів, і в апеляції не оспорюється.
Дії ОСОБА_1, які виразилися в незаконному придбанні, перевезені, зберіганні з метою збуту, а також збуті психотропної речовини, вірно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 307 КК України.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, є студентом 5-го курсу КНУ імені Т. Шевченка, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, у справі не встановлено.
Враховуючи притягнення до кримінальної відповідальності вперше, один епізод злочинної діяльності, наведені обставини, які позитивно характеризують особу ОСОБА_1, у своїй сукупності, його молодий вік та відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає призначене йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Підстав для призначення ОСОБА_1 покарання з реальним його відбуттям, як про це ставить питання прокурор в апеляції, колегія суддів не знаходить, навіть з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, оскільки судом враховано дану обставину та вона сама по собі не перешкоджає звільненню особи від відбування покарання з випробуванням.
Посилання апелянта на невизнання засудженим вини у вчиненні злочину не можуть бути взяті до уваги та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки така позиція підозрюваного, обвинуваченого або підсудного є способом реалізації ним свого права на захист і не може бути врахована при призначенні покарання як обставина, яка його обтяжує або негативно характеризує особу винного.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
З огляду на зазначене, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни , а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, – без задоволення .
Судді:
__________________ __________________ __________________
Мацелюх П.С. Дмитренко Г.М. Кияшко О.А.