Справа №  2-204/12

РІШЕННЯ

Іменем  України

11 квітня 2012 року                                  Слов`яносербський районний суд  Луганської області  

у складі: головуючого  судді                                   Скворцової В.Г.

                при секретарі                                            Скориковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Слов`яносербськ  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Комунальної установи «Територіальний центр соціального  обслуговування ( надання  соціальних послуг) Слов`яносербської  районної ради»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку   за час вимушеного прогулу,  

ВСТАНОВИВ:

           Позивач  звернулася   до суду із   позовом, посилаючись на ту  обставину,  що  згідно  наказу №15 від 04.03.1998 року вона була  прийнята на роботу соціальним працівником до Комунальної установи «Територіальний центр соціального  обслуговування Слов`яносербської  районної ради».

          Наказом № 36 від 07.03.2012 року позивачка звільнена за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на неї посадовою інструкцією і правилами   внутрішнього трудового розпорядку згідно  п.3 ст. 40 КЗпП України.  

          Позивачка вважає звільнення  незаконним та необґрунтованим, оскільки в  наказі № 68  від 23.06.2011 року на неї накладено  дисциплінарне   стягнення  у вигляді догани за неналежне виконання  посадових обов`язків., що конкретно порушила  позивачка, які обов`язки  вона не виконала, в наказі не вказано. Наказом  №16 від  08.02.2012 року на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді   догани –у зв`язку  з регулярним  неналежним  виконанням посадових обов`язків у відповідності до ст.. 147 КЗпП України, враховуючи  докладну  від 06.02.2012 року секретаря Фрунзенської   селищної ради. В наказі  також  не вказано, що конкретно порушила  позивачка і в чому полягає її провина.

          Наказ № 36  від 07.03.2012 року «Про звільнення  ОСОБА_1.». «Під час  перевірки 23.02.2012 року, яку було проведено завідуючій відділенням соціальної допомоги вдома ОСОБА_2, робота соціального робітника ОСОБА_1  була визнана незадовільною, оскільки ОСОБА_1 систематично неналежним чином виконує свої  посадові обов`язки». Не зрозуміло, що конкретно порушила позивачка, які обов`язки і в загалі вони відносяться до неї чи ні, за які обов`язки  позивачку звільнили про це в наказах не вказано. Вважає, що накази  не відповідають чинному  законодавству и її звільнення незаконним.

          Просить суд поновити її на роботі соціальним робітником відділення соціальної допомоги вдома.

         Стягнути з відповідача на її користь   середній  заробіток за вимушений прогул  з 7 березня 2012 року до поновлення на роботі.               

         Позивач, представник  позивача   підтримали   позовні вимоги  в повному  обсязі. Надали пояснення, аналогічні  викладеним   в позові.

         Відповідач позов  не визнав, надавши письмові заперечення.

         Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вказані заперечення, вважали позов необґрунтованим, так  як  позивачка  систематично не виконувала  трудові  обов`язки, надали в судовому засіданні пояснення, в яких  підтримали  доводи  письмових заперечень та просили відмовити в задоволенні  позову  в повному у обсязі.  

         Заслухавши сторони, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.

        Судом встановлено, що позивачка  з 12.10.1994 року по 07.03.2012 року  працювала соціальним  робітником, що підтверджено наказами  та записом у трудовій  книжці позивача.

        13.06.2011 року на ім`я директора КП «Територіальний центр»подано докладну згідно якої ОСОБА_1  не зібрала  пакет документів   для оформлення  на обслуговування  відділенням соціальної  допомоги вдома  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Крім  цього, ОСОБА_1 не виконує  в повному  обсязі доручення, які пов`язані з обслуговуванням підопічних, а також  порушує встановлені  строки  надання  звітів про  роботу.

      Наказом № 68 від 23.06.2011 року ОСОБА_1  оголошено догану. Підставою для оголошення  догани є службова  записка ОСОБА_2 Вказані обставини  підтверджені в судовому  засіданні показаннями свідка  ОСОБА_2

      З вказаним  наказом особисто ознайомлена  ОСОБА_1

      07.02.2012 року на ім`я   директора  терцентру  від секретаря  Фрунзенської селищної ради  ОСОБА_3 подано  доповідь про  неякісне виконання  своїх обов`язків ОСОБА_1

      Наказом  №16 від  08.02.2012 року ОСОБА_1  оголошено  догану. Підставою для оголошення догани є  докладна  від 06.02.2012 року секретаря Фрунзенської  селищної ради. Вказані обставини  підтверджені в судовому  засіданні  показаннями свідка ОСОБА_3

     Ознайомлюватись з наказом № 16 від 08.02.2012 року  ОСОБА_1  відмовилася, що зафіксовано актом від 08.02.2012 року.

      23.02.2012 року завідуючий  відділенням соціальної допомоги вдома ОСОБА_2  на ім`я директора  КУ «Територіальний центр»подано службову  записку про неякісне виконування своїх обов`язків  ОСОБА_1, та вважає  роботу  ОСОБА_1 –незадовільною.

      07.03.2012 року наказом № 36  КУ «Територіальний центр соціального   обслуговування ( надання  соціальних послуг)  Слов`яносербської районної ради»ОСОБА_1 було звільнено    з посади  соціального робітника відділення  соціальної допомоги вдома з 07.03.2012 року за систематичне невиконання  нею без поважних причин обов`язків, покладених  на неї посадовою інструкцією і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Підставою звільнення стала  службова записка  завідуючий  відділенням соціальної допомоги вдома ОСОБА_2, накази про  догани від  23.06.2011 року, № 68, від 08.02.2012 року № 16.

      Згідно  п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений  строк, а також строковий  договір до закінчення строку його чинності можуть  бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами  внутрішнього трудового  розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися  заходи  дисциплінарного чи громадського стягнення.

     Систематичним  порушенням  трудової дисципліни  вважаються порушення, вчиненні працівником, який і раніше порушував трудову  дисципліну, за що притягувався  до дисциплінарної та  громадської  відповідальності, і порушив її знову.

      Таким чином, для   визначення   систематичності невиконання трудових обов`яків має значення не сам факт  дисциплінарного проступку, а застосування до працівника за цей  проступок заходів дисциплінарного стягнення. Стягнення є заходом, передбаченим правовою нормою  або статутом  громадської організації.

     Згідно  ст.. 147 КЗпП України за порушення  трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення6  1) догана; 2) звільнення.

      Згідно  вимог ст.. 149 КЗпП України, до звільнення  працівника з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків власник або уповноважений ним орган зобов`язаний зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі. Відмова працівника дати пояснення може  бути зафіксована складанням акту.

     Пленум Верховного Суду України   в Постанові № 9 від  6 листопада 1992 року із змінами та доповненнями, роз’яснює, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно  з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення,  чи могло воно бути підставою для розірвання  трудового договору за п.3,4,7,8 ст. 40 КЗпП України та п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані  власником або уповноваженим ним  органом передбачені ст.. 147, 148, 149 КЗпП України правила і порядок  застосування  дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився   встановлений для цього строк, чи  не застосовувались вже за цей  проступок дисциплінарне  стягнення, чи враховувалась при звільненні ступінь  тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня  робота працівника.

      У наказі  про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись  загальним посиланням на систематичне порушення  трудових обов`язків з боку   працівника.

     Як встановлено судом, при звільнені ОСОБА_1 з посади  соціального робітника  відділення  соціальної допомоги вдома, відповідачем не було дотримано  вимог ст.. 149 КЗпП України. Так,  наказ  про звільнення  ОСОБА_1  видано 07.03.2012 року. Із змісту  службової записки   завідуючим   відділенням соціальної допомоги  вдома ОСОБА_2, яка є  однією із підстав  звільнення позивача, робота соціального робітника ОСОБА_1 була визнана незадовільною, оскільки ОСОБА_1 систематично неналежним чином виконує свої  посадові обов`язки. Подобні порушення  трудової дисципліни ОСОБА_1  неодноразово учинялися  і раніше, за що  відповідно до наказів від 23.06.2011 року №68,  від 08.02.2012 році № 16 до ОСОБА_1 застосовувалися дисциплінарні  стягнення у вигляді  догани.

       У  наказах   не наведено, які саме конкретні випадки невиконання обов`язків з боку  позивача мали місце, в  чому полягає  систематичність, ким та коли  застосовувались догани, з яких підстав  зроблено висновок  про необхідність   саме звільнення позивача.

       Крім цього, суд вважає наказ № 16 від 08.02.2012 року  суд не може взяти до уваги, оскільки докладна записка надана секретарем  селищної ради ОСОБА_3 , яка не находиться у трудових відносинах  з  відповідачем і згідно  цієї докладної  позивачки винесена догана.

      На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що позивача було  звільнено з порушенням  встановленого порядку  без законної підстави.

       Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, у разі  звільнення  без законної підстави або незаконного переведення на іншу  роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній  роботі органом, який розглядає  трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який  розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього  заробітку за час вимушеного прогулу.

      При цьому суд враховує, що згідно  до п.2 розділу П Порядку  обчислення   середньої   заробітної плати, затвердженого  постановою  КМУ № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється  виходячи  з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.       Згідно довідки про доходи, доход позивача за січень 2012 року склав 1883,54 грн., лютий 2012 року –1883,54 грн.. Середній  заробіток позивача, при обчисленні   його за  2 останніх   до звільнення місяця   роботи становить  - 1883, 54 грн.

      Час  вимушено прогулу позивача  судом визначений з дати, коли позивача  було фактично звільнено, тобто з 07.03.2012 року. Згідно довідки, середньоденна заробітна плата позивача складає  60,76 грн. позивач не працює з 07.03.2012 року по 11  квітня 2012 року, тобто  36  днів. Таким чином, сума  середнього заробітку за  весь час вимушено прогулу складає  - 2187 грн. 36 коп.  ( 36х 60,76 = 2187,36)

       У зв`язку  з викладеними обставинами, суд вважає що позовні вимоги  підлягають   повному задоволенню.  

       Керуючись ст.п.3 ст. 40, 147, 148, 149,  235  КЗпП України, ст. ст. 10,60,212,214 України,  суд  

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до Комунальної установи «Територіальний центр соціального  обслуговування ( надання  соціальних послуг) Слов`яносербської  районної ради»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку   за час вимушеного прогулу,  - задовольнити.

       Поновити ОСОБА_1 на роботі Комунальної установи «Територіальний центр соціального  обслуговування ( надання  соціальних послуг) Слов`яносербської  районної ради» на посаді  соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома з 11 квітня 2012 року, допустивши  негайне виконання рішення  в частині  поновлення на роботі.

       Стягнути  з Комунальної установи «Територіальний центр соціального  обслуговування ( надання  соціальних послуг)  Слов`яносербської  районної ради» на користь   ОСОБА_1 середній  заробіток за час  вимушеного прогулу з 07.03.2012 року по 11.04.2012 року  у сумі 2187 грн. 36 коп. ( дві тисячі сто вісімдесят сім грн..36 коп.), (за 25 днів березня, 11 днів квітня 2012 року) з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, допустивши  негайне виконання рішення  суду в частині платежу за один місяць в сумі 1883грн. 54 коп. ( одна тисяча вісімсот вісімдесят три грн..54 коп.).      

      Стягнути з Комунальної установи «Територіальний центр соціального  обслуговування ( надання  соціальних послуг)  Слов`яносербської  районної ради» судовий збір    в сумі   214 грн.60 коп. ( двісті  чотирнадцять грн..60 коп.) на користь держави.

       Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області. Апеляційна  скарга на рішення  суду  подається  протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були   присутні у судовому засідання під час проголошення   судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього  рішення.            

         Суддя                                                                                    В.Г.Скворцова