ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р.                                                           Справа № 5023/9340/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя  Гетьман Р.А.

при секретарі Сіренко К.О.     

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача -  ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.03.2011 р.,     

3-ої особи на стороні позивача -  не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Квадро" (вх. № 854Х/3-12 від 02.03.12) на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.12 р. у справі № 5023/9340/11

за позовом   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро", с. Грушино Первомайського району Харківської області

3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ    

про стягнення 44262,85 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просила  стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Квадро" 25022,31 грн. пені, 4658,85 грн. 3% річних та 14581,69  грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання   відповідачем покладених на нього обов’язків за  договором купівлі-продажу  № 11/12-Х2-07 від 11.12.2007 р., який укладено між  ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Квадро",  та на рішення господарського суду Харківської області від 19.02. 2009 р. у  справі № 07/339-08, а також на угоду № ФОП-1-ТА від 25.02.2011 р. про заміну кредитора у зобов’язанні, яку укладено між  ТОВ "Тридента Агро" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2012 р. у справі № 5023/93410/11 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Квадро"  на користь  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 25022,31 грн. пені, 4658,85 грн. 3% річних та 14581,69 грн. інфляційних, 442,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 обгрунтовані та підтверджені належними доказами.

Відповідач  з зазначеним рішенням не погодився,  звернувся до  Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  господарського суду Харківської області від 23.01.2012 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин у справі, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та на порушення судом норм матеріального  і процесуального права.

     В  обґрунтування  скарги  заявник  зазначає, що  суд  не прийняв до уваги ненадання позивачем на підтвердження позову доказів повноважень особи, яка підписала з боку ТОВ "Тридента Агро" угоду №ФОП-1-ТА від 25.02.2011 р. Також  відповідач  стверджує про сплив строку позовної давності як з виконання  основного зобов’язання, так і  додаткових вимог (стягнення неустойки тощо) на підставі ст. 266 ЦК України.

   Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. апеляційну скаргу  відповідача було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 03.04.2012 р.

Позивач та 3-я особа відзивів на апеляційну скаргу не надали, у призначене судове засідання  своїх представників не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені  належним чином, про що свідчать повідомлення  про вручення поштового рекомендованого відправлення (а.с.132, 133).

Враховуючи належне повідомлення позивача та 3-ої особи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, той факт, що в матеріалах справи є  необхідні документи для розгляду спору по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу  відповідача за відсутності представників позивача та 3-ої особи на стороні позивача  за наявними  у справі матеріалами .

03.04.2012 р. представник відповідача надав клопотання (вх.№2869) про зупинення провадження у даній справі до розгляду  господарським судом м. Києва  справи №5011-41/1876-2012 за позовом  ТОВ "Квадро" до ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Тридента Агро" про визнання правочину (угоди) №ФОП-1-ТА від 25.02.2011 р. про заміну кредитора у зобов’язанні недійсною. На думку  апелянта, ці справи пов’язані між собою  та ухвалення рішення у справі № 5023/9340/11  про стягнення з відповідача коштів за угодою, яка, можливо, буде визнана судом недійсною, буде передчасним.

Розглянувши  вищевказане клопотання, та зважаючи на те, що  відповідачу 24.10.2011 р. було повідомлено про  заміну кредитора у зобов’язанні  за угодою №ФОП-1-ТА від 25.02.2011 р. (а.с.46-47), що  в разі незгоди з зазначеною угодою  відповідач мав час на звернення до суду  з позовом про визнання її недійсною, але звернувся з відповідною позовною заявою до  господарського суду м. Києва тільки 10.02.2012 р., тобто вже після  прийняття  рішення місцевим господарським судом Харківської області, а також приймаючи до уваги, що подання позову про  визнання недійсною угоди  не зупиняє дію цієї угоди, не зупиняє стягнення коштів  за даною угодою, тому у суду відсутні підстави стверджувати про неможливість розгляду  даної справи до вирішення справи №5011-41/1876-2012,  колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Квадро" про визнання угоди  №ФОП-1-ТА від 25.02.2011 р. про заміну кредитора у зобов’язанні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту  встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не  підлягає  задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 19.02.2009  р. у справі № 07/339-08  було задоволено позов ТОВ "Тридента Агро" до ТОВ "Квадро" про  стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов’язань за договором №11/12-Х2-07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.12.2007 р. та стягнуто з відповідача на користь позивача 217 637,15 грн. основного боргу, 14 023,80 грн. пені, 3% річних в сумі 1 748,32 грн., 6 134,52 грн. інфляційних нарахувань, 32 645,57 грн. штрафу, 5 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 2 721, 89 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 03.03.2009 р.  було видано наказ.

06.04.2009 р. ВДВС Первомайського  МУЮ Харківської області було відкрито  виконавче провадження щодо примусового  виконання  наказу у справі №07/339-08  про стягнення з боржника  (ТОВ "Квадро") 217 637,15 грн. основного боргу, 14 023,80 грн. пені, 3% річних в сумі 1 748,32 грн., 6 134,52 грн. інфляційних нарахувань, 32 645,57 грн. штрафу, 5 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 2 721, 89 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього суми в розмірі 280 529,25 грн.

У зв’язку з подальшим неналежним виконанням ТОВ "Квадро" вищезазначеного договору №11/12-Х2-07 від 11.12.2007 р.  та рішення господарського суду Харківської області 19.02.2009 р.  ТОВ "Тридента Агро" 08.06.2010 р. знову звернулось до господарського суду Харківської  області з позовом про стягнення з ТОВ "Квадро" суми  штрафних санкцій  за  період з 09.12.2008 р. по 08.06.2010 р.

Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 20.11.2008 року  № 01-8/685 "Про практику застосування у вирішені спорів деяких норм чинного законодавства" (з матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом  України) чинне законодавство не заперечує можливість звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

    Відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України  факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2010 р.  у справі № 64/196-10, яке набрало чинності,  позов ТОВ "Тридента Агро" до ТОВ "Квадро" про стягнення заборгованості було задоволено  повністю   та стягнуто з останнього  37 493,92 грн. курсової різниці, 64 855,84 грн. пені, 8 960,70 грн. 3% річних, 39 392,32 грн. Інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

   Вказаними рішеннями місцевого господарського суду  було встановлено наступне.

   На виконання умов договору купівлі-продажу №11/12-Х2-07  у  період з 01.04.2008 р. по 04.06.2008 р. ТОВ "Тридента Агро" поставило  ТОВ "Квадро" товар на загальну суму 275413,75 грн.  

Згідно з положеннями п.5.3 договору конкретні терміни оплати покупцем товару - 20% -  з моменту виставлення продавцем рахунку - фактури; 80% - у строк до 20.11.2007 р.

Проте, ТОВ "Квадро"  свої  зобов’язання  з оплати поставленого товару виконав неналежним чином, перерахувавши   ТОВ "Тридента Агро"  57 776,60 грн.

     На момент прийняття рішення  від 19.02.2009 р. грошове зобов’язання  ТОВ "Квадро"  перед ТОВ "Тридента Агро" на суму 217 637,15 грн. в порушення вимог  норм чинного законодавства (статті 524, ч. 1 ст. 530, ст. ст. 525, 526, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 624, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України)  та умов Договору №11/12-Х2-07 залишилось невиконаним.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що через невиконання відповідачем взятих на себе  зобов’язань, позовні вимоги  ТОВ "Тридента Агро"  підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Станом на 25.02.2011 р. зобов'язання ТОВ "Квадро" перед ТОВ "Тридента Агро" за договором №11/12-Х2-07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.12.2007 р. у повному обсязі належним чином не було виконано.

    Таким чином, оскільки відповідач не здійснив оплату отриманого товару,  грошові зобов’язання, виконання яких було предметом спору у справі   № 07/339-08  господарського суду Харківської області, не припинились.

Виходячи з цього, у порядку ч. 2 ст. 35 ГПК України у ТОВ "Тридента Агро" виникло право вимоги нарахованих: розміру курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором №11/12-Х2-07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.12.2007 р .

25.02.2011 р. між  ТОВ "Тридента Агро"  та ФОП ОСОБА_2  було укладено угоду № ФОП-1-ТА про заміну кредитора у зобов’язанні, за умовами якої ТОВ "Тридента Агро" (первісний кредитор) відступив  ФОП ОСОБА_2    (новий кредитор) право вимоги виконання ТОВ "Квадро" (боржник) зобов’язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 3% - річних, інфляційних втрат) у загальній сумі 44 262,85 грн. за період з 09.06.2010 р. по 25.02.2011 р. (25 022,31 грн. пеня, 4 658,85 грн. 3% річних, 14 581,69 грн. інфляційних втрат), набутих первісним кредитором на підставі договору №11/12-Х2-07 купівлі-продажу  на умовах відстрочення платежу від 11.12.2007 р. у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з цим договором щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

      На виконання вказаної угоди між ТОВ "Тридента Агро" та ФОП  ОСОБА_2   було складено акт прийому-передачі документів, а відповідачу  згідно з п.4.3 угоди 24.10.2011 р. направлено  повідомлення  про  заміну  кредитора у зобов’язанні ( а.с. 45-47).

       Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.        

Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 20.11.2008 року  № 01-8/685 „Про практику застосування у вирішені спорів деяких норм чинного законодавства (з матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом  України) чинне законодавство не заперечує можливість звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

 Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК  України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно  з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 515 ЦК України зазначає, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

        Даний перелік умов, за яких не допускається заміна кредитора у зобов'язанні, є вичерпним.

Отже, відступлення права вимоги щодо стягнення пені, 3%-річних та інфляційних втрат за певний період не входить до обмеження та заборони на укладення даного роду угод відповідного змісту. Договір №11/12-Х2-07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.12.2007 р. також не передбачає заборони щодо відступлення як основних, так і додаткових зобов'язань та/або прав будь-яким третім особам.

 Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, рішеннями господарського суду Харківської області від 19.02.2009 р.  та від 13.07.2010 р.  встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання з оплати товарів, поставлених за договором №11/12-Х2-07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.12. 2007 р.   

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до положень ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов’язання покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити на користь продавця (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару   за   кожен   день   прострочення,  що   узгоджується  зі   ст.   3   Закону  України "Про  відповідальність  за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов’язань".

   Згідно з Постановою Верховного Суду України  від 23.01.2012 р. № 37/64 наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Статтею  599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.   

   Як  свідчить лист  від  22.12.2011 р. (вих. № 29905/04-34/1), ВДВС Первомайського МУЮ Харківської області, станом на 22.12.2011 р. заборгованість відповідача за наказом господарського суду Харківської області   № 07/339-08 від 03.03.2009 р. про стягнення з відповідача, ТОВ "Квадро" на користь первісного кредитора, ТОВ "Тридента Агро", у сумі 272189,36 грн.  не погашена (а.с. 82-86).     

       Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідачем також не надано суду доказів належного виконання рішення суду у справі № 07/339-08 під час розгляду даної справи.

    Перевіривши розрахунок позивача та зважаючи на те, що відповідач не  оспорює розміри інфляційних втрат,  3% річних та пені, колегія суддів погоджується з висновком  місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 25 022,31 грн. пені, 4 658,85 грн. 3% річних та 14 581,69 інфляційних.  

       Твердження заявника  скарги стосовно того, що  суд  не прийняв до уваги факт підписання  договору купівлі-продажу №11/12-Х2-07 від 11.12.2007 р. та угоди №ФОП—ТА від 25.02.2011 р. з боку  ТОВ "Тридента Агро"  різними особами,   не  заслуговують на увагу суддів, оскільки це не суперечить нормам чинного законодавства, зважаючи на те, що, як вбачається з матеріалів справи,  зазначений договір   від  ТОВ "Тридента Агро"  укладений  в особі директора Харківської філії ТОВ "Тридента Агро" Ступки Олександра Владиславовича, підписаний ним же та  засвідчений  печаткою   Харківської філії  ТОВ "Тридента Агро", а  угоди №ФОП—ТА від 25.02.2011 р.  про заміну кредитора в зобов’язанні  укладена та підписана з боку первісного кредитора –ТОВ "Тридента Агро" генеральним директором Товариства Цимбал Андрієм Віталійовичем та засвідчена печаткою  Товариства (а.с.15, 43-44).

     Також колегія суддів   не приймає  твердження відповідача стосовно  спливу строку позовної давності як з виконання  основного зобов’язання, так і  додаткових вимог (стягнення неустойки тощо) на підставі ст. 266 ЦК України, оскільки  згідно з п.8.3 договору №11/12-Х2-07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.12. 2007 р.  сторони відповідно до ст. 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. Також сторони відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України домовились про те, що  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

   Крім того, після звернення ТОВ "Тридента Агро" 08.06.10 р. до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Квадро" 37 493,92 грн. курсової різниці, 64 855,84 грн. пені, 8 960,70  грн.   3%  річних, 39 392,32

грн. інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката (справа №64/196-10) перебіг позовної давності на підставі ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України, згідно з якою позовна давність переривається у разі пред’явлення  особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач,  було перервано.

     Колегія суддів також вважає за необхідне  зазначити, що під час апеляційного провадження  було з’ясоване  питання щодо застосування  строку позовної давності – відповідач в  запереченнях  на позов посилався на наявність норм цивільного законодавства щодо необхідності надання суду позивачем заяви (клопотання) про  застосування такого строку, але, як вбачається  з матеріалів справи,   позивач  з  заявою про застосування  цих норм до спірних правовідносин не звертався.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про  відсутність  підстав для задоволення  апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом  норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, в зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду Харківської області від 23.01.2012 р. має    бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99,  п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

    У задоволенні  клопотання  Товариства  з обмеженою  відповідальністю "Квадро", с. Грушино Первомайського району Харківської області  про зупинення провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Квадро", с. Грушино Первомайського району Харківської області  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.01.12 у справі № 5023/9340/11  залишити без змін.  

      Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.

Суддя                                                                                           Афанасьєв В.В.  

Суддя                                                                                           Гетьман Р.А.  

Повний текст постанови складено 09.04.2012 р.