ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2012 р. Справа № 5023/599/12
вх. № 599/12
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 24.02.2012 р.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 22 від 29.02.2012 р.)
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульяна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2011 року № 127-К по справі № 4/12-70-11 та покладення на Відповідача судового збору.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі – ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 24.11.2011 № 127-К по справі № 4/12-70-11 на Товариство з обмеженою відповідальністю “Ульяна” накладено штраф у розмірі 34 000 грн. Підставою для накладення штрафу в рішенні зазначено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а саме неподання Позивачем інформації на вимогу голови територіального відділення в строк, встановлений головою відділення.
Рішення було направлене в адрес Позивача 09.12.2011 року за вих. № 02-26/4-4085, а згідно з Законом України” про захист економічної конкуренції, рішення Антимонопольного комітету України можуть бути оскаржені в двомісячний строк з дня одержання, тому строк не оскарження не сплив.
В рішенні про накладення штрафу визнано, що територіальним відділенням Товариству була направлена вимога голови відділення від 26.07.11 року про надання інформації в зв'язку “із здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та проведенням досліджень ринків моторних бензинів та дизельного пального...”.
Позивачем на адресу Відповідача направлено лист від 12.08.11 № 12-08/01 і факт отримання цього листа визнаний в рішенні про накладення штрафу. Як зазначає Позивач, 01.09.11 року, тобто після спливу строку встановленого для надання інформації поза межами компетенції, було прийнято розпорядження про початок розгляду справи № 4/12-70-11. При розгляді справи вимоги про надання інформації ТОВ “Ульяна” не висувалися. Після початку розгляду справи Позивач за власною ініціативою звернувся до Відповідача з листом (вх. № 3666 від 19.09.11), в якому повідомило, що ТОВ “Ульяна” не має автомобільно-заправочних станцій, не веде діяльності щодо торгівлі паливно-мастильними матеріалами. Отримання цього листа визнається відділенням, і це скасовує твердження відділення, що неподання інформації перешкодило йому своєчасно дослідити ринки моторних бензинів та дизельного пального, оскільки відсутність діяльності не впливає на стан ринку.
Також Позивач висловлює свої доводи та вважає, що направлення вимоги голови відділення від 05.09.11 № 02-26/4-2393 про надання письмових пояснень щодо причин неподання інформації на Вимогу у встановлений головою відділення строк, є неприхованим тиском на підприємство, оскільки, вимоги про надання письмових пояснень не передбачені жодним законом і лежать поза межами компетенції. Розцінювати як згоду з відповідними висновками працівників територіального відділення, не надання відповіді на подання про ці попередні висновки у встановлений строк (до 21.11.11) є перевищенням повноважень.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об’єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Посилання Позивача стосовно перевищення повноважень та такою, яка лежить поза межами компетенції щодо вимог голови територіального комітету Антимонопольного комітету України про надання інформації є хибним. Оскільки пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" містить невиключний перелік обставин, за яких Антимонопольний комітет України має право вимагати подання інформації в межах своїх повноважень.
Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Пунктом 1 частини 3 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків.
Аналогічні повноваження має територіальне відділення Антимонопольного комітету України та його голова відповідно до підпунктів 4, 10 частини 1, підпункту 1 частини 3 пункту 3 та підпунктів 5, 12 частини першої пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 (із змінами).
Таким чином, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має право вимагати інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, для забезпечення виконання завдань Антимонопольного комітету України у сферах здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Для проведення досліджень ринків моторних бензинів та дизельного пального територіальному відділенню необхідно одержати від суб'єктів господарювання інформацію, яка стосується цього ринку, у зв'язку з чим Відділенням на адресу Позивача направлена вимога голови відділення від 26.07.11 № 02-26/4-1865/86 (далі - Вимога № 1) (а.с. 21).
Вимогу № 1 було надіслано до Товариства 27.07.11 з поштового відділення № 58 міста Харкова рекомендованим листом за адресою: вул. Єлізарова, 16, м. Харків, 61098, підтвердженням чого є копія чеку, список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 22 – 24), а також інформація Поштамту-центру поштового зв'язку № 1 Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта", копія листа від 23.08.11 № 9-1784-7, що Вимогу № 1 було вручено 01.08.11 уповноваженій на отримання пошти особі ОСОБА_3 під розпис (а.с. 25).
На підставі вищевикладеного, суд виходить до висновку, що Вимога № 1 здійснена головою територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. А отже висновок Позивача щодо про перевищення повноважень та такою, яка лежить поза межами компетенції територіального відділення є хибним та таким, що не підлягає задоволенню.
Стосовно відсутності з боку Відповідача вимог до Позивача про надання письмових пояснень щодо причин неподання інформації на Вимогу № 1 у встановлений головою відділення строк, суд вважає за доцільне пояснити, що у зв'язку із здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, розглядом справи № 4/12-70-11 та на підставі статей 3, 7, 12, пункту 5 частини першої статті 17, статті 22, частин першої і другої статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктів 1, 3, 8 та 9 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001р. за № 291/5482, із змінами, Відповідачем на адресу Позивача була направлена вимога голови відділення від 05.09.11 № 02-26/4-2393 (далі - Вимога №2) про надання в термін до 16.09.11 інформації, а саме: - дата отримання Товариством Вимоги № 1 та вхідний реєстраційний номер. Надати підтверджуючі документи; - письмові пояснення щодо причин неподання інформації на Вимогу № 1 у встановлений строк; - копії свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про внесення до ЄДРПОУ Товариства; - копію звіту про фінансові результати Товариства за 2010 рік.
Відповідно до статей 22 та 22 -1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкт господарювання, тобто Позивач, зобов'язаний на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальним відділенням Антимонопольного комітету України завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, у визначені головою відділення строки.
На день підготовки подання про попередні висновки передбаченої Вимогою № 2, Позивачем, у встановлений головою відділення строк, Відповідачу не надавалось.
Лист Позивача, яким останній повідомив, що не має автомобільно-заправочних станцій і не веде діяльності щодо торгівлі паливно-мастильними матеріалами, надійшов до Відповідача пізніше ніж зазначений у Вимозі № 1 строк, що підтверджує створення відділенню перешкод в проведенні досліджень ринків моторних бензинів та дизельного пального, та не може вважатись повним за змістом, оскільки стосувався теперішнього часу, а не всього 2010 року та не спростовує факту вчинення Позивачем правопорушення.
Про дату, час та місце розгляду Справи адміністративною колегією Відділення Позивач був повідомлений телефонограмою 18.11.11 о 13:44 по телефону №372-50-30. яку прийняла ОСОБА_3. Але представники Позивача на засідання колегії не з'явились.
Відповідачем було складено подання про попередні висновки у Справі, яке листом від 10.11.11 № 02-26/4-3436 було надіслане Позивачу. У вказаному листі зазначено, що можливість надати міркування або заперечення стосовно висновків, викладених у поданні, і що неодержання відповіді стосовно вказаного подання розцінюватиметься як згода з відповідними висновками працівників територіального відділення.
Позивачем відповідь на подання про попередні висновки у встановлений головою територіального відділення строк та станом на день прийняття оскаржуваного рішення Товариство не надало, що розцінено Відповідачем як згода з відповідними висновками.
Згідно з статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Таким чином, Товариство, не виконавши вимоги голови територіального відділення щодо надання інформації у встановлені головою територіального відділення строки, не дотрималося обов'язків, передбачених статтями 22 та 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Такі дії Товариства є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.
Інформацію щодо доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Товариства за підсумками 2010 року на вимогу голови територіального відділення Товариство не надало.
За вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі, якщо відповідач на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України не надав розмір доходу (виручки), накладається штраф у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 34 000,00 грн. (тридцяти чотирьох тисяч грн. 00 коп.).
Враховуючись наведене, керуючись статтями 7, 12, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (зі змінами), абзацами другим та сьомим частини першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001р. №32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001р. за №291/5482 (із змінами), пунктами 29, 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року №169-р) (із змінами), адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вмотивовано прийняла рішення від 24.11.11 №127-К (далі - Рішення) у Справі, яким:
1) Визнано, що неподання ТОВ "УЛЬЯНА" (ідентифікаційний код - 24135957) інформації на вимогу голови територіального відділення від 26.07.11 № 02-26/4-1865/86 в строк, встановлений головою відділення, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.
2) Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на ТОВ "УЛЬЯНА" (ідентифікаційний код - 24135957) штраф у розмірі 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.).
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При дослідженні матеріалів справи та розгляді справи судом встановлено, що Відповідачем надано докази, які підтверджують виконання своїх зобов'язань без перевищення повноважень, а відповідності до законодавства України .
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості –є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Суддя Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний 09 квітня 2012 року
по справі № 5023/599/12.