УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
м. Київ, вул. Солом’янська, 2-А
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мацелюх П.С., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, розглянувши апеляцію ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,-
ВСТАНОВИВ:
02 березня 2012 року постановою судді Святошинського районного суду м. Києва Нікішаєву Н.Ю. визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню в виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн.
Згідно з постановою суду ОСОБА_3 26 лютого 2012 року о 09.30 год., керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по Великій Кільцевій дорозі – вул. Зодчих, 50 в м. Києві, порушивши вимоги пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, не врахувала дорожньої обстановки, не обрала безпечної швидкості руху та при виникненні перешкоди для руху не вжила всіх заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Рено Преміум», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В апеляції ОСОБА_3 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою у зв’язку з істотним порушенням вимог процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
______________________________
Справа №33/2690/569/12 Головуючий в суді 1-ї інстанції – Чала А.П.
Категорія: ст. 124 КУпАП Апеляційна інстанція – Мацелюх П.С.
Мотивуючи наведене, посилається на те, що суд розглянув справу за її відсутності, чим позбавив апелянта можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_3 наполягає на своїй невинуватості у вчиненні правопорушення, вважаючи, що ДТП виникла з вини іншого учасника – водія автомобіля «Рено Преміум» ОСОБА_4 у зв’язку зі створенням останнім небезпеки для руху.
З наведених в апеляції підстав просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також ОСОБА_3 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що вказаний строк пропущено з поважних причин, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, яку розглянуто за її відсутності, а копію оскаржуваної постанови отримала лише 16 березня 2012 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляцію з наведених у ній підстав, просила постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, пояснення другого учасника ДТП ОСОБА_4 про законність і обґрунтованість постанови суду, залишення її без зміни, а апеляції без задоволення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП головним завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для реалізації даної мети орган (посадова особа), відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, зобов’язані оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів тощо.
А в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників, захисників.
Зокрема, при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені в статтях 247, 280 КУпАП, в тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. А в постанові суду необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилалася особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, чи висловлених останньою доводів.
Наведених вимог закону судом першої інстанції не дотримано.
Об’єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, складають порушення водієм правил дорожнього руху, наслідок у виді пошкодження майна та причинно-наслідковий зв'язок між такими діями й наслідком.
Згідно з п. 12.3 Правил дорожнього руху необхідною умовою, за якої водій зобов’язаний при виникнення перешкоди для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об’їзду перешкоди чи небезпеки для руху, є наявність у водія об’єктивної можливості виявити дану перешкоду. В разі відсутності такої можливості водій передбаченої законом відповідальності за невиконання вказаних дій не несе.
Разом з тим, суд першої інстанції не вжив передбачених законом заходів для забезпечення повноти, всебічності й об’єктивності з’ясування обставин, зазначених у ст. 280, 247 КУпАП. А замість цього, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3 та другого учасника ДТП ОСОБА_4, на обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості апелянта у вчиненні правопорушення в мотивувальній частині постанови лише формально перерахував джерела доказів – пояснення учасників ДТП та схему пригоди. При цьому суд не розкрив змісту самих доказів, не проаналізував їх, не дав останнім будь-якої оцінки та не перевірив, чи є достатньою сукупність таких доказів для прийняття законного й обґрунтованого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, суд хоча й надсилав на адресу ОСОБА_3 повідомлення про час і місце розгляду справи, проте, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, не пересвідчився, чи отримала вона своєчасно таке сповіщення, та розглянув справу за відсутності апелянта. А другий учасник ДТП ОСОБА_4 у судове засідання взагалі не викликався. Наведене не лише призвело до порушення прав ОСОБА_3, передбачених ст. 268 КУпАП, але й зашкодило повноті та всебічності дослідження обставин справи, оскільки судом не було безпосередньо заслухано пояснення учасників пригоди, які є джерелами доказів.
Разом з тим, як вбачається з долученої до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення № 181813 від 26.02.2012 року, складеного щодо іншого учасника ДТП ОСОБА_4, останній 26.02.2012 року о 09.30 год., керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_3, при зміні напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників, та не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухалася по тій смузі руху, на яку він мав намір перестроюватися (а. с. 2).
Ці ж самі обставини підтверджували у своїх поясненнях на місці ДТП та в апеляційному суді ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Зокрема, ОСОБА_4 повідомляв, що, рухаючись по Кільцевій дорозі від проспекту О. Курбаса в напрямку вулиці Тулузи в середній смузі руху, виконував маневр уліво з метою оминути автобуси, які знаходилися справа, та автомобіля «Порше» не побачив (а. с. 4). За ці дії, зі слів ОСОБА_4, він постановою Святошинського районного суду м. Києва був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_3, заперечуючи свою винуватість у виникненні ДТП, зазначала, що під час її руху в цьому ж напрямку в крайній лівій смузі, приблизно за 5-10 м. вантажний автомобіль «Рено», не вмикаючи повороту, почав переміщуватися на її смугу. Вона намагалася уникнути зіткнення шляхом звукового сигналу та маневрування вліво, проте не змогла цього зробити у зв’язку з надто малою відстанню між транспортними засобами (а. с. 3).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що наведеними доказами жодним чином не підтверджено наявність у ОСОБА_3 об’єктивної можливості виявити перешкоду для руху в виді автомобіля «Рено» під керуванням ОСОБА_4 та вжити заходів, передбачених п. 12.3 Правил дорожнього руху, для уникнення зіткнення. Будь-яких інших доказів на підтвердження зазначеної обставини в матеріалах справи не міститься та не надані вони апеляційному суду.
Таким чином, у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження факт порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху та причинно-наслідковий зв'язок між її діями й наслідками в виді дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладене, постанова суду є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Причину пропуску ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови суду від 02 березня 2012 року апеляційний суд вважає поважною. Оскільки апелянт не брала участі в судовому розгляді справи, в матеріалах останньої не міститься будь-яких даних про направлення чи вручення ОСОБА_3 копії оскаржуваної постанови, а тому підстав вважати її твердження про отримання такої копії 16 березня 2012 року неправдивими в апеляційного суду немає. З даного моменту до подання апеляції, 20 березня 2012 року, встановлений ст. 294 КУпАП 10-денний строк пропущено не було.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду м. Києва, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити.
Поновии ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – скасувати , а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова Апеляційного суду м. Києва є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва П.С. Мацелюх