АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді - Мацелюха П.С.,
суддів - Дмитренко Г.М., Полтавцевої Г.А.,
за участі прокурора - Отроша В.М.,
захисника - ОСОБА_1,
законного представника - ОСОБА_2,
засудженої - ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2012 року,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судиму:
- 09.07.2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 104 звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- 06.10.2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.2 ст.185;
______________________
Справа № 11/2690/719/2012 Категорія: ч. 1 ст. 309; ч. 2 ст. 309 КК України
Головуючий у суді 1-їінстанції: Дев’ятко В.В.
Доповідач: Мацелюх П.С.
ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі; на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання в виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2009 року та остаточно призначено ОСОБА_3 до відбуття 5 років позбавлення волі.
Згідно з вироком суду 15.03.2011 року в денний час ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 прибула до м. Бучі Київської області. В зазначеному місці засуджена у невстановленої слідством особи за попередньою домовленістю придбала наркотичний засіб – метадон, який після цього почала незаконно зберігати при собі та частину його вжила в лісосмузі, а частину, масою в перерахунку на суху речовину 0,085 г, на вказаному автомобілі перевезла до м. Києва. Цього ж дня близько 14.00 год. неподалік буд. 6 по вул. Героїв Дніпра в м. Києві ОСОБА_3 була затримана працівниками міліції, які в присутності понятих вилучили в неї вказаний наркотичний засіб.
Крім цього, 22.07.2011 року близько 13.00 год. ОСОБА_3, знаходячись у під’їзді № 2 буд. 6 по вул. З. Гайдай в м. Києві, у невстановленої слідством особи незаконно придбала за 200 грн. наркотичний засіб – опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину 0,144 г. та почала зберігати його при собі. В подальшому на першому поверсі цього ж будинку ОСОБА_3 була затримана працівниками міліції, які в присутності понятих вилучили в неї придбаний наркотичний засіб.
В апеляції засуджена ОСОБА_3, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікації своїх дій, вважає призначене покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та її особі внаслідок суворості. Мотивуючи наведене, посилається на свій неповнолітній вік на момент вчинення злочинів, наявність малолітньої дитини, незадовільний стан здоров’я, повне визнання вини, щире каяття, а також проходження курсу лікування від наркотичної залежності. З наведених підстав просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, пом’якшивши останнє до 2 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої, її захисника та законного представника, які підтримали апеляцію з наведених у ній підстав та просили пом’якшити призначене засудженій покарання, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, залишення його без зміни, а апеляції без задоволення, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженій ОСОБА_3 останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і протоколу судового засідання, ОСОБА_3 повністю визнавала себе винною в пред’явленому обвинуваченні, не оспорювала, як і інші учасники процесу, зазначених в обвинувальному висновку фактичних обставин справи, у зв’язку з чим судом було визнано недоцільним дослідження доказів у справі і проведено судове слідство в порядку, визначеному ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому суд належним чином пересвідчився в правильності розуміння неповнолітньою підсудною ОСОБА_3 змісту ч. 3 ст. 299 КПК України, добровільності й істинності її позиції.
За таких обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КК України враховуючи, що під час розгляду справи судом першої інстанції фактичні обставини справи ніким, у тому числі й підсудною ОСОБА_3, не оспорювалися і докази щодо них на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин справи перевірці апеляційним судом не підлягають і в апеляції не оспорюються.
Виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи, вірною є кваліфікація дій ОСОБА_3, які виразилися в незаконному придбанні і зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, за ч. 1 ст. 309 КК України.
Також правильно кваліфіковані дії засудженої, які полягали в повторному незаконному придбанні і зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, за ч. 2 ст. 309 КК України.
Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.
При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, особу, стан здоров’я, загальний розвиток, умови життя та виховання неповнолітньої ОСОБА_3, яка виховувалася та виросла в повній сім’ї, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює, заміжня, має малолітню дитину, перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.
Обставиною, яка пом’якшує покарання, визнано щире каяття, а обставин, які його обтяжують, судом не встановлено.
Призначене ОСОБА_3 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нових злочинів.
Посилання апелянта на її неповнолітній вік на момент вчинення злочинів, наявність малолітньої дитини, повне визнання вини та щире каяття колегією суддів до уваги не беруться, оскільки судом було враховано наведені обставини та призначено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України покарання в виді позбавлення волі, за строком наближене до мінімального в межах санкції даної частини статті, а при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів застосовано принцип поглинення менш суворого більш суворим.
Разом з тим, вказані обставини не дають достатніх підстав для пом’якшення призначеного засудженій покарання, враховуючи наявність у ОСОБА_3 двох попередніх судимостей за корисливі злочини та вчинення нових умисних злочинів у період іспитового строку, що свідчить про її схильність до протиправної поведінки.
Доводи апелянта на предмет незадовільного стану її здоров’я, зокрема, захворювання на туберкульоз, та проходження курсу лікування від наркотичної залежності також не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодними об’єктивними даними в матеріалах справи.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
З огляду на зазначене, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни , а апеляцію засудженої ОСОБА_3 – без задоволення .
Судді:
________________ __________________ __________________
Мацелюх П.С. Дмитренко Г.М. Полтавцева Г.А.