АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді - Ковальської В.В.,
суддів - Мацелюха П.С., Юрдиги О.С.,
за участі прокурора - Отроша В.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:
- 11.03.1996 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 17, ч. 2 ст. 81; ст. 17, ч. 2 ст. 140; ч. 1 ст. 89 КК України (в ред. 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
- 06.05.1998 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 86-1; ч. 2 ст. 140; ч. 1 ст. 89 КК України (в ред. 1960 року) на 6
________________________
Справа № 11/2690/579/2012 Головуючий у суді 1-їінстанції: Антонюк М.С.
Категорія КК: ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 358 Доповідач: Мацелюх П.С.
років позбавлення волі;
- 26.09.2006 року Солом’янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого 12.12.2008 року за відбуттям строку покарання,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 358 КК України на 3 місяці арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання в виді 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами обвинувачення щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 виправдано у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1, маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення корисливих злочинів, 28 квітня 2009 року приблизно о 03.00 год., з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження захисного ролету на дверях незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_2”, що по АДРЕСА_5, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_9, на загальну суму 3156 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Крім цього, 27 жовтня 2009 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замка на дверях незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_3”, що по АДРЕСА_7, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_10, на загальну суму 6450 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
26 листопада 2009 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замків на дверях незаконно таємно проник до приміщення перукарні по АДРЕСА_6, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 550 грн., які належали ОСОБА_11, після чого з викраденим з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
04 березня 2010 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замків незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_4” по АДРЕСА_8, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належало, ОСОБА_12, на загальну суму 930 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
08 березня 2010 року ОСОБА_1 приблизно о 04.00 год., з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом зламу дверей за допомогою монтувалки незаконно таємно проник у приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_5” по АДРЕСА_9, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_13, на загальну суму 24901 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
19 березня 2010 року приблизно о 03.30 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, відчинивши двері шляхом відтиску, незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_6” по АДРЕСА_10, звідки повторно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_14, вартістю 299 грн., після чого з місця злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
19 березня 2010 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом відтиску відчинив вікно приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_10” по АДРЕСА_11, звідки повторно таємно намагався викрасти чуже майно, а саме, мікрохвильову піч марки “LG” вартістю 400 грн. Проте довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, – оскільки спрацювала охоронна сигналізація, після чого засуджений зі знаряддям зламу намагався залишити місце злочину, проте був затриманий працівниками міліції.
Крім цього, в 2004 році ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_3, підробив знайдений напередодні паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_15, НОМЕР_1, шляхом переклеювання фотокартки на власну, з метою подальшого використання підробленого документа.
Також органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_8 за наступних обставин.
Згідно з пред’явленим обвинуваченням 22 жовтня 2009 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, відчинивши двері шляхом відтиску, незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_7” по АДРЕСА_12, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_3, на загальну суму 4950 грн., після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, 02 січня 2010 року приблизно о 02.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, відчинивши двері шляхом пошкодження замків, незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_8” по АДРЕСА_13, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_18, загальною вартістю 2400 грн., та ОСОБА_19, на загальну суму 10500 грн., після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
01 лютого 2010 року приблизно о 02.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, відчинивши двері шляхом відтиску, незаконно таємно проник до приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_9” по АДРЕСА_14, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 4281 грн., які належали ОСОБА_5, після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
24 лютого 2010 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, відчинивши двері шляхом відтиску, незаконно таємно проник у приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_7” по АДРЕСА_12, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 1000 грн., які належали ОСОБА_3, після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
02 березня 2010 року приблизно о 22.20 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, через балкон незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_16, на загальну суму 36912 грн., після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
10 березня 2010 року приблизно о 23.20 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замків на дверях незаконно таємно проник до приміщення офісу АДРЕСА_15, звідки повторно викрав майно, яке належало ОСОБА_7, на загальну суму 47600 грн., після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
11 березня 2010 року приблизно 19.20 год. ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, через вікно незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 4500 грн., які належали ОСОБА_8, після чого з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за даними епізодами злочинної діяльності, суд послався на те, що сам засуджений свою причетність до всіх вказаних злочинів категорично заперечував. Показання ОСОБА_1 під час відтворень обстановки і обставин події щодо вчинення крадіжок з салонів краси “ІНФОРМАЦІЯ_9”, “ІНФОРМАЦІЯ_7”, “ІНФОРМАЦІЯ_8” та офісу АДРЕСА_15 не містять конкретизації способу проникнення в приміщення, переліку викраденого майна та місця його знаходження, а вказаний засудженим механізм проникнення в приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_9” й офісу по АДРЕСА_15 суперечать іншим доказам у справі, зокрема, свідченням потерпілих та даним протоколів огляду місця події. Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, у присутності яких проводилося відтворення, також підтвердили, що ОСОБА_1 не орієнтувався на місці злочинів, обставин їх вчинення самостійно не повідомляв, а замість цього, лише показував окремі предмети за вказівкою працівників міліції.
Так само суд дійшов висновку, що відтворення обстановки і обставин події щодо крадіжок з квартири АДРЕСА_16 та квартири АДРЕСА_1 проводилися поверхнево і без з’ясування всіх обставин справи. Оскільки засуджений лише показав на вікна цих квартир з вулиці, а всередину не заходив, не показував механізму проникнення в них, не конкретизував переліку викраденого майна та місця знаходження останнього і у ОСОБА_1 не з’ясовувалося, яким чином він самостійно та без додаткових засобів через вікно піднявся на другий поверх будинку по АДРЕСА_17 та спустився звідти з об’ємними важкими речами.
Як зазначено судом, жодних інших доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинені даних злочинів не надано органом досудового слідства та не здобуто в ході судового розгляду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим. Мотивуючи наведене, зазначає, що докази його винуватості у вчиненні злочинів, за які його засуджено, містять ряд суттєвих протиріч, а він фізично не міг вчинити дані злочини у зв’язку з наслідками травм і хронічними захворюваннями.
Що стосується призначеної йому міри покарання, засуджений посилається на свій незадовільний стан здоров’я, наявність неповнолітньої дитини та матері похилого віку, а також визнання вини та щире каяття у вчиненні окремих злочинів.
З наведених в апеляції підстав засуджений ОСОБА_1 порушує питання про пом’якшення призначеного йому покарання шляхом застосування ст. 69 КК України.
В частині виправдання ОСОБА_1 вирок суду не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію з наведених у ній підстав, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, залишення його без зміни, а апеляції без задоволення, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому ОСОБА_1 останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, підтверджений сукупністю доказів, ретельно перевірених судом та докладно наведених у вироку, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, за епізодом викрадення майна з приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованого по АДРЕСА_5, ОСОБА_1 у своїх показаннях під час досудового слідства, які підтвердив у ході відтворення обстановки і обставин події, детально розповідав і показував на місці злочину спосіб проникнення в приміщення, характер та послідовність своїх дій у ньому. Показання засудженого про його проникнення в салон через двері шляхом пошкодження замку ролету, викрадення мобільного телефону, фотоапарату та грошей узгоджуються з даними, які містяться в протоколі огляду місця події й оголошених судом на підставі ст. 306 КПК України показаннях потерпілої ОСОБА_9 щодо пошкодження ролету та переліку викраденого майна (т. 1, а. с. 74, 100-103, 109-110, т. 3, а. с. 161-166).
Дані протоколу відтворення обстановки і обставин події обґрунтовано визнано судом допустимими доказами у справі, оскільки цю слідчу дію проведено з дотриманням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку, а добровільність показань ОСОБА_1 та демонстрації ним обставин вчинення злочину підтверджено показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які були понятими під час цієї слідчої дії (т. 4, а. с. 273-274).
За епізодом викрадення майна з приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_3”, розташованого по АДРЕСА_7, ОСОБА_1 у своїх показаннях, які підтвердив у ході відтворення обстановки і обставин події, детально розповідав і показував на місці злочину проникнення в дане приміщення через двері, шляхом пошкодження замку ролету за допомогою монтувалки, викрадення ноутбука зі столу, розташованого в придбаннику, а фотоапарата – з шафи (т. 1, а. с. 166-167, т. 3, а. с. 161-166). Дані цього протоколу обґрунтовано визнано судом допустимими доказами, оскільки відповідну слідчу дію проведено з дотриманням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку, а добровільність показань ОСОБА_1 і демонстрації ним обставин вчинення злочину під час відтворення підтверджено показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які були понятими при проведенні цієї слідчої дії (т. 4, а. с. 273-274).
Окрім наведеного, повідомлені засудженим відомості повністю узгоджуються з даними, які містяться в протоколі огляду місця події й показаннях потерпілої ОСОБА_10 під час досудового слідства і в судовому засіданні про пошкодження після злочину замку ролету, перелік викраденого майна, його місце знаходження та правильність зазначення цих даних ОСОБА_1 під час відтворення обстановки і обставин події (т. 1, а. с. 130, 152-154, т. 4, а. с. 68-72).
За епізодом крадіжки з приміщення перукарні, розташованої по АДРЕСА_6, засуджений ОСОБА_1 у своїх свідченнях, підтверджених у ході відтворення обстановки і обставин події, детально розповідав та показував на місці злочину, як він проник до перукарні, пошкодивши ролет за допомогою монтувалки та відчинивши двері шляхом відтиску, після чого з тумби, розташованої праворуч від входу, викрав гроші в сумі приблизно 600 грн. (т. 1, а. с. 183-188, т. 3, а. с. 161-166).
Ці відомості повністю узгоджуються з даними, які містяться в протоколі огляду місця події та оголошених судом на підставі ст. 306 КПК України показаннях потерпілого ОСОБА_22 про пошкодження ролету і вхідних дверей, суму викрадених грошових коштів та місце їх знаходження (т. 1, а. с. 175, 177).
За епізодом викрадення майна з приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_4” ОСОБА_1 у своїх показаннях, які підтвердив у ході відтворення обстановки і обставин події, розповідав та детально показував, як він проник у приміщення шляхом пошкодження ролету та випилювання нижньої частини дверей, зі столу, розташованого направо від входу, викрав шкатулку з грошима, а з підвіконня – магнітофон (т. 2, а. с. 55, т. 3, а. с. 161-166).
Протокол відтворення обстановки і обставин події як джерело доказів жодних сумнівів у своїй допустимості не викликав, оскільки відповідну слідчу дію проведено у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, а допитана судом свідок ОСОБА_23, яка була понятою, підтвердила самостійність, добровільність демонстрації ОСОБА_1 обставин вчинення злочину та відсутність на його тілі будь-яких слідів застосування насильства (т. 5, а. с. 88-90).
Крім цього, повідомлені засудженим відомості повністю узгоджуються з даними, які містяться в протоколі огляду місця події та показаннях потерпілого ОСОБА_24 про характер пошкоджень на дверях, перелік викраденого майна та місце його знаходження (т. 2, а. с. 43, 62, т. 4, а. с. 29-31).
За епізодом викрадення майна з приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_5”, розташованого по АДРЕСА_9, засуджений ОСОБА_1 у своїх показаннях, які підтвердив у ході відтворення обстановки і обставин події, детально розповідав і показував на місці злочину, як він проник у приміщення шляхом відтиску дверей за допомогою монтувалки, викрав зі столу ноутбук, мобільний телефон, фотоапарат і конверт з грошима в сумі 300 грн., з тумби в кабінеті косметології – паперовий згорток із 16711 грн., а в подальшому шляхом відтиску за допомогою монтувалки відчинив вікно, через яке з викраденими речами залишив салон (т. 2, а. с. 218-219, т. 3, а. с. 161-166).
Наведене повністю узгоджується з даними, які містяться в протоколі огляду місця події про виявлення пошкоджених дверей і відчиненого вікна та показаннях потерпілої ОСОБА_13 під час досудового слідства і в судовому засіданні щодо переліку викраденого майна та місця його знаходження (т. 2, а. с. 131-132, 169-171, т. 5, а. с. 131-132). Крім цього, потерпіла ОСОБА_13, в присутності якої проводилося відтворення обстановки і обставин події, підтвердила, що ОСОБА_1 самостійно показував механізм вчинення злочину, скарг на дії працівників міліції не заявляв та тиску на нього не чинилося (т. 5, а. с. 132).
За епізодом викрадення майна з приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_6” по АДРЕСА_10 ОСОБА_1 у своїх поясненнях та показаннях під час досудового слідства детально розповідав, як він шляхом відтиску за допомогою “фомки” відчинив двері, проник у салон та викрав звідти мобільний телефон, проте після спрацювання сигналізації залишив приміщення (т. 3, а. с. 74-75, 161-166).
Ці свідчення засудженого повністю узгоджуються з оголошеними судом на підставі ст. 306 КПК України показаннями потерпілої ОСОБА_25 про пошкодження захисного ролету, дверей салону та викрадення звідти її мобільного телефону “Нокіа 1202”, який знаходився на столі адміністратора (т. 3, а. с. 64-65, 68-69, т. 4, а. с. 143-зворот).
За епізодом викрадення майна з приміщення салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_10” по вул. Тургенівській, 82 в м. Києві засуджений ОСОБА_1 у своїх поясненнях та показаннях під час досудового слідства детально розповідав, як він, з метою проникнення в приміщення цього салону для вчинення крадіжки, за допомогою “фомки” відтиснув вікно, після цього відійшов від приміщення та вирішив трохи зачекати, але через незначний проміжок часу був затриманий працівниками міліції, які вилучили в нього ліхтарик і “фомку”. Крім цього, даючи пояснення, ОСОБА_1 повідомив, що аналогічним способом вчинив ще приблизно шість крадіжок обладнання та грошей з перукарень (т. 3, а. с. 83-84, 161-166).
Повідомлені засудженим відомості повністю узгоджуються з даними, які містяться в протоколі огляду місця події та оголошених судом на підставі ст. 306 КПК України показаннях потерпілої ОСОБА_26 про виявлення відчиненим вікна на кухні салону, де знаходилася мікрохвильова піч (т. 3, а. с. 81-82, 87-88, т. 4, а. с. 277), а також у протоколі огляду та вилучення в молодшого сержанта УДСО ОСОБА_27 металевої пластини і ліхтарика, виявлених ним при поверхневому огляді ОСОБА_1 (т. 3, а. с. 79).
Крім цього, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_3, було вилучено дві металеві “фомки”, які визнано речовими доказами у справі (т. 3, а. с. 92, 95, 110-111).
Винуватість ОСОБА_1 у підробленні документа підтверджено його власними показаннями, а також даними, які містяться в протоколі обшуку про виявлення та вилучення за місцем проживання засудженого паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_15, висновку експерта про виявлення в цьому документі ознак переклеювання фотокартки (т. 3, а. с. 92, 95, 105-107, 110-111, т. 4, а. с. 27), і не оспорюється самим апелянтом.
Посилання засудженого в апеляції на його фізичну неможливість вчинити крадіжки, за які ОСОБА_1 засуджено, колегія суддів вважає безпідставними. Оскільки, як встановлено судом, способом вчинення всіх цих злочинів було проникнення в приміщення через двері, шляхом пошкодження їх руками за допомогою спеціально пристосованих знарядь. А за епізодом замаху на крадіжку з салону краси “ІНФОРМАЦІЯ_10” ОСОБА_1 лише відчинив вікно шляхом відтиску з двору, проте проникнути в приміщення не встиг у зв’язку з затриманням. Враховуючи викладене, а також те, що механізм проникнень у приміщення та скоєння крадіжок засуджений самостійно демонстрував під час відтворень обстановки і обставин події, наслідки перенесених ним травм у виді переломів хребців поперекового відділу хребта й лопатки, на які посилається апелянт та які підтверджені медичними документами (т. 5, а. с. 35), не викликають сумніву в фізичній здатності ОСОБА_1 вчинити злочини за встановлених судом обставин.
Дії ОСОБА_1, які виразилися в повторному таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення, вірно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України; які виразилися в незакінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення, – за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України; а щодо підроблення з метою використання документа, який видається організацією, – за ч. 1 ст. 358 КК України.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, з яких передбачений ч. 3 ст. 185 КК України належить до категорії тяжких, дані про особу ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також незадовільний стан його здоров’я. Обставин, які пом’якшують або обтяжують відповідальність, у справі не встановлено.
Призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Доводи засудженого в апеляції про визнання ним вини та щире каяття колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 визнавав вину лише у підробленні документа. Проте в апеляції він фактично ставить питання про пом’якшення покарання за злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, які є більш тяжкими та свою винуватість у вчиненні яких засуджений протягом усього часу судового слідства заперечував.
Посилання ОСОБА_1 в апеляції на незадовільний стан його здоров’я, наявність неповнолітньої дитини та матері похилого віку не заслуговують на увагу, оскільки судом йому призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, за строком наближене до мінімального в межах санкції даної частини статті, а при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів застосовано принцип поглинення менш суворого більш суворим. Наведені апелянтом обставини не дають підстав для застосування ст. 69 КК України або призначення йому покарання, мінімального за розміром у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, враховуючи багатоепізодність злочинної діяльності ОСОБА_1В, наявність численних судимостей за аналогічні злочини та вчинення щоразу нових злочинів через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
__________________ __________________ __________________
Ковальська В.В. Мацелюх П.С. Юрдига О.С.