ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" квітня 2012 р.Справа № 5016/1484/2011(3/104)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Філінюка І.Г.,
Суддів: Шевченка В.В., Головея В.М.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 170 від13.03.2012р.)
при секретарі судового засідання - Ткачук Є. О.
за участю представників :
від ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”- ОСОБА_1, дов. № 16-12/11 від 16.12.2011р.
від ТОВ “Агроальянс”- ОСОБА_2., дов. від 17.01.2012р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.02.2012 р.
у справі № 5016/1484/2011(3/104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроальянс”
про стягнення заборгованості в сумі 297 236,53 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроальянс” про стягнення заборгованості в сумі 297 236,53 грн., в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03-06-2008 р. в сумі 297 236,53 гривень.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.02.2012 року по справі № 5016/1484/2011(3/104) (суддя Смородінова О.Г.) Товариству з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” в позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що з урахуванням висновків проведеної по справі судово-економічної експертизи, неможливо встановити правильність нарахування до стягнення заявленої позивачем суми, оскільки необхідна наявність узгодженої сторонами договору фінансового лізингу відповідної формули, за якою може відбуватися в односторонньому порядку зміна розміру лізингових платежів, зокрема комісії.
Судом встановлено, що правова природа походження сум комісій, яка вказана позивачем в розрахунку за періоди лізингу 22-29 не відповідає умовам договору фінансового лізингу № L 2552-06/08 від 03.06.08 р. та вимогам діючого законодавства, а саме п.4.6 договору, п.7.1 загальних умов договору, статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, статтям 802 та 1011 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження в частині стягнення з ТОВ “Агроальянс” заборгованості в сумі 178731,51 грн. припинити, позов задовольнити частково та стягнути з ТОВ “Агроальянс” заборгованість за договором фінансового лізингу № L 2552-06/08 від 03.06.08 р. в сумі 18143,38 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” посилається на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та зроблені у рішенні висновки, які не відповідають обставинам справи, в наслідок чого, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на висновки судово-економічної експертизи ТОВ “Агроальянс” зазначає про те, що заявлені до стягнення індексація комісії на суму 31475,58 грн. є компенсацією відсотків за фінансування придбання предмету лізингу у зв’язку зі зміною курсу долара США, які проведені шляхом використання позивачем формул та додатково включено до складу комісії за 22-29 періоду лізингу, при цьому, при укладенні договору фінансового лізингу сторони зазначені зобов’язання не узгоджували, тобто в порушення приписів ст. 188 ГК України, ст. 651 ЦК України, позивачем в односторонньому порядку змінені умови договору щодо фінансових зобов’язань відповідача.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.04.2012 р. о 10:00 год., про що сторони повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № L2552-06/08, згідно з п. 1.1 якого позивач - лізингодавець на підставі договору купівлі - продажу (поставки) № Р2552-06/08 від 03.06.08 р. зобов’язався придбати у свою власність і передати відповідачу - лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються у специфікації (додаток № 2 до вищезазначеного договору), а відповідач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
За умовами п. 1.2 договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р., строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.
Відповідно до п. 9.4 договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р., графік лізингових платежів являється додатком № 1 до цього договору та є його невід’ємною частиною.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р. сторони передбачили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця (тобто позивача по справі).
Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.
Загальними умовами фінансового лізингу, які виступають додатком № 4 до договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008р. сторони обумовили, що лізингоодержувач (відповідач) сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п 5.4 цього договору на підставі рахунку лізингодавця - позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача, або за допомогою факсимільного зв’язку. При цьому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач - лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 договору).
Пунктом 5.4 загальних умов фінансового лізингу сторони визначили, що лізингоодержувач сплачує поточні лізинові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий відповідачу (лізингоодержувачу) за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
Відповідно до пункту 4.9 договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008р. розрахунок розміру лізингових платежів у гривні сторони домовились здійснювати у валюті –долари США.
Графіком лізингових платежів сторонами узгоджено, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п. 6.1.1 - 6.1.5 загальних умов договору (додаток № 4).
Відповідно до п. 6.2 загальних умов змінений за правилами п. 6.1 загальних умов, розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача (лізингодавця) та підлягає сплаті лізингоодержувачем - відповідачем у безспірному порядку.
Звертаючись з позовом до суду, позивач наполягав на тому, що відповідач в порушення умов п. 5.1-5.5 та п. 8.1.4 загальних умов договору фінансового лізингу належним чином не виконав свої зобов’язання по сплаті лізингових платежів, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість з травня 2010рр. по грудень 2010р. в розмірі 297236,53 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відносини, що виникли між сторонами договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставки, з урахуванням особливостей, що встановлюються спеціальним законодавством.
Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлені плату (лізингові платежі).
Законом України “Про фінансовий лізинг”, зокрема статтями 1, 2 передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Приписами ст. 16 вищевказаного закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.
Укладаючи договір фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р., сторони розділом 4 договору встановили порядок розрахунків лізингових платежів, згідно з пунктом 4.1 якого передбачили, що лізингові платежі складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2. договору фінансового лізингу), який є додатком №1 до договору фінансового лізингу.
Відповідно до п. 4.5 договору комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу.
Розділом 6 загальних умов фінансового лізингу, який є додатком № 4 до договору фінансового лізингу, встановлений порядок зміни лізингових платежів, відповідно до п. 6.1 якого лізингодавцю надано право на односторонню зміну сум лізингових платежів за умов, наведених у цьому розділі.
Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008р. було придбано за договором купівлі –продажу від 03.06.08 р. № Р2552-06/08: комбайн CASE AF 2388, 2008 року випуску, новий, у кількості 1 одиниця та жатку зернову CASE 1010, 7,5м, 2008 року випуску, у кількості 1 одиниці та передано відповідачу за актом приймання –передачі предмета лізингу від 14.07.2008 року у тимчасове володіння та користування.
На виконання умов договору фінансового лізингу, позивачем за період з травня-грудень 2010 року виставлено відповідачу до сплати рахунки-фактури на загальну суму 297 236,53 грн., а саме - № L 2552-06/08/22 від 05.05.10 р. на суму 37 666,97 грн.; № L 2552-06/08/23-002 від 01.06.10 р. на суму 37 550,47 грн.; № L 2552-06/08/24-004 від 01.07.10 р. на суму 37 282,03 грн.; № L 2552-06/08/25-005 від 02.08.10 р. на суму 37 261,41 грн.; № L 2552-06/08/26-007 від 01.09.10 р. на суму 37 263,10 грн.; № L 2552-06/08/27-008 від 01.10.10 р. на суму 36 970,13 грн.; № L 2552-06/08/28-010 від 01.11.10 р. на суму 36 756,25 грн.; № L 2552-06/08/29-012 від 01.12.10 р. на суму 36 486,17 грн.
Також, матеріалами справи доведено, що відповідачем на виконання умов договору фінансового лізингу позивачу сплачено 178731,51 грн., з яких 120585,91 грн. погашення вартості предмета лізингу, 58145,59 грн. –комісії лізингодавцю.
Під час розгляду справи, господарським судом Миколаївської області ухвалою від 05.07.2011р. призначена судово-економічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання: чи відповідають, а чи ні, розрахунки позивача щодо суми заборгованості відповідача з лізингових платежів за період з травня по грудень 2010 р. за договором фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р. з урахуванням умов цього договору, у тому числі розділу 6 загальних умов фінансового лізингу (додаток №4), а також бухгалтерського обліку позивача. Експерту запропоновано, якщо розрахунок позивача не відповідає умовам договору та бухгалтерському обліку, то навести правильний розрахунок заборгованості лізингових платежів за вказаний період. На виконання ухвали господарського суду Миколаївської області Одеським НДІСЕ було проведено судово-економічну експертизу, та висновком № 10418/10419 від 29.12.2011 р. встановлено наступне: розрахунок позивача щодо розміру лізингових платежів за договором фінансового лізингу №L2552-06/08 від 03.06.2008 р. відповідає умовам вказаного договору, у тому числі розділу 6 загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору фінансового лізингу) за період з травня по грудень 2010 р. у сумі 196874,64 грн., та не відповідає умовам договору, в частині:
- нарахування у складі комісії лізингодавця витрат на страхування предмету лізингу у сумі 3623,04 грн., а саме п.7.1. загальних умов фінансового лізингу (до даток №4 до договору фінансового лізингу);
- нарахування ПДВ на перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, у сумі 6474,28 грн., а саме п. 6.1.3. загальних умов фінансового лізингу та п.п. 3.2.2. Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР.
Експертом визначено, що встановити обґрунтованість частини розрахунку позивача щодо розміру лізингових платежів за договором № L2552-06/08 від 03.06.2008 р. за період з травня по грудень 2010, у розмірі 84696,94 грн., з урахуванням умов п. 3.2 вказаного до говору та умов п. 6.1.4. загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору) не надається за можливе, у зв'язку з тим, що встановлено неоднозначність трактування можливості проведення індексації погашення вартості предмету лізингу лізингодавцем згідно умов п. 3.2. договору фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 та згідно умов п. 6.1.4. загальних умов фінансового лізингу, що є додатком до вказаного договору фінансового лізингу. Також, встановити обґрунтованість частини розрахунку позивача щодо розміру лізингових платежів за договором фінансового лізингу №L2552-06/08 від 03.06.2008 р. за період з травня по грудень 2010 р. у розмірі 1775,53 грн. не надається за можливе у зв'язку з тим що, на дослідження не надані документи щодо підтвердження витрат позивача у відповідності до п. 4.6. зазначеного договору.
Під час проведення експертного дослідження експертом встановлено, що обсяг заборгованості за лізинговими платежами за 22-29 лізингові періоди, що відповідають періоду з травня по грудень 2010 р., з урахуванням здійснених під час дослідження розрахунків та даних щодо оплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р., становить 18143,38 грн., що відповідає обсягу заборгованості щодо погашення комісії лізингодавця. Встановити відповідність розрахунку позивача щодо нарахування та сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № L2552-06/08 від 03.06.2008 р. протягом періоду з травня 2010 року по грудень 2010 року даним регістрів аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку лізингодавця за наданими матеріалами справи не надається за можливе.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не доведено належним та допустимими доказами обґрунтованість стягуваних з ТОВ “Агроальянс”сум за договором фінансового лізингу, та їх складових частин в розумінні вимог ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, тобто суми вартості предмета лізингу; винагороди лізингодавця; компенсації відсотків; інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням проведеного по справі судово-економічного експертного дослідження, судовою колегією встановлена відсутність узгодженої між сторонами договору фінансового лізингу відповідної формули, за якою може відбуватися в односторонньому порядку зміна розміру лізингових платежів, комісії лізингодавцю та компенсації відсотків.
За приписами ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Враховуючи, що умовами договору та додатків до нього сторонами не було погоджено відповідної формули, за якою позивач має право здійснювати розрахунок додаткової винагороди, всупереч вимогам ст. 188 Господарського кодексу України, останній фактично змінив умови договору в односторонньому порядку, не дотримавшись при цьому передбаченого законодавством порядку внесення змін до договору. Постановою Верховного Суду України від 12.09.2011 у справі № 66/311-10, якою скасована постанова Вищого господарського суду України від 12.04.2011р. визначено, що при узгодженості сторонами договору фінансового лізингу права лізингодавця в односторонньому порядку переглянути розмір лізингових платежів, але за невизначеності умовами договору формули, за якою лізингодавець здійснюватиме розрахунок додаткової винагороди (комісії) у разі зміни розміру лізингових платежів, фактичне здійснення лізингодавцем такого перерахунку свідчить про зміну в односторонньому порядку умов договору фінансового лізингу без дотримання передбаченого у ст. 188 ГК України порядку внесення змін до договору.
Доводи скаржника викладені в апеляційної скарзі, відносно того, що право змінення суми лізингових платежів, передбачено п. 6 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу), яким передбачено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів в деяких випадках, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки зазначене твердження суперечить умовам укладеного сторонами графіку платежів (додаток № 1 до договору), умовами якого сторони договору визначили фіксовані розмірі лізингових платежів (погашення вартості предмету лізингу та комісії) та виключно в національній валюті України - гривні без встановлення грошового еквіваленту в іноземній валюті.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів.
Керуючись ст. ст.99. 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.02.2012р. по справі № 5016/1484/2011(3/104) - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Шевченко В.В.
Суддя Головей В.М.
Повний текст постанови підписано 12.04.2012 р.