ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 року                                    Справа №  5013/542/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)

суддів Джихур О.В., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

представники сторін та інші учасники процесу у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2012р. у справі № 5013/542/11

за заявою публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний Банк”, м.Київ

до боржника приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград  

про визнання грошових вимог в сумі 104 113 091, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2012 року по справі № 5013/542/11 (суддя Коваленко Н.М.) визнано грошові вимоги кредитора публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний Банк”, м.Київ до боржника - приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград  в сумі 104 113 091, 23 грн. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення.

Ухвала суду мотивована приписами ст.14, ч.2 ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги в сумі 104 113 091, 23 грн. визнані та включені до реєстру вимог кредиторів до 1 черги задоволення, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Не погодившись з вказаною ухвалою, приватне підприємство “Балтимор”, м.Кіровоград подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судом не з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що не був присутній у судовому засіданні 14.03.2012 року, судом скаржника було позбавлено наданих ст.22 ГПК України процесуальних прав сторони. Внаслідок порушення прав скаржника на участь в господарському засіданні скаржник не мав можливості скористатися своїми правами, зокрема, на подання доказів, прийняття участі у дослідженні доказів, заявлення клопотань, надання усних та письмових пояснень господарському суду, наведення своїх доводів і міркувань з усіх питань, що виникали в ході судового процесу, заперечення проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Судом не були прийняті до уваги заперечення скаржника про те, що останнім не визнавались грошові вимоги ПАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” в зв’язку з тим, що угоди на підставі яких кредитор заявив грошові вимоги є недійсними і, на думку скаржника, у кредитора були відсутні підстави для звернення до суду із грошовими вимогами.

Боржник по справі правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК        України), правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що неявка представників сторін та інших учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений 15-деннним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), будь-які клопотання від сторін та учасників процесу про  продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення сторін по справі про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2012р. (а.с.123 т.4 копії матеріалів справи) зі штампом канцелярії суду про  розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами (ст.ст.75,99 ГПК України).          

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід змінити, виходячи з наступних підстав.

11.04.2011 року  приватне підприємство “Енергопромстрой”, м.Кіровоград звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград на підставі статей 6,7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 13.04.2011 року вказана заява прийнята до розгляду; порушено провадження у справі № 5013/542/11 про банкрутство приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 10.05.2011 року на 10год.30хв.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Стіфутіна І.В.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов’язано сторони надати господарському суду відповідні документи.

10.05.2011 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області по цій справі в порядку ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 322 367, 63 грн. 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, розпорядника майна Стіфутіна І.В. зобов’язано вчинити певні дії.

28.05.2011 року в газеті “Голос України” № 96(5096) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник - суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів(обов’язкових платежів).

Відповідно до ч.15 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 ст.14 цього ж Закону регламентовано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що  заявлені  після  закінчення строку,  встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд  зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. ( ч.2 ст.14 цього Закону).

Частиною 6 (абз.2) ст.14 цього Закону передбачено, що розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника згідно з їх заявами, а за їх  відсутності, –згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника.

У встановлений наведеним Законом строк до господарського суду Кіровоградської області надійшла заява публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк”, м.Київ про вимоги до боржника на суму 103 458 599, 52 грн., в т.ч. 51000 грн. державного мита та 472 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає кредитор, його вимоги складаються із заборгованості по кредитних угодах, які були укладені між акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр", а саме:

- № 7/2007/-К(А) укладений 24 липня 2007 року, з урахуванням додаткових угод № 1 від 28.02.2008 р., №2 від 28.02.2008 р., №3 від 24.04.2008 р., №4 від 31.10.2008 р., №5 від 31.03.2009 р., № 6 від 05.06.2009 р., до нього згідно умовами якого боржнику надано кредит в сумі 314250,00 ЄВРО, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% річних, та строком повернення 20 липня 2012 року;

- №8/2007-К(А) укладений 24 липня 2007 року, з урахуванням додаткових угод №1 від 28.02.2008 р., №2 від 21.04.2008 р., №3 від 15.09.2008 р., №4 від 01.09.2008 р., №5 від 31.10.2008 р., №6 від 31.03.2009 р., №7 від 04.05.2009 р., № 8 від 19.05.2009 р., №9 від 09.07.2009 р., №10 від 09.07.2009 р. до нього, згідно з умовами якого боржнику надано мультивалютний кредит з максимальним лімітом в сумі 1780750,00 ЄВРО, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% річних по траншах в ЄВРО та 25% річних по траншах в гривні, та строком повернення 20 листопада 2012 року;

- №9/2007-К(А) укладений 24 липня 2007 року з урахуванням додаткових угод №1 від 28.02.2008 р., №2 від 21.04.2008 р., №3 від 01.09.2008 р., №4 від 31.10.2008 р., №5 від 31.03.2009 р., №6 від 04.05.2009 р., №7 від 19.05.2009 р., №8 від 09.07.2009 р., № 9 від 10.07.2009 р. до нього, згідно з умовами якого боржнику надано мультивалютний кредит з максимальним лімітом в сумі 45000,00 ЄВРО, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5 % річних по траншах в ЄВРО, та 25 % річних по траншах в гривні , та строком повернення 20 листопада 2012 року;

- 18/2007-К укладений 04 грудня 2007 року з урахуванням додаткових угод №1 від 28.02.2008 р., №2 від 21.04.2008 р., № 3 від 15.05.2009 р., №4 від 10.06.2008 р., №5 від 31.10.2008 р., №6 від 03.12.2009 р., № 7 від 31.03.2009 р., № 8 від 05.06.2009 р. до нього, згідно умов якого боржнику надано кредит в сумі 645400,00 доларів США, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17 % річних та строком повернення 20 лютого 2014 року;

- 5/2008-К укладений 28 травня 2008 року, з урахуванням додаткових угод № 1 від 02.06.2008 р., №2 від 02.06.2008 р., № 3 від 19.11.2008 р., №4 від 31.03.2009 р.№5 від 05.06.2009 р., до нього , згідно з умовами якого боржнику надано кредит в сумі 664000,00 ЄВРО, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних, та строком повернення 2 січня 2014 року;

- 6/2008-К, укладений 24 липня 2008 року з урахуванням додаткових угод № 1 від 28.07.2008 р., № 2 від 31.07.2008 р., №3 від 31.10.2008 р., №4 від 19.11.2008 р., № 5 від 31.03.2009 р., №6 від 05.06.2009 р. до нього, згідно з умовами якого боржнику надано кредит в сумі 7000000,00 гривень, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26 % річних та строком повернення 20 липня 2013 року;

–          1/2009-К, укладений 31. березня 2009 року з урахуванням додаткових угод № 1 від 03.04.2009 р., №2 від 06.04.2009 р., №3 від 08.04.2009 р., №4 від 09.04.2009 р., №5 від 14.04.2009 р., № 6 від 16.04.2009 р., №7 від 21.04.2009 р., №8 від 23.04.2009 р., №9  від 28.04.2009 р., № 10 від 29.04.2009 р., № 11 від 07.05.2009 р., № 12 від 08.05.2009 р., № 13 19.05.2009 р., № 14 від 25.05.2009 р., № 15 від 28.0.2009 р., № 16 від 05.06.2009 р. № 17 від 05.06.2009 р., № 18 від 15.06.2009 р., № 19 від 08.07.2009 р., № 20 від 27.07.2009 р., № 21 від 20.08.2009 р., до нього, з умовами якого боржнику надано кредит в сумі 8 500 00,00 гривень, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26 % річних, та строком повернення 20 вересня 2014 року.

Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за наведеними договорами між Банком, ВАТ “Кіровоградський кар’єр” та боржником 31.03.2009 року було укладено договір поруки №1/2009-К-П-3 із наступними змінами та доповненнями.

У зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за кредитними договорами, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, в т.ч. і  за договором поруки від 31.03.2009 року №1/2009-К-П-3.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2010 року по справі № 12/202 за позовом ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк”, м.Київ до відповідача-1: ВАТ “Кіровоградський кар’єр”, м.Кіровоград, відповідача-2: ПП “Юліус”, м.Кіровоград, відповідача-3: приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград, відповідача-4: ВАТ “Кіровоградське БМУ-5”, м.Кіровоград, відповідачса-6: ПП “Автомир”, м.Кіровоград, відповідача-7: “ТОВ “Промтехресурс”, м.Кіровоград, відповідача-8: ЗАПТ “ПММ-Комплект” с.Неопалимівка Кіровоградської області про стягнення солідарно 57 139 079, 31 грн. стягнуто солідарно з відповідача 1: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", 27641, с. Соколівське Кіровоградської області,вул.Шевченка,23 код ЄДРПОУ 00292155, відповідача 2: приватного підприємства "Юліус", м. Кіровоград,вул. Карла Маркса,буд.38/33, код ЄДРПОУ 32615637, відповідача 3: приватного підприємства "Балтимор", м. Кіровоград, вул.50 років Жовтня,буд.20 кв.55, код ЄДРПОУ 32892810, відповідача 4: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське БМУ - 5", м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня,буд. 20 кв.55, код ЄДРПОУ 13753190, відповідача 5: товариства з обмеженою відповідальністю "Грантрейд",м. Кіровоград,вул.Автолюбителів, буд.5, код ЄДРПОУ 34448875, відповідача 6: приватного підприємства "Автомир", м. Кіровоград,проспект Комуністичний,1Б, код ЄДРПОУ 32615967, відповідача 7: товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс", м. Кіровоград, вул.Карабінерна, буд. 97, код ЄДРПОУ 30462503, відповідача 8: закритого акціонерного товариства "ПММ - Комплект", с. Неопалимівка Кіровоградської області вул.Шахтарська, буд. 3, код ЄДРПОУ 23225530 на користь відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк, 04119,м. Київ, вул. Зоологічна,5, код ЄДРПОУ 19017842 заборгованість в сумі 57 139 079,31 грн., з яких:

- заборгованість за кредитним договором № 7/2007-К(а) від 24.07.2007 року в сумі 293 996,16 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 3 381 231,02 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 8/2007-К(а) від 24.07.2007 року в сумі 22 168 780,24 грн., з яких: заборгованість по траншу, наданому в Євро в сумі 1 819 484,26 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 20 925 772,03 грн; та заборгованість, що по траншу, що надана в гривні в сумі 1 243 088,21 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 9/2007-К (а) від 24.07.2007р. в сумі 534 023,57 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 18/2007-К від 04.12.2007р. в сумі 689 138,81 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 5 491 402,61 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 5/2008-к від 28.05.2008 року в сумі 706 475,38 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 8 125 128,14 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 6/2008-К від 24.07.2008 року в сумі 8 336 328,75 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 1/2009-К від 31.03.2009р. в сумі 9 244 708,55 грн.;

а також державне мито в сумі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн. (а.с.20-31 т.3 копії матеріалів справи).

Зазначене судове рішення господарського суду Кіровоградської області набрало законної сили (ст.115 ГПК України), доказів зміни чи скасування в апеляційному або в касаційному порядку, матеріали справи не містять.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за наведеними договорами між Банком та боржником 31.03.2009 року укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №525 (а.с.86-104 т.4 копії матеріалів справи)

Також кредитор обґрунтовує свої вимоги до боржника і договором поруки від 31.03.2009 року №2/2009-К-П-3, який укладений між Банком, товариством з обмеженою відповідальністю "Грантрейд" та боржником приватним підприємством “Балтимор”, згідно до умов якого боржник приватне підприємство “Балтимор” зобов'язався солідарно, у повному обсязі, відповідати перед банком відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк")  за виконання ТОВ "Гарантрейд" кредитних зобов'язань за кредитним договором № 2/2009-К від 31.03.2009 року, з урахуванням додаткових угод № 1 від 31.03.2009р., № 2 від 05.06.2009р. до нього, з умовами якого ТОВ "Гарантрейд" надано кредит в сумі 15 314 000,00 гривень, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26% річних, та строком повернення 20 травня 2014 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2010 року у справі № 12/203 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") до ТОВ "Гарантрейд" та боржника приватного підприємства “Балтимор” були задоволенні в повному обсязі та солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №2/2009-К від 31.03.2009 року у сумі 18 214 736,07 грн., а також стягнуто державне мито в сумі 25 500,00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 236,00 гривень (а.с.32-41 т.3 копії матеріалів справи).

Зазначене судове рішення господарського суду Кіровоградської області набрало законної сили (ст.115 ГПК України), доказів зміни чи скасування в апеляційному або в касаційному порядку, матеріали справи не містять.

Зобов’язання за кредитним договором № 2/2009-К від 31.03.2009 року, який укладений між Банком та ТОВ “Грантрейд”, забезпечені також іпотекою нерухомого майна боржника за іпотечним договором від 31.03.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за №531 (а.с.105-119 т.4 копії матеріалів справи).

Розрахунок заборгованості  за кожним окремо взятим кредитним договором з урахуванням офіційного курсу НБУ Євро та долара США на 27.05.2011 року наданий кредитором до матеріалів справи (а.с.99-150 т.3, а.с.1-62 т.4 копії матеріалів справи). Загальна заборгованість боржника перед Банком на 13.04.2011 року (дата порушення провадження у справі про банкрутство) –100 827 991, 30 грн., в т.ч. 51000 грн. державного мита та 472 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу(а.с.99-100 т.3 копії матеріалів справи).

Грошові вимоги публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” не визнані боржником в повному обсязі з тих підстав, що договір поруки № 1/2009-К-П-З від 31.03.2009 року та договір поруки № 2/2009-К-П-З від 31.03.2009 року на підставі яких, з боржника за рішеннями господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2010 року та від 30.03.2010 року стягнено заборгованість за кредитними договорами є спірними, тому боржник має намір звернутися до господарського суду щодо дійсності та законності укладених договорів поруки, і відповідно можливого перегляду рішень господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2010 року та 08.04.2010 року за нововиявленими обставинами (а.с.92 т.3 копії матеріалів справи).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно вимог ст. 543 ЦК України, разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та поручителя.

При цьому норми Закону про банкрутство не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та особливості процедури банкрутства, подача заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство основного боржника не позбавляє кредитора права на звернення з такою заявою в справу про банкрутство поручителя, оскільки незаявлення кредитором грошових вимог у встановленому порядку має наслідком їх погашення (ст. 14 Закону про банкрутство). Тобто, у такому випадку кредитор втратить можливість задоволення своїх вимог за рахунок поручителя у разі їх незадоволення у справі про банкрутство боржника.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 13.09.2011 року по справі № Б38/320-10.

З огляду на викладене, враховуючи приписи п.1 ч.1 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.19 Закону України “Про заставу”, ст.7 Закону України “Про іпотеку”,  судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання грошових вимог публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” до боржника –приватного підприємства “Балтимор” в сумі 100 827 991,30 грн. за  наведеними вище договорами, в т.ч. 51000 грн. державного мита та 472 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення.

Доводи скаржника, про те, що судом не були прийняті до уваги заперечення скаржника про те, що останнім не визнавались грошові вимоги ПАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” в зв’язку з тим, що угоди на підставі яких кредитор заявив грошові вимоги є недійсними і, на думку скаржника, у кредитора були відсутні підстави для звернення до суду із грошовими вимогами, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки доказів визнання таких договорів недійсними скаржником не надано.

Також судова колегія зауважує на уточненнях до заяви про вимоги боржника, які було подано Банком 12.03.2012 року (а.с.80-85 т.4 копії матеріалів справи) та в яких кредитор окрім вимог на суму 100 827 991, 30 грн. просив визнати ще і вимоги на суму 3 284 974, 93 грн. як штраф у розмірі 5% від суми наданих за договорами кредитних коштів за умовами іпотечних договорів (п.5.1,5.2,5.6 Іпотечних договорів (а.с.86-119 т.4 копії матеріалів справи)).

Пунктом 5.2  іпотечних договорів від 31.03.2009 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 525, 531, які укладені між Банком та боржником  в забезпечення виконання наведених вище кредитних договорів з ВАТ “Кіровоградський кар’єр” та ТОВ “Грантрейд”, передбачено обов’язок іпотекодавця (боржника) в день укладення цього договору або на наступний робочий день застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість, але не меншу за узгоджену сторонами і зафіксовану в п.2.3.3. цього договору оціночну вартість, та надати іпотекодержателю (кредитору) нотаріально посвідчену копрію договору страхування (страхового полісу). Предмет іпотеки страхується на користь іпотекодержателя за рахунок коштів іпотекодавця.

Пунктом 5.6 наведених іпотечних договорів сторони узгодили, що у випадку недоотримання іпотекодавцем умов, передбачених п.п.5.1, 5.2, 5.5 цього договору іпотекодержатель на власний вибір має право, як окремо, так і в сукупності вчиняти наступні дії:

- застрахувати на підставі цього договору предмет іпотеки за власний рахунок, на свою користь, з подальшим відшкодуванням всіх здійснених страхових платежів з іпотекодавця, з чим останній погоджується;

- вимагати сплати штрафу у розмірі 5% від суми кредиту;

- вимагати дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором.

Доказів виконання боржником свого обов’язку, передбаченого п.5.2 наведених іпотечних договорів, матеріали справи не містять.

Згідно до розрахунку Банка загальний обсяг наданих кредитних коштів за наведеними вище договорами, які укладені з позичальниками –ТОВ “Кіровоградський кар’єр” та ТОВ “Грантрейд”, складає 65 699 498, 56 грн.

Частинами 1,3 статті 7 Закону України “Про іпотеку”  визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

витрат на страхування предмета іпотеки;

збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Доказів того, що предмети іпотеки були застраховані іпотекодержателем (Банком) за власний рахунок із здійсненням відповідних страхових платежів, кредитором (Банком) не надано.

З огляду на викладене і те, що предмет іпотеки не був застрахований Банком за власний рахунок, враховуючи приписи п.1) ч.1 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та оскільки вимоги Банка на суму 3 284 974, 93 грн. за своєю правовою природою є штрафними санкціями за невиконання умов саме іпотечних договорів, наведені штрафні санкції не забезпечені заставою майна боржника в розумінні п.1) ч.1 ст.31 вказаного Закону (іпотекою майна боржника забезпечені вимоги за основними зобов’язаннями, тобто за кредитними договорами, які укладені з ТОВ “Кіровоградський кар’єр” та ТОВ “Грантрейд” –п.п.1.1,1.2,2.1 Іпотечних договорів, в яких не передбачено 5% штрафу як борг), судова колегія  вважає, що вимоги Банка на суму 3 284 974, 93 грн. підлягають задоволенню з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає зміні.

Щодо доводів скаржника про те, що останній не був присутній у судовому засіданні 14.03.2012 року, його було позбавлено наданих ст.22 ГПК України процесуальних прав сторони; внаслідок порушення прав скаржника на участь в господарському засіданні скаржник не мав можливості скористатися своїми правами, зокрема, на подання доказів, прийняття участі у дослідженні доказів, заявлення клопотань, надання усних та письмових пояснень господарському суду, наведення своїх доводів і міркувань з усіх питань, що виникали в ході судового процесу, заперечення проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу,  слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи представник боржника (скаржника) ОСОБА_3, довіреність б/н від 20.02.2012 року, у судовому засіданні 21.02.2012 року був повідомлений про наступне судове засідання 14.03.2012 року в залі №314 в приміщенні суду о 10год.30хв. (а.с.71 т.4 копії матеріалів справи).

Доказів подання боржником суду до початку судового засідання –14.03.2012 року клопотань про відкладення розгляду справи, про приєднання до матеріалів справи доказів, письмових пояснень із викладенням доводів і міркувань, матеріали справи не містять.

З огляду на те, що повноважний представник боржника у судовому засіданні 21.02.2012 року був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, в якому оголошено оскаржувану ухвалу, та оскільки згідно до ст.22 ГПК України участь у судовому засіданні є правом, а не обов’язком сторони, а також з урахуванням не надання скаржником належних доказів в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України того, що останній був позбавлений місцевим господарським судом прав, передбачених ст.22 ГПК України, наведені доводи скаржника не приймаються до уваги судовою колегією.

        Керуючись 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2012 року у справі № 5013/542/11–змінити.

Визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний Банк”, м.Київ до боржника - приватного підприємства “Балтимор”, м.Кіровоград у сумі 100 827 991,30 грн. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення  та у сумі 3 284 974, 93 грн.  з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення.

Зобов’язати розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     О.В.Джихур

Суддя                                                                                      І.О.Вечірко