Справа № 183/3542/25

№ 2/183/3288/25

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2025 року                                        місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Зозулі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бака Оксана Василівна, про звільнення майна з-під арешту,

за участю представника позивача ОСОБА_2 , суд –

в с т а н о в и в :

11 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просить зняти арешт з усього нерухомого майна, що належало на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ 18 грудня 2009 року, номер запису обтяження 10187516.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина у тому числі у вигляді нерухомого майна. Позивач є племінником і єдиним спадкоємцем, який звернувся із заявою про прийняття спадщини. Позивачу нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю зареєстрованого обтяження, накладеного постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження б/н від 18.12.2009. Від державної виконавчої служби представник позивача дізнався, що на виконанні у Новомосковському відділі ДВС перебували виконавчі провадження, у яких стягувачем було ЗАТ «КБ «Приватбанк», правонаступником якого є відповідач, а боржником ОСОБА_3 . В подальшому виконавчі провадження були завершені 31 жовтня 2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки арешт майна перешкоджає позивачу у реалізації його спадкових прав, просить задовольнити позов.

Відповідачем поданий відзив на позову, у якому, не погоджуючись із позовом, просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що грошове зобов`язання померлою ОСОБА_3 не було виконане, а ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем. Тому правові підстави для скасування арешту відсутні.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2025 відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

29 травня 2025 року ухвалою суду закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Талоконов К.В. позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити його.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. У поданому відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи Самарівського ВДВС в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Третя особа приватний нотаріус Бака О.В. подала заяви, у яких просить про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши заяви по суті справи подані сторонами а також надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 05 грудня 2022 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) складений відповідний актовий запис № 2003.

Позивач ОСОБА_1 є племінником померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_5 з ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_3 ).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; свідоцтва про право власності від 04.01.2007 та судового рішення від 16.12.2009, а також інформації з додатку «Реєстр нерухомості» від 27.03.2025, за реєстраційним номером нерухомого майна 1385720212119 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 – означене нерухоме майно належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Новомосковською міською радою б/н від 04.01.2007; та рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 2-1422/2009 від 16.12.2009. На зазначений об`єкт нерухомого майна накладене обтяження постановою ВДВС б/н від 10.12.2010 року № 22955724.

Зі змісту постанови приватного нотаріуса Баки О.В. від 11.04.2023 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу за заявою племінника спадкодавця  ОСОБА_1 ; у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру на нерухоме майно позивачу відмовлено, у зв`язку з тим, що на усе нерухоме майно ОСОБА_3 накладене обтяження постановою ВДВС.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/3746/24 від 28 січня 2025 року за позовом ОСОБА_1 знятий арешт з майна, що належало на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинивши обтяження, накладене постановою ВДВС б/н від 10.12.2010 року № 22955724.

З інформаційної довідки № 16574656501 від 07.04.2025, номер витягу 5005126251165, вбачається, що 30.08.2010 року за № 10187516 внесене обтяження – арешт нерухомого майна, тип майна – все майно власника: ОСОБА_3 ; на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції б/н від 18.12.2009.

Ураховуючи, що спадщина належить спадкоємцю з дня відкриття спадщини, станом на момент накладення арешту ОСОБА_3 була власником вищезазначеного нерухомого майна.

Листом від 25.03.2024 представнику ОСОБА_1 повідомлено, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження №12482837, №17475499, №17456005 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 26.05.2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 15957,59 грн. та судового збору у розмірі 158,58 грн. В ході проведення виконавчих дій з метою забезпечення примусового виконання вказаних виконавчих документів, постановою державного виконавця було накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 . В подальшому вказані виконавчі провадження було завершено 31.10.2013 у порядку п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», надати біль детальну інформацію не має можливості, оскільки матеріали виконавчих проваджень знищено за закінченням терміну зберігання.

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 05.04.2024, як і на день розгляду справи, відомості про виконавчі провадження №12482837, №17475499, №17456005 відсутні.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. А відповідно до ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд зауважує про слушність доводів представника АТ «КБ «ПриватБанк» про те, що арешт на майно ОСОБА_3 було накладено під час здійснення заходів з примусового виконання судового рішення. Правомірність застосування заходу примусового виконання судового рішення в межах виконавчого провадження учасниками не оспорюється. Матеріали справи не містять відомостей щодо виконання зобов`язань ОСОБА_3 перед кредиторами нею особисто чи третіми особами та не містять відомостей про судове рішення, на підставі якого видані вищезазначені виконавчі листи. Водночас з матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження завершені згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідній редакції (відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення) та з 2013 року не відкривались повторно.

Повернення виконавчого листа з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав звільнення з-під арешту майна спадкодавця як способу захисту права спадкоємця на набуття права власності на майно, тому як збереження арешту, накладеного державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном.

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бака Оксана Василівна, про звільнення майна з-під арешту – заволинити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, що належало на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції б/н від 18 грудня 2009 року, номер запису про обтяження 10187516.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач -   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-д;

третя особа - Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м.Самар, вул. Гетьманська, буд.7;

третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бака Оксана Василівна, РНОКПП НОМЕР_2 місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складене і підписано 04 липня 2025 року.

Суддя                                                        І.Г.Дубовенко