ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року

м. Київ

справа № 320/44802/23

адміністративне провадження № К/990/41680/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/44802/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року (суддя Головенко О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (колегія у складі: судді-доповідача Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.),

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (далі - ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», Товариство, платник податків, позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган, відповідач, скаржник), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06 червня 2023 року № 9639/0709 (форма «С»), яким до позивача за порушення ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» застосовано фінансову санкцію - пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 748 673,15 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушення таких термінів відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» та зумовлений виникненням форс-мажорних обставин (а саме обмеження на рівні країни-нерезидента продажу валюти, зумовлене військовою агресією російської федерації проти України, епідемією коронавірусу covid 19), що засвідчені відповідними сертифікатами Київської обласної торгово-промислової палати.

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 06 червня 2023 року № 9639/0709.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2024 року, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області, залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. Від ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» надійшов відзив на касаційну скаргу, де останнє зазначило, що не погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосували норми матеріального права та не допустили порушень приписів процесуальних норм. Вважає, що викладені у скарзі мотиви, повністю дублюють апеляційну скаргу відповідача та відзив на позовну заяву. Також вказує на безпідставність тверджень податкового органу про те, що надані позивачем сертифікати регіональної Торгово-промислової палати України не підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, а довідки Торгово-промислової палати м. Гізи не містять інформації щодо відсутності у контрагентів-нерезидентів можливості виконати свої зобов`язання за контрактом, і не розкривають, як обмеження введені урядом Єгипту, вплинули на господарську діяльність таких нерезидентів. Крім того, покликається на те, що зазначена позиція відповідача не відповідає висновкам Верховного Суду з питання застосування норм Закону України «Про валюту та валютні операції», наведеним у постановах від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23, від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 11 квітня 2023 року по 15 квітня 2023 року посадові особи ГУ ДПС у Київській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 02 червня 2016 року № 160602 з компанією нерезидентом AL ATEF COMPANY FOR TRADING (Єгипет) в сумі 17 930,00 дол. США (що еквівалентно 497 328,00 грн), від 06 вересня 2017 року № 170906 з компанією нерезидентом Mass Food International Company (Єгипет), від 04 грудня 2019 року № 03/7776-003 з компанією нерезидентом ООО «БобрЛегион» та від 31 жовтня 2021 року № 211031 з компанією нерезидентом Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4A Nutrition (Єтипет) за період 01 жовтня 2021 року по 17 квітня 2023 року.

10. За наслідками проведення такої перевірки складений акт від 24 квітня 2023 року № 7904/10-36-07-09/0095454 (далі - акт перевірки), за висновками якого Товариство порушило вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, а саме недотрималося граничних термінів проведення розрахунків за контрактами від 02 червня 2016 року № 160602 з компанією нерезидентом AL ATEF COMPANY FOR TRADING (Єгипет) та від 31 жовтня 2021 року № 211031 з компанією нерезидентом Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4A Nutrition (Єтипет).

11. Такі висновки акта перевірки грунтуються на наступному:

- ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (як продавець) уклало з нерезидентом - компанією «AL ATEF COMPANY FOR TRADING» (Єгипет)(як покупцем) контракт від 02 червня 2016 року № 160602 (далі - контракт № 160602), предметом якого є купівля-продаж продуктів харчування. За умовами цього контракту поставка товару відбувається згідно з умовами Інкотермс-2010. Оплата за товар здійснюється на умовах - 100% від оплати товару, за фактом завантаження контейнера і надання покупцю супровідних документів. Валютою контракту - долар США, загальна сума контракту визначається згідно із специфікаціями.

На виконання умов зазначеного контракту Товариство згідно з митною декларацією від 14 січня 2022 року № UА100250/2022/745151 відвантажило товар нерезиденту-контрагенту на загальну суму 17 930,00 дол. США (що еквівалентно 497 328,00 грн). Граничний термін оплати товару становив до 13 січня 2023 року. Проте оплата за контрактом № 160602 у зазначеній сумі коштів як така не надійшла. Натомість ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» надало до перевірки сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Київською обласною торгово-промисловою палатою від 07 квітня 2023 року № 3200-23-1699 (вих. № 237/0323);

- ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (як продавець) уклало з нерезидентом - компанією «Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition» (Єгипет)(як покупцем) контракт від 31 жовтня 2021 року № 211031 (далі - контракт № 211031), предметом якого є купівля-продаж продуктів харчування. За умовами цього контракту поставка та оплата товару відбувається згідно з умовами Інкотермс-2010. Валютою контракту - долар США, загальна сума контракту визначається згідно із специфікаціями.

На виконання умов цього експортного контракту № 211031 ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» за перевіряємий період згідно з наданими до перевірки вантажними митними деклараціями відвантажило товар нерезиденту - компанії «Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition» (Єгипет) в загальному розмірі 219 960 дол. США (що еквівалентно 5 979 848,94 грн). Граничні терміни отримання коштів зазначено в додатку 3 до акта перевірки.

Оплата за контрактом № 211031 надійшла на загальну суму 109 980,00 дол. США (що еквівалентно 3 673 828,78 грн), в тому числі з порушенням граничних термінів у сумі 62 400 дол. США (що еквівалентно 2 281 880,64 грн). Разом з тим, не надійшла від нерезидента валютні кошти в сумі 109 980,00 дол. США (що еквівалентно 3 673 828,78 грн).

Товариство надало на дослідження перевіряючих сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Київською обласною торгово-промисловою палатою від 07 квітня 2023 року № 3200-23-1685 (вих. № 233/0323).

Проаналізувавши зміст зазначених сертифікатів, перевіряючий дійшов висновку, що позивач не надав документів, які б засвідчувати те, що нерезиденти AL ATEF COMPANY FOR TRADING та Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition не мали змоги до настання граничних строків провести розрахунки за експортними контрактами для уникнення порушення умов договору. В той же час Товариство не пред`явило до перевірки висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактами № 160602 і № 211031 та/або документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидентів заборгованостей, що виникли внаслідок недотримання останніми строків, передбачених зазначеними вище контрактами.

А тому у цих випадках мають місце порушення граничних строків валютних розрахунків на суми 109 980,00 дол. США (що еквівалентно 3 673 828,78 грн) та 62 400 дол. США (що еквівалентно 2 281 880,64 грн.) за контрактом від 31.10.2021 № 211031.

12. Не погоджуючись із такими висновками акта перевірки, позивач подав у порядку ст. 86 Податкового кодексу України заперечення проти таких висновків акта перевірки. Проте ГУ ДПС у Київській області залишила ці заперечення платника без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін, про що повідомила Товариство листом від 01 червня 2023 року № 12289/12/10-36-07-09.

13. 06 червня 2023 року ГУ ДПС у Київській області на підставі акта перевірки та керуючись п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» прийняло оскаржуване податкове повідомлення рішення (форми «С») за № 9639/0709, яким нарахувало ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» до сплати пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 748 673,15 грн.

14. Позивач оскаржив таке рішення контролюючого органу в адміністративному (досудовому) порядку до Державної податкової служби України, шляхом подання скарги від 14 червня 2023 року вих. № 218. Однак рішенням ДПС України від 01 серпня 2023 року № 20990/6/99-00-06-01-02-06 скаргу платника податку залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

15. Не погоджуючись з переліченими вище вимогою про сплату боргу (недоїмки) та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не допущено порушення п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного повернення нерезидентами коштів, що, у свою чергу, спростовує наявність у відповідача правових підстав для нарахування пені згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 06 червня 2023 року № 9639/0709.

Суд першої інстанції встановив, що у період з 24 лютого 2022 року по 07 квітня 2023 року мали місце форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), внаслідок настання яких у силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» дія зовнішньоекономічних контрактів підлягала зупиненню. Як наслідок нарахування пені за валютними операціями позивача, граничні строки для розрахунку (оплати) за якими визначалися, також було зупинено.

А саме, на переконання суду, з 24 лютого 2022 року за контрактами виникли надзвичайні, невідворотні та об`єктивні обставини (форс-мажорні обставини), які призвели до неможливості проведення вчасного розрахунку. У взаємозв`язку із цим 28 лютого 2022 року Торгово-промисловою палатою України на її офіційному веб-сайті (https://ucci.org.ua/) оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1, яким повідомлено, що: військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили); зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами законодавчих актів, і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин; задля спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин, вказаний лист Торгово-промислової палати України слід вважати загальним офіційний листом щодо засвідчення форс-мажорних обставин. Крім зазначеного листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 існування форс-мажорних обставин під час виконання контрактів також підтверджується сертифікатами Київської обласної торгово-промислової палати за № 3200-23-1685 і № 3200-23-1699 про форс-мажорні обставини за контрактами № 211031 від 31 жовтня 2021 року і № 160602 від 02 червня 2016 року, відповідно до яких позивачу засвідчено виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року та їх існування до 11 жовтня 2022 року. Одночасно таку обставину як форс-мажорну визнано й контрагентами-нерезидентами.

17. Застосовуючи до спірних правовідносин норми ст. 112 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що настання 24 лютого 2022 року, тобто до закінчення граничного строку розрахунку за валютними операціями, обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стало непередбачуваним для позивача, у зв`язку з чим останній вчинив усі можливі дії, які залежали від нього для наміру завершити розрахунок за вказаними валютними операціями, а тому в діях позивача відсутня вина у вчиненні податкового правопорушення, а відповідачем не доведено наявність обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення валютного законодавства.

18. Крім того, суд першої інстанції врахував те, що у зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX (набрав чинності 07 березня 2022 року), відповідно до якого підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України доповнили пунктом 69.9 такого змісту: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Суд, керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податків, висновувався з того, що дія норми п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини з приводу строків розрахунків в іноземній валюті, зокрема, щодо зупинення строків їх перебігу.

У зв`язку з цим суд зазначає, що у період з 07.03.2022 по 27.05.2022 (81 день) відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України (у редакції Закону України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану»), перебіг строку завершення валютних операцій, визначений відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» був зупинений.

19. Таким чином, суд першої інстанції висновувався з того, що з 24 лютого 2022 року виконання контрактів зупинено у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, існування яких підтверджувалось належними та достатніми документами, що відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупиняло нарахування пені на весь період дії таких форс-мажорних обставин. Разом з тим, відповідач, в порушення зазначених норм чинного законодавства України, проігнорував зупинення перебігу строку, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в період з 07 березня 2022 року до 27 травня 2022 року та протиправно оскаржуваним рішенням визначив порушення позивачем згаданих положень чинного законодавства України та нарахував пеню на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

20. Під час перегляду в порядку апеляційного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року, Шостий апеляційний адміністративний суд погодився із наведеними мотивуванням та висновками суду першої інстанції повністю, відмовив у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві та, відповідно залишив зазначене рішення суду без змін, - про що ухвалив постанову від 30 вересня 2024 року.

21. При цьому суд апеляційної інстанції, дослідивши долучені позивачем до матеріалів справи довідки (листи) Торгово-промислової палати м. Гізи (Єгипет) (останні складені на англійській мові та перекладені на українську мову, переклад засвідчено перекладачем ТОВ «Мактревел» Панченко Оленою), дійшов висновку, що такі підтверджують існування форс-мажорних обставин під час виконання контрактів.

Виходячи з наданих позивачем пояснень суд апеляційної інстанції вважав встановленими обставини щодо того, що в кінці 2022 року компанія Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition (Єгипет) повідомив позивача, що на тлі кризи, відсутності в Єгипті долара, що спричинено війною між Україною та росією, епідемією в світі Коронавірусу (Covid- 19) контрагент не може вчасно провести розрахунки за товар. Основна стаття наповнення бюджету Єгипту в іноземній валюті є туризм. Основними туристами Єгипту є громадяни України та росії та в зв?язку з збройною агресією росії проти України, епідемією в світі Коронавірусу (Covid-19) туристи перестали відвідувати Єгипет, тим самим зупинили надходження долара США в бюджет країни. Банківською системою країни було обмежено продаж валюти (долара США), що в подальшому унеможливлює контрагента здійснити розрахунок за поставлений товар.

Контрагент Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition (Єгипет) надав Товариству докази неодноразового звернення до банку Єгипту щодо купівлі долара США для погашення заборгованості перед позивачем. Акумулювавши кошти та подавши заявку на купівлю валюти контрагент намагався виконати покладені на нього зобов`язання щодо оплати за поставлений товар згідно договору.

Банк в свою чергу зобов`язувався купити валюту та за розпорядженням контрагента направити її позивачу, для погашення заборгованості за контрактом, проте у зв`язку з відсутністю валюти банк цього не зробив і валюта на рахунок позивача не надійшла.

Тобто контрагент позивача виконав все що від нього залежало, але купівля валюти банком не залежить від волі контрагента, що по суті і стало причиною виникнення форс-мажору, на який ні позивач, ні контрагент не могли вплинути. Саме відсутність валюти стала причиною звернення до Торгово-промислової палати та засвідчення форс-мажору.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, а рішення від 08 березня 2024 року та постанову від 30 вересня 2024 року такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права, а також не надано належної правової оцінки встановленим у справі обставинами, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

23. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом норм матеріального права у випадку, передбаченому п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

24. Обґрунтовуючи вказану підставу касаційного оскарження, відповідач звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій при вирішені спору у справі № 320/44802/23 неправильно застосували норми матеріального права, не врахувавши правові висновки Верховного Суду з постанов від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22, від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22, від 20 червня 2019 року у справі № 910/4473/17.

25. Зокрема, у перелічених постановах касаційний суд відзначав, що:

- «введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом-нерезидентом Компанією (Британські Віргінські Острови) на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів. Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Британські Віргінські Острови) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом Компанією матеріали справи не містять»;

- «сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахування умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором неможливістю виконати конкретне зобов`язання.»;

- «офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України».

26. У взаємозв`язку із посиланням на постанову Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 910/4473/17 скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що сертифікати Київської обласної торгово-промислової палати підтверджують виникнення форс-мажорних обставин. Оскільки за результатами аналізу змісту зазначених сертифікатів вбачається, що між військовою агресією російської федерації проти України (ведення воєнного стану) та неможливістю здійснення оплати за поставлений товар, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 02 червня 2016 року № 160602, відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

27. Також суди не мали враховувати довідки (лист) Торгово-промислової палати м. Гізи, бо вони не містять інформації щодо неможливості нерезидента Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition (Єгипет) від виконання зобов`язання за контрактом від 31 жовтня 2021 року № 211031 та не розкриває, як саме обмеження, введені урядом Єгипту, вплинули на господарську діяльність названого контрагента-нерезидента. У текстах цих листів відсутня інформація щодо реквізитів зовнішньоекономічного контракту, терміну виконання обов`язків по такому контракту, обставин непереборної сили та періоду дії таких обставин.

Більш того вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», а у випадку якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус (п. 2.1 гл. 8 роздю II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5).

Офіційне ж підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

З огляду на наведене відповідач вважає, що твердження позивача про відсутність у контрагентів-нерезидентів них валютних грошових коштів (що саме по собі не є форс-мажорною обставиною) не підтверджується жодним належним доказом.

28. Підсумовуючи все вище наведене, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій під час дослідження та оцінки наявних у справі матеріалів мали встановити, що позивач в дійсності не надав документів, визначених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», які продовжують (зупиняють) строки розрахунків, встановлені Національним банком України, за операціями ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами № 160602 і № 211031 або зупиняють строк нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зазначеними контрактами.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

31. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

33. Стаття 13 Закону № 2473-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

34. Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

35. Згідно із вимогами ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

36. Так, відповідно до ст.ст. 2, 6, 9, 12, 13 і 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 було затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

37. Згідно із п. 21 розд. ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

38. Також відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18).

39. Відповідно до п. 2 Постанови № 18 банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

40. За змістом п. 17 цієї ж Постанови Правління НБУ уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;

3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

41. Окрім того, Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову № 18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

42. В подальшому, до п. 142 Постанови № 18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).

43. Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.

З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою № 18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

44. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

45. Одночасно ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

46. У свою чергу положеннями ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

47. Аналіз наведених норм права Закону дає підстави для висновку, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

48. Тобто, законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

49. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що однією з підстав для задоволення позову є наявність форс-мажорних обставин, що засвідчувались сертифікатами Київської обласної торгово-промислової палати, що відповідно є випадком для звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

50. Судами встановлено, що форс-мажорною обставиною, за висновками ТПП, є військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану (обмеження, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, заборон, ведені Правлінням Національного Банку України). На переконання судів ці сертифікати належним чином засвідчують факт форс-мажорних обставин та неможливість вчасного виконання зобов`язань за одним із зовнішньоекономічних контрактів з незалежних від позивача причин, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді нарахування пені у відповідній частині.

51. У взаємозв`язку із цим Суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.

52. Згідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

53. Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

54. За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.

55. Здійснюючи правовий аналіз зазначених вище норм права у сукупності Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24) при перегляді судових рішень у подібному спорі дійшов умовиводу про відсутність підстав для відступу від попередньо сформованих висновків касаційного суду, а саме таких:

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови від 12 грудня 2024 року у справі № 380/839/24, від 14 січня 2025 року у справі № 440/17191/23, з урахуванням постанов Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22);

- підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо);

- має бути встановлено (доведено) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку (постанови від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16).

56. Разом з тим, Судова палата Верховного Суду сформувала узагальнюючі правові висновки про те, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

57. При цьому сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.

58. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання конкретною особою (учасником) в межах укладеного міжнародного договору. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

59. Так, в розумінні норм ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачається можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

60. Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі ст.ст. 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

61. Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16.

62. За висновками судів першої та апеляційної інстанцій факт існування в період 24 лютого 2022 року до 07 квітня 2023 року форс-мажорних обставин, як підстав для зупинення дії контрактів, нарахування пені за валютними операціями позивача, граничний розрахунок за якими визначався, підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, сертифікатами Київської обласної торгово-промислової палати за № 3200-23-1685 і № 3200-23-1699 про форс-мажорні обставини за відповідними контрактами.

63. Разом з тим, з текстів оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди з огляду на сформовану касаційним судом правову позицію (а саме, що обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов`язання/обов`язку) безпосередньо здійснювали аналіз змісту сертифікатів регіональної ТПП, зокрема на предмет з`ясування: чи не носять відомості, які зазначені в цих сертифікатах, загальний інформаційний характер та констатують лише абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні/обов`язку; чи підтверджується документально неможливість виконання зобов`язань контрагентами-нерезидентами в залежності від дійсних обставин що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства, та умов зовнішньоекономічних контрактів.

64. При цьому, колегія суддів за встановлених судами у справі обставин щодо виконання договірних відносин між її учасниками (продавець, покупець) додатково звертає на необхідність надання належної оцінки тим обставинам, що ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (як продавець) виконав свої зобов`язання по укладеним з нерезидентами - компанією «AL ATEF COMPANY FOR TRADING» (Єгипет) (як покупцем) та «Ahmed Mohamed El Shamy & his partners CO-4 Nutrition» (Єгипет) (як покупцем) контрактам з поставки товару, в той же час невиконання або неналежне виконання обов`язків з оплати здійснене саме покупцями цього товару.

65. Тому доведення неможливості виконати умови контрактів в частині його оплати з підстав наявності таких форс - мажорних обставин (непереборної сили) більше полягало на належних підтверджуючих документах цих осіб, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII, а саме відповідних довідках уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

66. Тобто, обов`язок підтвердження неможливості здійснити виконання того чи іншого зобов`язання, як то поставка товару або проведення оплати за його поставку полягає саме на конкретній особи, яка таке зобов`язання повинно виконати, але не змогла виконати за обставин, якими є форс-мажорними (непереборними).

67. Що ж до долучених позивачем до матеріалів справи довідок (листів) Торгово-промислової палати м. Гізи (Єгипет), то суди формально віднеслися до дослідження змісту цих довідок для встановлення чи дійсно останні містять всі необхідні та достовірні відомості для підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин з метою зупинення дії відповідних зовнішньоекономічних контрактів, а також чи простежується як такий причинно-наслідковий зв`язок між обставинами невиконання нерезидентами обов`язків своєчасного розрахунку за контрактами та тими чи іншими обставинами та чи можна вважати наведені у цих довідках інформацію, що вказує на існування таких обставин, що свідчать про абсолютну та безумовну неможливість (а не абстракту) реально виконати свої зобов`язання з перерахування коштів за отриманий товар.

68. Та інформація, яка наведена у цих довідках як то наявність пандемії Ковіду, війни росії проти України, що вплинула на кількість туристичного відвідування та забезпечення валютною виручкою у доларах США бюджету країни покупців, що в подальшому призвело про труднощі здійснити розрахунок за поставлений товар підлягає належній та ретельній перевірки та оцінці.

69. Крім того, суди не надали жодної правової оцінки доводам касаційної скарги в частині неналежності та недопустимості зазначених довідок Торгово-промислової палати м. Гізи як документальних доказів (зокрема, в частині дотримання встановленої чинним законодавством процедури їх перекладу, легалізації (засвідчення) такого виду документів).

70. У контексті з цим Суд зазначає, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов`язання.

71. У цьому випадку Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі встановили фактичні обставини справи і не здійснили об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на позов та апеляційній скарзі, а тому як наслідок не вжили достатніх заходів з метою встановлення істотних обставин у справі для з`ясування факту існування обставини непереборної сили, які б дійсно призвели або могли б призвести до неможливості розрахунків нерезидентами з позивачем. У свою ж чергу у Верховного Суду відсутні повноваження встановлювати або вважати доведеними ті обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.

72. Крім того, Суд вважає за необхідне надати оцінку щодо правомірності застосування судами попередніх інстанцій до спірних взаємовідносин норм ст. 112 та пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

73. Так, ст. 112 Податкового кодексу України встановлює загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

74. Зокрема, згідно з положеннями п. п. 112.1, 112.2, 112.7 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

75. А п. 112.8 вказаної статті передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (п.п 112.8.9.).

76. Поряд з цим, у зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX (набрав чинності 07.03.2022), відповідно до якого Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнили п. 69.9 такого змісту: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

77. У подальшому, Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX (набрав чинності 27.05.2022) внесені зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно яких визначено: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:

- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

78. Судами попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, було застосовано серед іншого й норми ст. 112 ПК України та враховано, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

79. Також суди виходили з того, що дія норми п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюється на правовідносини, які випливають із Закону України «Про валюту і валютні операції».

80. Разом з тим, питання щодо поширення дії вказаних норм Податкового кодексу України на вказані правовідносини вже неодноразово предметом дослідження касаційного суду. Так, у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22, від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24 сформовано правовий висновок про те, що питання зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин врегульовано спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», а тому відповідно на ці правовідносини не розповсюджуються положення підпунктів ст. 112 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 п. 52-1 та пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» цього ж Кодексу.

81. Згідно з ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

82. Частиною четвертою зазначеної статті Кодексу встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

83. Ураховуючи те, що неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права допустили обидві судові інстанції, судові рішення у цій справі підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог, а справа - направленню на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

84. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з урахуванням предмета доказування у цій справі, з перевіркою їх належними та допустимими доказами.

85. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 320/44802/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов