ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2025 р.                                                                      Справа № 924/306/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького  в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галеон", м. Хмельницький

комунального підприємства "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 30.10.2023 року до договору №16/21 від 28.07.2023 року;

стягнення штрафних санкцій у розмірі 113 013,42 грн.,

представники сторін:

прокуратури: Юхимчук М.Ю.

позивача: не з`явився;

відповідача 1: адвокат Бровчук М.В. - згідно ордеру серії ВХ №1099337;

Сідельников Р.В. - згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

відповідача 2: не з`явився;  

ВСТАНОВИВ:

прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.10.2023 року до договору №16/21 від 28.07.2023 року та стягнути штрафні санкції у розмірі 113 013,42 грн.

Вимоги мотивує тим, що відповідачами всупереч положенням ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» без документального підтвердження існування об`єктивних обставин укладено оскаржувану додаткову угоду, якою продовжено строк виконання робіт за договором підряду №16/21 від 28.07.2023 року. Відтак, з огляду на недійсність оскаржуваної угоди просить стягнути 113013,42 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання підрядних робіт.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2025 року відкрито провадження у справі №924/306/25, призначено підготовче засідання на 22.04.2025 року. Ухвалою суду від 22.04.2025 року відкладено підготовче засідання на 14.05.2025 року. Ухвалою суду від 14.05.2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.06.2025 року. Ухвалою суду від 03.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2025 року. Ухвалою від 17.06.2025 року розгляд справи по суті відкладено на 02.07.2025 року.

Прокурор в судовому засіданні вимоги позову підтримала, наполягає на їх задоволенні.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет позивача в ЄСІТС.

Представники відповідача 1 під час судового розгляду спору та у відзиві просять відмовити в задоволенні вимог прокурора. Заперечення обґрунтовують тим, що відповідачами відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» змінено таку істотну умову як строк його виконання шляхом його продовження за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому, з посиланням на п.п. 12.1. та 12.3. договору зазначають, що форс-мажорні обставини, пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, не вимагають надання документа, виданого ТПП України.

Відповідач 1 зазначає, що така підстава для перенесення строку виконання будівельних робіт, як посилення мобілізації та мобілізація працівників відповідача, є форс-мажорною обставиною, яка безпосередньо пов`язана з військовою агресією російської федерації проти України, тому для її підтвердження не потрібно сертифікату ТПП. Натомість підтвердженням зміни строку виконання робіт є лист ТОВ «Компанія «Галеон» №41 від 30.10.2023 року.

Наголошує також на наявності інших негативних факторів, як то інфляція, підвищення курсу валют, брак на ринку праці кваліфікованих кадрів у зв`язку з посиленням мобілізації, постійні повітряні тривоги, атаки та цивільну та енергетичну інфраструктуру, що також впливало на виконання робіт. Звертає увагу суду, що оскаржувана додаткова угода відповідає внутрішньому волевиявленню сторін договору, роботи по договору повністю виконані та оплачені.

Додатково зауважує на необґрунтованості доводів прокурора щодо не виконання підрядником жодних робіт у визначений договором строк.

З приводу нарахування пені стверджує про невірний період, що визначений прокурором, та заявляє про сплив строку позовної давності за вказаною вимогою.

Також вважає, що прокурором не обґрунтовано підстав для представництва інтересів держави, позаяк не надано доказів невжиття відповідних заходів Управлінням правового забезпечення та представництва Хмельницької міської ради.

Прокурор у відповіді на відзив відповідача 1 заперечує проти доводів ТОВ «Компанія «Галеон», зазначаючи, що відповідачем 1 не надано жодних власних доказів на підтвердження обставин, які завадили йому, як виконавцю, своєчасно виконати свої зобов`язання за договором. Зауважує, що згідно документів первинного обліку у Виконавця ТОВ «Компанія «Галеон» станом на дату укладання Додаткової угоди - 30.10.2023 не було жодних заактованих робіт, вартість яких за умовами Договору становить 2 499 994,00 грн., а тому поза розумним сумнівом сприймаються зазначені у листі Відповідача 1 такі обґрунтування, як «брак робочої сили та затримка у постачанні сантехнічної продукції», оскільки такі обставини не можуть бути абсолютно непередбачуваними для підрядника упродовж аж трьох місяців, а тому вважає, що ТОВ «Компанія «Галеон» повною мірою мало усвідомлювати та передбачати їх.

Наголошує, що сприйняття сторонами листа Виконавця у якості документального підтвердження об`єктивних обставин, що унеможливлюють вчасне надання послуг, додатково свідчить про незаконність укладення на підставі нього Додаткової угоди, оскільки Договором передбачено лише одну підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань - настання та підтвердження форс-мажору.

Підсумовує, що Виконання робіт/надання послуг лікарні із запізненням на майже на два місяці від визначеної умовами Договору першочергової дати, здійснено явно без врахування нагальної потреби у забезпеченні належних санітарних умов перебування у лікувальному закладі госпіталізованих дітей.

Відповідач 2 не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується довідками про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет відповідача 2 в ЄСІТС. У клопотанні від 09.05.2025 року просить розглянути справу без участі лікарні за наявними документами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.  

Відповідно до статуту комунального підприємства "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради,  затвердженого 23.02.2022 року, підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу населенню в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я. Засновником Підприємства є Хмельницька міська територіальна громада, в особі Хмельницької міської ради.

Підприємство засноване на базі відокремленої частини комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади в особі Хмельницької міської ради. Майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

28.07.2023 року між Комунальним підприємством "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галеон" (виконавець) за результатами проведення публічної закупівлі укладено договір №16/21 про надання послуг, згідно п. 1.1. якого  Виконавець зобов`язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами надати Замовникові у встановлений строк наступні послуги: «Поточний ремонт аварійних туалетних кімнат комунального підприємства «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради відповідно до вимог доступності для осіб з обмеженими можливостями» (код ДК 021:2015: 45000000-7 — Будівельні роботи та поточний ремонт)», а Замовник — прийняти і оплатити надані послуги.

1.1.1. Джерело фінансування: місцевий бюджет

1.1.2. Кількість: 1 послуга.

У п. 3.1. договору передбачено, що закупівля послуг здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору визначається по узгодженню сторін, є твердою і складає 2 499 994,00 грн.

Замовник має право вносити зміни і доповнення в кошторисну документацію, склад і обсяг робіт у встановленому порядку з попереднім повідомленням про це Виконавця, шляхом підписання сторонами додаткових угод (п. 2.5. договору).

У п. 4.1. договору погоджено, що строк (термін) надання послуг/виконання робіт: до 30 жовтня 2023 року.

Виконавець розпочинає надання послуг з моменту підписання Договору (п. 4.2. договору).

За положеннями п. 4.4. договору терміни надання послуг можуть бути змінені у разі: а) обставин непереборної сили; б) відсутність фінансування; в) перегляду кошторисної документації.

Перегляд термінів надання послуг оформлюється Додатковою угодою (п. 4.7. договору).

Здавання-приймання послуг після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформляється по актам приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (п. 9.1. договору).

Згідно п. 10.2. договору  при затримці з вини Виконавця початку та закінчення надання послуг згідно п. 1.1. договору, Виконавець протягом 3-х днів сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору (п. 2.1. цього договору) за кожний день затримки початку та закінчення надання послуг.

За порушення та неналежне виконання договірних зобов`язань Виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки (п. 11. 2 договору).

Пунктом 12.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. Під непереборною силою в цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні або невідворотні події зовнішнього щодо Сторін характеру або їх наслідки, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі й бажанню Сторін, і які не можна, за умови застосування звичайних для цього заходів, передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути), у тому числі, але не винятково стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т. п.), нещастя біологічного, техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин і устаткування, масові епідемії та ін.), карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки й локаути, бойкоти та ін.).

Відповідно до п. 12.2. договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 14-ти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі шляхом направлення офіційного листа на офіційну електронну адресу (або електронну адресу, зазначену в договорі). Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення обставин непереборної сили позбавляє Сторону права посилатися на них як на обставини, що звільняють від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором.

У п. 12.3. передбачено, що сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форсмажорних обставин (обставин непереборної сили). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану, може надати іншій Стороні документ компетентних державних органів, який посвідчує наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією російської федерації проти України. У разі, якщо форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану, надання документа, виданого Торгово-промисловою палатою України, не вимагається для підтвердження наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Документи, зазначені у цьому пункті, Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), повинна надати іншій Стороні у розумний строк, але не пізніше ніж 14 днів з моменту припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та їх наслідків.

У п. 12.5. договору визначено, що якщо обставини непереборної сили та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають повному або частковому виконанню зобов`язань за цим Договором, час виконання зобов`язань продовжується на час дії таких обставин або усунення їх наслідків, але не більш ніж до кінця поточного, бюджетного року.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, в частині фінансових зобов`язань – до повного їх виконання сторонами (п. 15.1. договору).

Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (п. 15.2. договору).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції переможця відкритих торгів. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема,  продовження строку дії договору про закупівлю та/або* строку виконання зобов`язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься Замовником у момент виникнення об`єктивних обставин (з огляду на їхні особливості) з дотриманням чинного законодавства (пп. 4 п. 16.5. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

ТОВ "Компанія "Галеон" звернулось із листом від 30.10.2023 року до відповідача 2, у якому повідомляє про неможливість виконання робіт у строки у зв`язку з браком робочої сили, а саме, наявності кваліфікованих працівників-будівельників, та затримкою у постачанні сантехнічної продукції. Також зауважує, що багато працівників підприємства мобілізовані, та аналогічні проблеми переживають і заводи виробники сантехнічної продукції, у зв`язку з чим відбувається затримка у постачанні готової продукції. З викладеного відповідач 1 просить продовжити строк виконання робіт до 15.12.2023 року.  

Додатковою угодою №2 від 30.10.2023 року сторонами договору, у зв`язку з воєнний станом в Україні та постійними тривогами під час виконання умов договору, що унеможливило його виконання у строк, погоджено продовжити строк виконання робіт до 15.12.2023 року.

22.12.2023 року між відповідачами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за рудень 2023 року з поточного ремонту аварійних туалетних кімнат комунального підприємства «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради відповідно до вимог доступності для осіб з обмеженими можливостями на суму 2499994,00 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року.

На виконання умов договору відповідачем 2 перераховано ТОВ "Компанія "Галеон" 2 499 994,00 грн. згідно платіжної інструкції №303 від 27.12.2023 року.

Управління охорони здоров`я Хмельницької міської ради у листі від 23.01.2025 року повідомило прокуратуру, що ним не вживались заходи судового захисту з приводу спірних у даній справі правовідносин. Також Управлінням зазначено, що у прокуратури наявний достатній обсяг доказів до подальшого вжиття заходів з метою захисту інтересів Хмельницької міської територіальної громади.   

З вищевикладеного, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Щодо наявності підстав для захисту прокурором інтересів держави.  

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Частиною 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Правовий висновок щодо застосування ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, за п.76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із п.80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Нездійснення позивачем протягом тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом протягом тривалого часу після звернення до відповідача, надає право прокурору на звернення до суду з даним позовом.

В даному випадку прокурор звернувся з метою захисту інтересів держави в бюджетній сфері з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем 1 робіт, які фінансуються з місцевого бюджету, та необхідності стягнення пені.

Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.

Бюджетна система України, відповідно до положень ст.7 Бюджетного кодексу України, ґрунтується на принципах повноти та ефективності, що передбачає включення до бюджету всіх надходжень за рахунок забезпечення учасниками бюджетного процесу досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки.

Пункт 39 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України передбачає, що штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів належать до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до Статуту відповідача 2, останній є комунальним підприємством Хмельницької міської ради, засновником якого є Хмельницька міська територіальна громада в особі Хмельницької міської ради.

За положеннями частини 3 статті 140 Конституції України, статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон), місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною 1 статті 10 вказаного Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно зі статтею 26 БК України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Відтак, Рада у розумінні вказаної статті БК України, є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля за спірним договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Тобто органом, який зобов`язаний вживати заходи у спірних правовідносинах, є Хмельницька міська рада.

З вказаного критично оцінюються доводи відповідача 1 про ненадання доказів невжиття заходів реагування Управлінням правового забезпечення та представництва Хмельницької міської ради, позаяк на останнього покладено обов`язки по забезпеченню роботи міської ради та її виконавчих органів на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, натомість саме міська рада є засновником відповідача 2 та органом, який повинен забезпечувати раціональне використання коштів місцевого бюджету.

В той же час, незважаючи на прострочення відповідачем виконання зобов`язань, позивачем належним чином захист інтересів держави не здійснено.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові від 26.07.2018 по справі №926/1111/15 Верховний Суд зазначив, що прокурор, встановивши не усунуті порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту.

Отже, прокурор, у відповідності з вимогами ст.131-1 Конституції України, ст.53 ГПК України, мав всі правові підстав для звернення до суду з даним позовом з метою забезпечення належного та своєчасного захисту порушених інтересів держави та дотримався процедури, яка передує такому зверненню.

Щодо суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) є господарський договір.

У відповідності до ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного Кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною пергою статті 526 ЦК України, яка кореспондується із частиною першою статті 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За нормою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 927/863/23).

Судом встановлено, що 28.07.2023 року між Комунальним підприємством "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галеон" (виконавець) за результатами проведення публічної закупівлі укладено договір №16/21 про надання послуг, згідно п. 1.1. якого  Виконавець зобов`язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами надати Замовникові у встановлений строк наступні послуги: «Поточний ремонт аварійних туалетних кімнат комунального підприємства «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради відповідно до вимог доступності для осіб з обмеженими можливостями» (код ДК 021:2015: 45000000-7 — Будівельні роботи та поточний ремонт)», а Замовник — прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

У частині першій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22)

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 847 ЦК України врегульовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З наведеного системного тлумачення норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що у цьому випадку передбачена сторонами у договорі така умова як строк виконання робіт або її окремих етапів, є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які кореспондуються з положеннями підпункту 4 пункту 19 постанови КМУ № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т.ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, вказані норми передбачають умови та можливість внесення змін до договору про закупівлю, зокрема й стосовно строку виконання зобов`язань лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21). При цьому вказані норми передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, об`єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені і вони не обов`язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката ТПП України.

При цьому форма документального підтвердження об'єктивних обставин не визначена ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані постановою КМУ № 1178, оскільки вона залежить (є похідною) саме від обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов`язань, які не можуть бути відомі наперед учасникам правовідносин, що виключає можливість їх внесення в умови, зокрема, договору на етапі його підписання.

Виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань є правомірною виключно за вказаних вище умов і відбувається у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.12.2024 у справі № 916/4679/23, у постанові від 10.04.2025 року у справі №924/602/24).

За умовами додаткової угоди №2 від 30.10.2023 року відповідачі дійшли згоди продовжити строк виконання робіт, який встановлений в договорі до 30.10.2023 року, до 15.12.2023 року у зв`язку з воєнним станом та постійними тривогами.

Укладенню додаткової угоди №2 передував лист ТОВ "Компанія "Галеон" із повідомленням про неможливість закінчити підрядні роботи у визначений договором строк по причині: браку робочої сили з огляду на мобілізацію; затримки у постачанні сантехнічної продукції.

Проте, жодного документального підтвердження, що воєнний стан та постійні тривоги об`єктивно перешкоджають виконанню саме робіт за договором від 28.07.2023 року матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.

Аналогічно відповідачем 1 жодним доказом не підтверджено, що з моменту підписання договору його працівників мобілізовано, що унеможливило закінчення робіт у строк, та відбулась затримка у постачанні продукції (лити від постачальників тощо), що б підтверджувало зміну обставин, на які підрядник розраховував, укладаючи договір, та на які не мав змоги вплинути.

Окрім того, обставини введення в Україні воєнного стану, наявність повітряних тривог, мобілізаційні заходи існували на час укладення договору від 28.07.2023 року та відповідні ризики повинні були враховані відповідачем 1 під час погодження ним істотних умов договору.  

Так, відповідач 1, підписуючи договір, джерелом фінансування якого є бюджетні кошти, зі встановленим строком виконання, мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк.

Відтак, укладаючи договір, ТОВ "Компанія "Галеон" засвідчило можливість виконання робіт  у термін, визначений договором, усвідомлювало, що роботи повинні бути виконані до 30.10.2023 року та погодилось з відповідальністю за порушення строків надання послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.04.2024 у справі № 927/782/23.

З викладеного суд доходить висновку, що додаткова угода № 2 не містить посилань на об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання ТОВ "Компанія "Галеон" зобов`язань за договором.

Доказів на підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт, не надано також суду під час розгляду спору.

Дії сторін Договору щодо необґрунтованого продовження строку надання послуг шляхом укладення Додаткової угоди № 2 суперечать меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Таким чином, укладення додаткових угод про продовження строків виконання зобов`язань жодним чином не відповідає принципам добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності.

Укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язань за Договором за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналогічна за змістом правова позиція міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/1812, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі №913/368/19,від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18.

Виходячи з вищенаведених обставин та на підставі оцінки наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що не існувало визначених п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" об`єктивних обставин для укладання Додаткової угоди №2 від 30.10.2023 до Договору та зміни істотної умови Договору закупівлі - строку виконання робіт, визначеного умовами тендерної документації, а тому Додаткова угода № 2 від 30.10.2023 до Договору укладена всупереч вказаній нормі.

Відтак позовні вимоги прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 30.10.2023 до Договору №16/21 від 28.07.2023 року є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Недійсність спірних додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором (у первісній редакції), зокрема, щодо граничних строків виконання робіт.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Із акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року слідує, що роботи виконані ТОВ "Компанія "Галеон" 22.12.2023 року.

У п. 11.2. договору передбачено, що за порушення своїх договірних зобов`язань відповідач 1 сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день затримки.  

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені за період з 31.10.2023 року 21.12.2023 року в ІПС "Законодавство" та встановлено, що 113013,42 грн. пені нарахована в межах суми допустимої до стягнення.

Як зазначалося вище, пункт 39 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України передбачає, що штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів належать до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад.

Таким чином, сума пені підлягає до стягнення на користь позивача як розпорядника бюджетних коштів та засновника відповідача 2.

Відповідачем 1 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності за вимогою про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Установлено, що прокурор звернувся з позовом до суду 23.03.2025 (вхідний № 830), пеня нарахована за період з 31.10.2023 року по 21.12.2023 року.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08.11.2023 року п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З огляду на те, що введений 24.02.2022 року воєнний стан триває, відсутні підстави для висновку про сплив строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.  

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З всього вищевикладеного, позов у справі №924/306/25 суд задовольняє в повному обсязі.

Витрати за сплати судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.10.2023 року до договору №16/21 від 28.07.2023 року, укладеного між Комунальним підприємством «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галеон».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеон» (29011, м. Хмельницький, вул. Вінницька, 1/3, офіс 4, код 39120927) на користь Хмельницької міської ради (29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код 33332218) 113 013,42 грн. (сто тринадцять тисяч тринадцять грн. 42 коп.) штрафних санкцій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеон» (29011, м. Хмельницький, вул. Вінницька, 1/3, офіс 4, код 39120927) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради (29008, м. Хмельницький, вул. Олега Ольжича, 1, код 02004674) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.07.2025 року

Суддя                                                            М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети