Судове рішення 1301/153/2012 від 17.01.2014

Судове рішення #22141010

Справа № 2а/1301/15/2012

1301/153/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 р. Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого –судді Пещука Р.Й.

при секретарі Лесів М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області, третя особа ТзОВ «Діагностичний лікувально-реалібітаційний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що вона працювала медичною сестрою з 01 серпня 1981 року по 30 грудня 2010 року, зокрема:

- 01 серпня 1981 року по 24 жовтня 1996 року в санаторії „Прикарпаття” м. Трускавець;

Наказом АТ „Атомпрофоздоровниця” № 87 від 24 жовтня 1996 року, розпорядженням Трускавецької міської ради від 23 жовтня 1996 року № 481-р санаторій „Прикарпаття” реорганізовано у філію АТ „Атомпрофоздоровниця” – санаторій „Прикарпаття”, яка є правонаступником санаторію „Прикарпаття”.

- 01 липня 2003 року по 30 вересня 2004 року старша медична сестра ТзОВ „Агроторговий Дім „Волинь” (санаторій м. Трускавець).

- 11 жовтня 2004 року по 05 жовтня 2005 року перебувала на обліку в Бориславському центрі зайнятості з виплатою допомоги з безробіття згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

- 01 грудня 2005 року по 30 червня 2006 року –медична сестра ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” по строковому трудовому договору;

- з 01 липня 2006 року –медична сестра з фізіотерапії медичного центру ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття;

- з 02 жовтня 2006 року старша медична сестра з фізіотерапії медичного центру ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття;

- з 01 січня 2010 року по 30 грудня 2010 року - старша медична сестра з фізіотерапії (вища категорія) медичного центру ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття;

30 грудня 2010 року звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст.38 Кодексу законів про працю України.

Її звільненню з роботи з 30 грудня 2010 року передували консультації Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо можливості призначення пенсії за вислугу років, а саме, що відповідно до ст. 7 Закону України „Про пенсійне забезпечення” пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

04 січня 2011 року нею подано заяву та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років. Після трьох місяців з дати подачі заяви про призначення пенсії працівники Управління Пенсійного фонду України у Львівській області почали вимагати різні додаткові документи і листом від 19 серпня 2011 року № 5396/03-21 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області їй відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років в зв’язку з тим, що немає підстав для зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту „е” ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” період роботи в ТзОВ „Ріксос-Прикарпаття” (Товариство з обмеженою відповідальністю „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття”) з 01 липня 2006 року по 30 грудня 2010 року.

Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначенні позивачці пенсії за вислугу років, що визнаний Управлінням Пенсійного фонду в м. Бориславі Львівської області, складає 21 рік 11 місяців.

Вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області неправомірною з таких підстав:

Відповідно до ст. ст. 52, 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" ст. 55, при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за № 909 від 04 листопада 1993 року зі змінами та доповненням за №1436 від 26 вересня 2002 року, №1567 від 17 листопада 2004 року „Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” пенсія за вислугу років працівникам охорони здоров’я призначається при наявності спеціального стажу не менше 25 років особам, лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посад) в закладах охорони здоров’я - лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, амбулаторно-поліклінічні заклади та ін. лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посад).

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до ст.3 Основ законодавства України про охорону здоров’я заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Згідно ст.ст.16,17 Основ законодавства України про охорону здоров’я порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом. Заклади охорони здоров'я підлягають акредитації у випадках та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом). Провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 зі змінами „Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я” документи для проходження акредитації подає заклад охорони здоров’я на розгляд акредитаційної комісії.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення акредитації закладу охорони здоров’я на керівників закладів охорони здоров’я, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за вислугу років відповідно до ст.ст.52,55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Державна акредитація закладу охорони здоров’я —це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Але згідно із Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Згідно ст.15 Основ законодавства України про охорону здоров'я спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, компетенція якого визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.77 Основ законодавства про охорону здоров'я „Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників пункт „и” медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Закон України „Про державне пенсійне страхування” набрав чинності з 1 січня 2004 року, відповідно до прикінцевих положень якого Положення Закону України „Про пенсійне забезпечення” застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років.

Згідно Переліку закладів охорони здоров’я лікарських, провізорських посад та молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я, затверджених наказом Міністра охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385, до лікарняних закладів відносяться лікувально-діагностичні центри, медичні центри (різного профілю), діагностичні центри (різного профілю), санаторії і ін.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” зареєстрований 04 травня 2006 року номер запису 1 418 102 0000 000462 виконавчим комітетом Трускавецької міської ради Львівської області, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО № 364965.

Ліцензія Серія АВ № 155079 Міністерства охорони здоров’я України „Медична практика” від 15 червня 2006 року, строк дії по 15 червня 2011 року та Серія АГ № 601954 з 16 червня 2011 року.

Акредитаційний сертифікат вища категорія Серія МЗ № 009286 від 17 листопада 2011 року, термін дії з 26 жовтня 2011 року по 26 жовтня 2014 року.

Згідно Довідки АА № 058162 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 31 липня 2008 року видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” є діяльність готелів, медична практика, діяльність ресторанів, діяльність санаторно-курортних закладів.

Крім того, згідно з Дипломом з відзнакою Р № 252953 від 01 липня 1981 року, реєстраційний № 337 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію медична сестра.

Відповідно до ст.ст.81,82 Закону України „Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України та розглядається не пізніше 10 днів з дня їх надходження, повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

В зв’язку з тим, що позивачкою подана заява про призначення пенсії за вислугою років 04 січня 2011 року, а відмову в призначенні пенсії вона отримала лише 19 серпня 2011 року, звільнена з роботи 30 грудня 2010 року, вважає що її право на отримання пенсії повинно бути захищено судом та пенсія по вислузі років повинна бути виплачена їй саме з 04 січня 2011 року.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004 та ін.).

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку владних повноважень.

У разі незгоди з рішенням державного органу громадянин на підставі ст. 55 Конституції України вправі звернутися до суду за захистом своїх прав чи охоронюваних законом інтересів.

Просить позов задоволити та визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо відмови їй в призначенні пенсії за вислугою років та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Борислав Львівської області зарахувати їй стаж роботи на посаді медичної сестри, старшої медичної сестри медичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” з 01 липня 2006 року по 30 грудня 2010 року до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту „е” ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, призначити пенсію за вислугою років з 04 січня 2011 року і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок призначення пенсії.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та дали суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач по справі Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив з таких підстав:

Згідно із частиною 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахований осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за вікном на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до раніше чинного законодавства мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні чи корпоративні фонди особам, зазначеними вище, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пенсії за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров’я призначаються відповідно до пункту «е»ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 999. Згідно з п.2 Переліку право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал в закладах охорони здоров’я (лікарняних, амбулаторно-поліклінічних, санаторно-курортних тощо).

Переліком затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я від 28.10.2002р. № 385, до закладів охорони здоров’я віднесені, зокрема, лікувально-профілактичні заклади, лікарняні (лікувально-діагностичний цент, медичний центр (різного профілю), амбулаторно-поліклінічні заклади (діагностичний центр (різного профілю), санаторно-курортні заклади тощо.

У випадку, коли назва закладу (незалежно від його форми власності), що зазначена в трудовій книжці, не відповідає Переліку закладів охорони здоров’я, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002р.№385, то акредитаційний сертифікат є обов’язковим документом для визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки відповідно до наданого сертифікату визначається назва закладу.

Якщо заклад охорони здоров’я передбачений в Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002року №385), то акредитаційний сертифікат не вимагається (листи Пенсійного фонду України від 29.06.2006р.№8240/02-02, Міністерства охорони здоров’я України від 23.05.2006р. №18.4227/11-15).

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка (постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993року № 637).

Відповідно до записів в трудовій книжці Позивач працював в ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття» (ТзОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття») з 01.07.2006 р. по 02.10.2006 р. медичною сестрою з фізіотерапії в медичному центрі, з 02.10.2006 р. по 01.01.2010 р. –старшою медичною сестрою з фізіотерапії, з 01.01.2010 р. по 30.12.2010 р. - старша медична сестра з фізіотерапії.

З поданих позивачем для призначення пенсії документів, додатково долучених документів, та по результатах їх зустрічної перевірки було неможливо зробити однозначного висновку про роботу позивача на передбачених в Переліку установах та посадах, зокрема, щодо періоду роботи в ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття».

У зв’язку з цим управлінням по справі позивача було зроблено запит в ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області для надання роз’яснення щодо можливості зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи позивача в ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»в 2006-2010рр.

Управлінням було отримано відповідь, в якій, зокрема, зазначено, що оскільки до поданих Позивачем для призначення пенсії документів не долучений акредитаційний сертифікат щодо ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»(медичного центру), а він, як випливає із зазначеного вище, є необхідним документом, то ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Львівській області вважало за доцільне (в разі його відсутності) рекомендувати дирекції цього товариства (заявниці) звернутися за роз’ясненням з порушеного питання (щодо можливості зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи позивача в ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»за період 2006-2010рр.) до Міністерства охорони здоров’я України.

За цією рекомендацією ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»звернувся до Міністерства охорони здоров’я України за відповідним роз’ясненням щодо можливості зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи Позивача в ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»за період 2006-2010рр.

В відповіді від Міністерства охорони здоров’я України (лист від 02.08.2011 № 10.02.11/263), зокрема сказано, що акредитації, яка проходить один раз на три роки, підлягають усі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Таким чином, Міністерство охорони здоров’я України фактично підтвердило необхідність доручення акредитаційного сертифікату для визначення права на пенсію за вислугу років у випадку, коли назва закладу, що зазначена в трудовій книжці, не відповідає Переліку закладів охорони здоров’я, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 р. № 385, оскільки відповідно до наданого сертифікату визначається назва закладу.

Позивачем не долучено зазначеного вище акредитаційного сертифікату ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»(медичного центру), то в управління, беручи до уваги зазначене вище, немає підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.07.2006 р. по 30.12.2010 р. в ТзОВ «Ріксос-Прикарпаття»(ТзОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття») до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «є»ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Трудовою книжкою та іншими документами підтверджується 21 рік 11 місяців спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить менше 25 років, то в даний час немає підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров’я відповідно до пункту «є»ст.33 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також в даний час немає підстав для призначення позивачу пенсії за віком, оскільки передбаченого для цього віку –55 років (стаття 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») позивач досягає 13 вересня 2018 року.

Вважають вимоги позивача безпідставними і просять в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 дав пояснення аналогічні запереченню на позов.

Третя особа –ТзОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»свого представника у судове засідання Бориславського міського суду не направила, третя особа була належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин третьої особи не є перешкодою для розгляду справи; справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, оглянувши та давши належну оцінку письмовим матеріалам справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала з 01 грудня 2005 року по 30 червня 2006 року –медичною сестрою ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” по строковому трудовому договору, з 01 липня 2006 року –медичною сестрою з фізіотерапії медичного центру ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття, з 02 жовтня 2006 року - старшою медичною сестрою з фізіотерапії медичного центру ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття, з 01 січня 2010 року по 30 грудня 2010 року - старшою медичною сестрою з фізіотерапії (вища категорія) медичного центру ТзОВ „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття, 30 грудня 2010 року звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст.38 Кодексу законів про працю України.

04 січня 2011 року нею подано заяву та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років.

Листом від 19 серпня 2011 року № 5396/03-21 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років в зв’язку з тим, що немає підстав для зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту „е” ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” період роботи в ТзОВ „Ріксос-Прикарпаття” (Товариство з обмеженою відповідальністю „Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття”) з 01 липня 2006 року по 30 грудня 2010 року.

Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначенні позивачці пенсії за вислугу років, що визнається Управлінням Пенсійного фонду в м. Бориславі Львівської області, складає 21 рік 11 місяців.

Відповідно до ст.ст. 52,55 Закону України „Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, …, а відповідно до пункту "е" статті 55 при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.