Справа №2-1310 2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 вересня 2007 року  Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого   судді      Димова В.Б. при секретарі       Туруті Ж.В. розглянувши у   попередньому судовому засіданні в смт. Іванівка Одеської області цивільну справу    за позовом   ОСОБА_1до   Білчанської сільської ради Іванівського району  Одеської області про встановлення факту родинних відносин,  про встановлення   факту   належності   правовстановлюючого документа,  про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом до Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин,  про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,  про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом,  посилаючись на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2,  про що у Книзі реєстрації смертей 2007року 13 квітня зроблено відповідний актовий запис за № 07,  що підтверджується свідоцтвом про смерть,  виданим виконкомом Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області,  виданим 13.04.2007р.

Місцем відкриття спадщини є с. Білка,  Іванівського району Одеської області,  де він постійно проживав (ч.1  ст. 1221 ЦК ). Позивач є його спадкоємцем за заповітом,  укладеним батьком 14 лютого 2000року,  який посвідчено секретарем Білчанської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 6.

Його мати,  яка була дружиною батька-ОСОБА_31930р.н.,  від права на обов»язкову частку відмовляється на його користь.

Після смерті батька відкрилася спадщина,  яка складається з: - земельної ділянки розміром 5, 90 гектарів в межах згідно з планом,  розташованої на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області,  переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  яка належала йому згідно Державного акту на право власності на землю серії ОД № 051511,  зареєстрованого в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,  договорів оренди землі за № 010452000001,  виданого Іванівського райдержадміністрацією та Іванівським районним відділом земельних ресурсів 08 листопада 2004 року.

Позивач зазначає,  що до державного нотаріуса він звернувся з заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини,  але йому було відмовлено у прийнятті заяви у зв»язку із тим,  що відповідно до вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004р. має пред"явити правовстановлюючш документ на земельну частку (пай),  а саме - сертифікат на право на земельну частку (пай) . За заповітом батько заповідав йому земельну ділянку (пай),  маючи тоді сертифікат на право на земельну частку (пай).

Пред"явити вказаний документ неможливо,  оскільки згідно з п.6 Указу

Президента України „Про порядок паювання земель,  переданих у колективну власність

сільськогосподарським підприємствам" від 08.08.1995р. № 720/95 у разі виходу власника

земельної     частки      (паю)      з      КСП,       сільськогосподарського          кооперативу,

сільськогосподарського AT за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної

власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Позивач вказує,  що право на земельну частку (пай) було трансформовано у право власності на земельну ділянку,  що відповідає Указу Президента від 08.08.1995р. № 720/95.

Крім того,  була виявлена невідповідність у написанні в заповіті його імені,  а саме: по-батькові у заповіті написано невірно «ОСОБА_1»,  тоді як у паспорті вказано: «ОСОБА_1»,  в зв»язку з чим,  позивач просить визнати факт належності йому заповіту.

В судовому засіданні позивач  позов підтримав.

Представник відповідача позов визнав.

Виходячи з вищевикладеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд,        заслухавши        пояснення      позивача,             відповідача,            дослідивши

матеріали      справи,  вважає,    що     позов       підлягає   задоволенню з    наступних

підстав.

Як убачається із матеріалів справи,  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача-ОСОБА_2,  про що у Книзі реєстрації смертей 2007року 13 квітня зроблено відповідний актовий запис за № 07,  що підтверджується свідоцтвом про смерть,  виданим виконкомом Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області,  виданим 13.04.2007р. та наданим позивачем суду. Місцем відкриття спадщини є с. Білка,  Іванівського району Одеської області,  де він  постійно проживав.

Як убачається з заповіту,  укладеного ОСОБА_2 14 лютого 2000року,  який посвідчено секретарем Білчанської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 6,  позивач є спадкоємцем  майна ОСОБА_2

Мати позивача,  яка була дружиною батька - ОСОБА_31930р.н.,  від права на обов»язкову частку відмовляється на його користь,  про що свідчить її заява.

Після смерті ОСОБА_2відкрилася спадщина,  яка складається з: - земельної ділянки розміром 5, 90 гектарів в межах згідно з планом,  розташованої на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області,  переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  яка належала йому згідно Державного акту на право власності на землю серії ОД № 051511,  зареєстрованого в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,  договорів оренди землі за № 010452000001,  виданого Іванівського райдержадміністрацією та Іванівським районним відділом земельних ресурсів 08 листопада 2004 року.

Позивач в судовому засіданні пояснив,  що до державного нотаріуса він звернувся з заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини,  але йому було відмовлено у прийнятті заяви у зв»язку із тим,  що відповідно до вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004р. він має пред"явити правовстановлюючш документ на земельну частку (пай),  а саме - сертифікат на право на земельну частку (пай),  оскільки за заповітом батько заповідав йому земельну ділянку (пай),  маючи тоді сертифікат на право на земельну частку (пай).

Суд встановив,  що пред"явити вказаний документ неможливо,  оскільки згідно з п.6 Указу Президента України „Про порядок паювання земель,  переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" від 08.08.1995р. № 720/95 у разі виходу власника земельної частки (паю) з КСП,  сільськогосподарського кооперативу,  сільськогосподарського AT за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Таким чином,  право на земельну частку (пай) було трансформовано у право власності на земельну ділянку,  що відповідає Указу Президента від 08.08.1995р. № 720/95.

Крім того,  позивач пояснив,  що була виявлена невідповідність у написанні в заповіті його імені,  а саме: по-батькові у заповіті написано невірно «ОСОБА_1»,  тоді як у паспорті вказано: «ОСОБА_1».

Як убачається з наданих позивачем документів про освіту,  про шлюб,  а також з комсомольського квитка,  його по батькові зазначено в цих документа,  як «ОСОБА_1»,  як і  вказано у заповіті.

Також в судовому засіданні суд дослідив свідоцтво про народження позивача,  у якому взагалі відсутнє його по -батькові,  але у графі батько записаний ОСОБА_2.

Як убачається з показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  які добре знають родину позивача,  оскільки проживають у с. Білка поряд з будинком,  у якому проживав його батько,   ОСОБА_2є його  батьком.

Відповідно до ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» для членів сім'ї 1 ступені споріднення,  до яких відносяться діти,  встановлено нульову ставку оподаткування об'єктів спадщини.

Тому встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення,  даючи йому можливість скористатися нульовою ставкою оподаткування спадщини,  отриманої після смерті батька.

За таких обставин суд вважає     доведеними належними     та                 допустимими

доказами всі обставини,  на  які посилався позивач у своїй позовній заяві.

Тому     необхідно   визнати   факт    належності   йому заповіту,  встановити факт родинних   відносин  та    визнати   за  ним   право власності   на   спадкове   майно у порядку спадкування за заповітом.

Суд   також     вважає,    що   визнання       відповідачем                             пред'явленого

позову  не  суперечить закону,  не порушує      права,  свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись  ст.  ст.  1216, 1233, 1269, 1270 ЦК,   ст.  ст.  14, 57, 60,  ч.4  ст.  130,  ч.4  ст.  174,  212, 213,  234 ЦПК України,   суд -

ВИРІШИВ:

1.    Позов   ОСОБА_1 задовольнити.

2.    Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1та ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  а саме те,  що ОСОБА_2є  батьком  ОСОБА_1

3.    Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту,  укладеного ОСОБА_2 14 лютого 2000 року на ім'я ОСОБА_1                                посвідченого секретарем Білчанської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за № 6.

4.     Визнати за ОСОБА_1право власності у порядку

спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2на

земельну ділянку розміром 5, 90 гектарів в межах згідно з планом,  розташовану на

території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області,  переданої для

ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  яка належала ОСОБА_2згідно Державного акту на право власності на землю серії ОД №051511,

зареєстрованого в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та

на право постійного користування землею,  договорів оренди землі за № 010452000001,

виданого Іванівською райдержадміністрацією та Іванівським районним відділом

земельних ресурсів 08 листопада 2004 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.