Справа № 22-ас-310-2006р.           Головуючий у 1-й інстанції: Яковлєв О.В.

Категорія:  22                             Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року   Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді     - Полежая В.Д.,

суддів                         - Кривохижі В.І., Белінської І.М.,

при секретарі              - Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді адміністра­тивну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду М.Кіровограда від 24 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

10 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі УМВС) про визнання права на отри­мання щомісячної доплати до грошового забезпечення та про перерахунок призначеної за вислугу років пенсії.

Посилався на те, що з 1 серпня 1979 року по 22 вересня 1999 року він проходив службу на посаді слідчого в органах внутрішніх справ України. Наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області №НОМЕР_1 від 21.09.1999 року був звільнений зі служби у запас Збройних Сил України відповідно до ст..64 „а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складовм органів внутрішніх справ України по досягненню граничного віку перебування на службі, і згідно із ст..12"а" Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і началь­ницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" йому була призначена пенсія за вислугу років.

З 1 серпня 1999 року, під час проходження служби, він мав право на отримання доплати за вислугу 20 і більше років у розмірі 100% суми пенсії, Яка б могла бути йому нарахована у разі виходу на пенсію, встановленої (доплати) Указом Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4.10.1996 року № 926/96, проте відповідач безпідстав­но не нарахував та не виплатив йому таку доплату.

3 введенням в дію ст..ст.43 ч.З та 63 ч.З Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в новій редакції з 1.01.2005 року він мав право на перерахунок раніше призначеної йому пенсії з ураху­ванням зазначеної доплати, проте відповідач незаконно відмовляє йому у цьому.

Постановою Ленінського районного суду М.Кіровограда від 24 травня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови через неправильне застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального та пору­шення норм процесуального права. Вказується, зокрема, на те, що суд, не взявши до уваги ту обставину, що доплата є обов"язковим грошовим нара­хуванням, яка під час проходження служби в ОВС України не була йому нарахована і виплачена з вини відповідача, - дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для перерахунку призначеної йому пенсії з урахуван­ням цього виду доплат. Такий висновок суперечить ст..43 ЗУ „Про пенсійне забезпечення...", згідно з якою пенсії особам офіцерського складу ОВС обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, у тому числі: надбавки, доплати, підвищення.

Вислухавши пояснення позивача та його представника ОСОБА_2, які просили задовільнити апеляційну скаргу, представника відповідача Усатенка В.Ю., який просив її відхилити, перевіривши законність та обгрун­тованість судового рішення в порядку та межах, встановлених ст..ст.195-196 КАС України, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не має права на перерахунок пенсії з урахуван­ням доплати, встановленої ч.1п.5 Указу Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4.10.1096 року №926, оскіль­ки в період служби він її не отримував.

Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм матері­ального права.

Відповідно до ч.1п.5, п.12 Указу Президента України від 4.10.1996 року №926 з 1 грудня 1996 року особам начальницького складу слідчих підрозді­лів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих була встановлена доплата за вислугу 20 і більше років у розмірі 100% суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована у разі виходу на пенсію, і яка повинна виплачуватися без урахування надбавок, встановлених за службу на посадах слідчих.

Відповідач не заперечує, що з 1.08.1999 року по день звільнення зі служби позивач мав право на отримання такої доплати, проте вона йому не нараховувалась.

До введення в дію ст..43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції ЗУ від 15.06.2004 року та 16.12.2004 року, до 1.01.2005 року така доплата не врахо­вувалась при визначенні розміру грошового забезпечення, з якого обчислю­валась пенсія за вислугу років.

З 1.01.2005 року зазначена доплата могла би бути врахована при пере­рахунку пенсії, раніше призначеної позивачу, якби вона йому виплачувалась під час проходження служби.

Положення ч.З ст. 63 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб ..." до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки доплата, про яку йде мова, була встановлена законодавством до виходу позивача на пенсію.

ОСОБА_1 у встановлений ст..248-5 ЦПК України (1963р.) строк дії відповідача щодо невиплати йому доплати не оскаржив, позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними із цього питання не заявляв.

Відповідно до ч.2 ст. 10 зазначеного Закону пенсійне забезпечення, зокрема, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, і до яких відно­ситься позивач здійснюється МВС України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.6 постанови КМУ України від 17.07.1992 року № 393 „Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошо­вої допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військо­вослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", ч.З ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія позивачу обчислюється із суми грошового забезпечення, що виплачується на день звільнення зі служби, а її перерахунок здійснюється за наявності обставин, передбачених ч.З ст.63 цього Закону, тобто у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв»язку із введенням для зазначеної категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Таким чином, наведене дає підстави для висновку про те, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому апеля­ційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст.195-196,198, 200, 202,205-206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду М.Кіровограда від 24 травня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду на протязі 1-го місяця з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ : підпис

СУДДІ: підписи

Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

І.М. Белінська