Справа № 22-Ц-1273 2006р.     Головуючий у 1-й інстанції - Лозіна О.В.

Категорія - 34                            Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня 10 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючої - Смирнової Т.В.,

суддів          -   Хвостика С.Г., Данильченко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Пархоменко А.П.,

та осіб, які приймають

участь у справі - позивача ОСОБА_1, його

представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 10 липня 2006р. у справі за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа: виконавчий комітет Сумської міської ради про вирішення питань щодо участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

Звернувшись 31 травня 2006 року з позовом до суду, ОСОБА_1 просив зобов"язати свою колишню дружину ОСОБА_3 виконувати рішення виконкому Сумської міської ради за НОМЕР_1 щодо порядку участі його у вихованні їх спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у спілкуванні з ним, оскільки відповідачка і син проживають окремо від нього, враховуючи, що ОСОБА_3 не виконує те рішення, перешкоджає йому виконувати батьківський обов"язок. Також позивач просив вирішити питання про місце спілкування з сином і дозволити йому забирати сина на деякий час до себе додому, так як у рішенні міськвиконкому це не розв"язано.

Крім того, в зв"язку з порушенням його прав позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь заподіяну моральну шкоду в грошовому еквіваленті в сумі 25000 грн.

Вподальшому, в судовому засіданні, позивач відмовився від частини своїх вимог щодо зобов'язання виконувати рішення міськвиконкому про участь у вихованні дитини та стягнення моральної шкоди і, уточнивши свої вимоги, просив змінити час його участі у вихованні сина та визначити місце їх спілкування також у нього вдома, щоб дитина приходила до нього і перебувала з ним, в тому числі, з 16-ї години кожної п"ятниці до 10-ї години неділі.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 10 липня 2006 року змінені вимоги задоволені частково.

Визначено місце побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4: щопонеділка та щосереди у дитячому садку і дозволено забирати дитину з дитячого садка о 16-й годині та приводити туди наступного дня, тобто, щовівторка та щочетверга, о 9-й годині; щоп"ятниці у дитячому садку з можливістю забирати сина звідти о 16-й годині та приводити дитину того ж дня за місцем його проживання о 20-й годині; щосуботи з 10-ї до 20-ї години з можливістю забирати дитину з дому і приводити туди ж.

В іншій частині вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.

Ухвалою того ж суду від 22 червня 2006 року провадження у справі в частині вирішення вимог, від яких ОСОБА_1 відмовився, закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема на те, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 оформлені з порушенням норм ст.ст. 119-120 ЦПК України. При розгляді цих вимог не був повідомлений орган освіти Сумського міськвиконкому, а при задоволенні вимог позову суд допустив неповноту з"ясування обставин справи, так як не витребував письмового висновку органу опіки і піклування щодо можливості перебування дитини сторін за місцем проживання батька. Крім того, суд необгрунтовано надав батьку більше часу на спілкування з сином, ніж їй, хоча дитина зобов'язана проживати саме з нею.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1 просить її відхилити, а рішення суду - залишити без зміни, як законне й обгрунтоване. При цьому доводи апеляційної скарги він знаходить неправдивими, безпідставними і надуманими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, які просили залишити рішення суду без зміни, пояснення відповідачки, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та змінених вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення - зміні, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний згідно рішення Зарічного районного суду м.Суми від 4 березня 2005 року. Тим же судовим рішенням неповнолітня дитина сторін, син ОСОБА_4, залишений на утриманні і вихованні матері, а з батька на утримання дитини та колишньої дружини стягнуті аліменти.

Неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір"ю ОСОБА_3. за адресою: АДРЕСА_1, а батько ОСОБА_1 проживає окремо від дитини, у квартирі АДРЕСА_2.

Вказані обставини місцевим судом встановлені вірно і сторонами не оспорюються.

Виходячи з вимог ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обова"язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов"язків щодо дитини, а саме: обов"язків щодо виховання та розвитку дитини, про що йдеться у ст. 150 СК України.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов"язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Оскільки сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, обоє бажають приймати участь у цьому і спілкування між ними та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку їх неповнолітнього сина, чого з матеріалів справи не вбачається, але виникли непорозуміння в питанні побачень батька з сином, чому також сприяла і та обставина, що у рішенні виконкому Сумської міської ради від 26.07.2005 року за НОМЕР_3 про визначення порядку участі батька у вихованні дитини не встановлено місце побачень, тому суд першої інстанції у рішенні від 10.07.2006 року визначив способи участі ОСОБА_1 у вихованні неповнолітнього сина, місце та час їхнього спілкування.

Разом з тим, при вирішенні цього питання суд першої інстанції не в повній мірі врахував інтереси дитини, його вік, поведінку батьків, між якими немає взаємопорозуміння, що може негативно вплинути на розвиток дитини, а також психічний та фізичний стан малолітнього ОСОБА_4.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині визначення способів участі батька у вихованні дитини змінити, зменшити час та періодичність їхніх побачень, щоб дитина більшу частину вільного часу у будні дні могла проводити з матір"ю і дотримувалась єдиного розпорядку дня.

Що стосується відвідування дитиною місця проживання батька, то ніяких перешкод для цього колегія суддів не вбачає і вважає можливим вирішити це питання таким чином, щоб дитина могла залишатись у батька на ніч з п"ятниці на суботу щотижня і могла спілкуватись з ним у той вихідний день, що ніяким чином не буде впливати на визначення місця проживання з матір"ю, але водночас буде сприяти вихованню у дитини позитивного відношення до батька, чого також не заперечує служба у справах неповнолітніх Сумської міської ради у своєму письмовому висновку.

В решті висновок суду щодо інших вимог позову ОСОБА_1 у задоволенні яких відмовлено, є обгрунтованим, тому в цій частині рішення необхідно залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 141, 150, 157, 159 СК України, ст.ст. 307 ч.І п.З, 309 ч.І п.З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 10 липня 2006 року в частині визначення місця та часу побачень батька з неповнолітньою дитиною, спілкування між ними - змінити.

Визначити час і місце побачень ОСОБА_1 з сином  ОСОБА_4, та їхнього спілкування наступним чином:

·        щопонеділка та щосереди, коли син відвідує дитячий садок, батько має право забирати його з дитячого садка НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 о 16-й годині і приводити дитину у ті ж дні о 19-й годині за місцем проживання матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1;

·        щоп"ятниці батько має право забирати сина з дитячого садка о 16-й годині з можливістю відвідування дитиною батька за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 і ночувати там та приводити дитину наступного дня щосуботи о 17-й годині за місцем проживання матері.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуюча - Смирнова Т.В.

Судді -   Хвостик С.Г., Данильченко Л.О.