ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

99045, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 3 тіл.:(0692) 24-32-59, 24-03-41

1 інстанція

код суду 2702

справа №2/2702/47/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Гагарінський районний суд

міста Севастополя

в складі: головуючого судді Бессараб Л.М.

при секретарі Сидорук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду в березні 2007 року з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання заповіту її батька ОСОБА_4, котрим він заповів своє майно- ? квартири АДРЕСА_1 відповідачу -недійсним по тих підставах, що на час укладення вказаного заповіту її батько досяг 74 річного віку, за станом на 30 грудня він мав тяжкі захворювання,, розвівся віковий склероз, почастішали випадки не сприйняття ним дійсних подій, правильної життєвої орієнтації. Кім того, в 2001 році ОСОБА_4 отримав травму голови, після чого переніс інсульт і довгий час знаходився у важкому стані. Неодноразово лікувався в неврологічному відділенні 1-ї Севастопольської міській лікарні. Вважає, що стан здоров'я її батька перешкоджав йому правильно усвідомлювати наслідки своїх дій.

В судовому засіданні представник позивачки -її син ОСОБА_5 позов підтримав в повному обсязі, вважає, що він обґрунтований. Пояснив, що в діях його дідуся -ОСОБА_4 останній час були ознаки того, що дід не зовсім адекватно реагує на оточуючу дійсність. Про це свідчить також і той факт, що в 2005 році розірвав шлюб зі своєю жінкою, з котрою прожив з 1966 року. Помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але ще за життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно до якого, своє майно у вигляді ? квартири АДРЕСА_1 заповів зовсім незнайомому молодому чоловіку -ОСОБА_3 Крім того, про неадекватність поведінки ОСОБА_4 свідчить той факт, що він грубо відносився до членів сім'ї, був агресивним. Дід міг пійти з дому на 2-3дні, нікому не говорив, куди він їде та де буває. Дід міг переходити дорогу в неналежних місцях, забував закривати газ та воду в квартирі.

представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, мотивуючи свої доводи тим, що позовні вимоги не обґрунтовані. ОСОБА_6 не був на обліку в психіатричному диспансері, не звертався за допомогою до лікаря-психіатра., ніхто з членів його сім'ї також не зверталися до відповідних органів з питанням про недієздатність ОСОБА_4 Нема ніяких доказів про те, що ОСОБА_4 не усвідомлював свої дії та наслідки від них. До закінчення судового розгляду до суду не надано будь-яких доказів обґрунтованості позову та доводів представника позивачки.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що проживала в будинку по проспекту АДРЕСА_2 років тому -з 1976 року до 90-років. Була знайома з ОСОБА_4 Останнім часом він міг не привітатися з нею, став неуважним. Онук ОСОБА_4 -ОСОБА_5 виїжджав до Німеччини в грудні 2006 року та просив її доглянути за ОСОБА_4 Вона приходила до ОСОБА_4, годувала його. В кінці 2006 року померла бабуся ОСОБА_5 та вони разом з ОСОБА_4 поховали її. При цьому поведінка ОСОБА_4 була незвичайною - він то плакав, то сміявся. Он усвідомлював, що поховав свою жінку. Також говорив, що хотів переписати квартиру на онука -ОСОБА_5, то хотів її продати. В грудні приїхав онук -ОСОБА_5 та доглядав дідуся сам. За життя ОСОБА_4 був роздратований, міг хлопнути дверами, кинути їжу. Відповідача ОСОБА_3 свідок не знає, ніколи не бачила його у квартирі ОСОБА_4. Про те, що ОСОБА_4 міг забути закрити газ або воду нічого не знає, при неї такого не було. За період 2004 року вона бачила ОСОБА_4 Сказати, що він був нормальним, не може. В гості до нього не ходила, свята разом не святкували.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є знайомим ОСОБА_5 та знав його дідуся -ОСОБА_4 Іноді під час відвідування квартири ОСОБА_4 дід міг впустити його до кімнати, а потім зайти та запитати «хто ти та що робиш». Часто дідусь умикав світло у всіх кімнатах, залишав відкритими крани. Свідок нічого не знає про ОСОБА_3, ніколи його не бачив.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_4. Знала ОСОБА_4 приблизно 2 роки. Після того, як ОСОБА_4 закінчив лікування, він став іншим. У нього став поганим зір та пам'ять. Свідку здавалося, що у ОСОБА_4 щось з головою, тому що він міг зайти дони та покликати її чоловіка, а сам піти. Незважаючи на те, що вони усі знайомі, міг запитати «а ти хто?». За час спілкування ніколи нічого про квартиру не говорив. Після 2001 року вони стали менше спілкуватися, тому що ОСОБА_4 став погано ходити. Однак, не чула що б були проблеми закриттям газу або води. ОСОБА_4 розповідав про якусь жінку, котра мешкала на вулиці Репіна. Це було задовго до його смерті.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що була знайома з померлим ОСОБА_4 На начало грудня 2006 року померла його дружина та після цього ОСОБА_4 мав дивовижну поведінку. Ще до смерті дружини ОСОБА_4 міг піти з дому, нічого нікому а сказавши. У нього були складні відносини з дочкою -позивачем ОСОБА_2 Він то радів її подарункам, то говорив, що йому подарунки не потрібні. На питання відповідав адекватно. Іноді міг забути виключити газ, затопив сусідів. Більше спілкуватися з ним свідок стала останній рік перед смертю ОСОБА_4 А тому про не знає про психічний стан здоров'я ОСОБА_4 до цього періоду.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що познайомилась з ОСОБА_4 в 2000-2001 році. Під час обідів він розповідав про його сім'ю, говорив про погані стосунки з дочкою та онуком. Він проживав окремо від них. Свідок мала бажання нагодувати та допомогти ОСОБА_4 З розказів ОСОБА_4, його онук ображав дідуся, намагався передати до психіатричної лікарні.. Іноді просив у неї допомозі. Свідок готовила їжу, а ОСОБА_4 їв у неї та забирав до свого дому.. Грошів у нього не було, їх забирав онук - ОСОБА_5 Останнім часом ОСОБА_4 проживав у неї, а в своєї кімнаті збирався поставити замок. Онук ОСОБА_4 ОСОБА_5 вирвав двері в кімнаті ОСОБА_4 та забрав у нього телефон, який свідок дала ОСОБА_4

Крім того, на поведінку свого онука ОСОБА_5 ОСОБА_4 писав заяви до міліції. Ходив сам по іншим інстанціям. Син свідка -ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_4, а тому ОСОБА_4 відносився до нього як до рідного онука, а її називав дочкою. Спочатку він хотів заповісти їй своє майно, але вона відмовилася. Тоді він взяв документи сина та оформив на нього заповіт. Про то, що він оформив заповіт вона спочатку не знала. Ніяких странностів у поведінки ОСОБА_4 не було, він адекватно реагував на питання, розповідав про своє життя, любив читати книги про війну, скаржився на поведінку онука, отримував свою пенсію, сплачував комунальні послуги. В книжках для оплати комунальних послуг іноді вона заповняла необхідну інформацію. Страждав глаукомою, тому ходив до лікаря. Був случай, коли на нього напали хулігани, побили його та відібрали усі речі. Тоді його відпустили з роботи. Коли це було, свідок не пам'ятає. Свідок ніколи не була удома у ОСОБА_4, але ж надала йому телевізор, пральну машинку. Останній раз ОСОБА_4 був у неї 10 січня 2007 року. До цього вони разом святкували Новий 2007 рік. Однак, про те, що ОСОБА_4 в грудні 2006 року находився на лікуванні у лікарні свідок не знала. Декілька раз ОСОБА_4 приходи до неї на роботу та його бачили інші працівники. Останні роки -рік чи два ОСОБА_4 проживав у неї. У нього була дуже добра пам'ять, гарніше, ніж у свідка, он завжди усіх впізнавав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що був знайомий з ОСОБА_4, з котрим познайомився у ОСОБА_11, де ОСОБА_4 часто бував. ОСОБА_4 просив дозволу у ОСОБА_11 пожити у неї. Свідок пояснив, що перевозив на квартиру ОСОБА_4 телевізор та пральну машину, які надала ОСОБА_4 ОСОБА_11 Крім того, свідок поставив замок на кімнату ОСОБА_4 в його квартирі. ОСОБА_4 поясняв, що це необхідно, тому що в нього конфлікт з онуком, який його побив та він-ОСОБА_4 написав заяву до міліції. За час знайомства з ОСОБА_4 ніяких неадекватних дій ОСОБА_4 не робив.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що була знайома з ОСОБА_4, який приходив на роботу до ОСОБА_11 кожну зміну. Познайомилася з ним приблизно в 2001 році. До кінця він був психічно нормальною людиною. Ходив він з палочкою, окулярів не носив, вона їх не бачила на ньому. Свідок знає, що ОСОБА_4 проживав у ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_11, її сином ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 Свідок часто бував удома ОСОБА_11, спілкувався з ОСОБА_4 Вони розмовляли про політику, у ОСОБА_4 була ясна голова. Він страждав хворобою ніг. Про заповіт свідок узнав в 2007 році. На новий рік свідок дзвонив ОСОБА_11 та поздоровляв зі святом. У неї був ОСОБА_4 ОСОБА_4 під час розмов говорив, що у нього в сім'ї відбулася багато років тому сварка, він не отримував від своїх рідних допомоги, вставив в свою кімнату замок, а у ОСОБА_11 йому добре. Свідок часто бував у гостях у ОСОБА_11 та завжди бачив там ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила що є доброю знайомою ОСОБА_5 та часто була в квартирі 76, де проживали також його бабуся та дідусь -ОСОБА_4 ОСОБА_4 погано бачив та відчував, але любив читати газети. Дивився телевізор та любив обговорювати новини з бабусею. На питання про свій стан здоров'я давав правильні відповіді. в нього раптом виникало збудження, він дуже нервував , коли його просили повторити, що він говорів. Він погано ходив та у нього тремтіли руки. Він завжди впізнавав свого онука -ОСОБА_5 Вона та ОСОБА_5 забирали дідуся з лікарні в грудні 2006 року перед смертю. Свідок допомагала ОСОБА_5 доглядати дідуся.

Свідок ОСОБА_16 пояснила в судовому засіданні, що знала ОСОБА_4, який проживав в їх будинку. Він голосно розмовляв і весь час мандрував по місту, пізно повертався до дому, іноді забував ключі та стукав в їх вхідну двір. З 2004-2005 років ста погано слухати, бачити. Свідок бувала в квартирі ОСОБА_4, коли ОСОБА_4 забував закрити крани та затопляв сусідів. Завжди ОСОБА_4 бурчав та був сердитий. Запитував, як подати позов до суду - він був дитиною війни.

Вислухавши учасників судового засідання, свідків, вивчивши матеріали цивільної справи та надані суду докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року -а.с. 5.

Згідно копії рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 13 вересня 2005 року - а.с.7, був задоволений позов ОСОБА_17 Нікітічни до ОСОБА_4 про розподіл майна та визнання права на ? частку квартири АДРЕСА_1. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_17 визнані власниками квартири АДРЕСА_1.

Згідно заповіту від 07 вересня 2004 року ОСОБА_4 склав заповіт, який був засвідчений державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_18. Згідно вказаного заповіту, ОСОБА_4 заповів ? квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3. При цьому заповіт був підписаний ОСОБА_4 в присутності нотаріуса та дієздатність ОСОБА_4 перевірено -а.с. 54.

Згідно відповіді завідуючій поліклінікою №2 /а.с. -29/ - ОСОБА_4 стояв на обліку з діагнозом -церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба 111 ст., остаточні явлення після перенесеного інсульту 22.01.2001 року, в басейні правої середньо -мозоковій артерії з лівостороннім геміпарезом, аміостатичним синдромом, вестібуло-атактичним синдромом, корково-мнестичним зниженням. Активно доглядався з 2001 року невропатологом, ангіоневрологом, терапевтом. Отримував постійно гіпотензивне лікування, нейропротектори, метаболіти. Протягом 2006 року поліклініку не відвідував, оглядався на дому лікарем ОСОБА_19. ОСОБА_4 проживав сам, з 21 грудня 2006 року госпіталізований в терапевтичне відділення зі свого дому, де протягом 4-суток не їв та не пив. При поступленні був виснажений. Виписаний з лікарні 29 грудня 2006 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Надано свідоцтво про смерть -отек мозку, наслідки ішемічного інсульту, гіпертонічна хвороба.

Із висновків по наслідкам перевірки по заяві ОСОБА_4 - а.с. 208 встановлено, що ОСОБА_4 звертався до правоохоронних органів з заявою на дії свого онука - ОСОБА_4- а саме -за то, що ОСОБА_5 свариться з ним, розбив скло в двері ОСОБА_5, виганяє його -ОСОБА_4 з дому. При проведенні перевірки ОСОБА_5 надав пояснення, що після поділу 2 кімнатної квартири, дідусь зайняв окрему кімнату, а ОСОБА_5 приходиться проживати в іншої кімнаті разом з бабусею, що дуже незручно, тому між ним та дідусем часто бувають сварки, коли ОСОБА_5 намагається переселити бабусю в кімнату дідуся, на що дідусь ОСОБА_4 заперечує. Одного разу ОСОБА_5 дуже рознервувався та дійсно розбив скло в дверях в кімнаті дідуся.

Згідно заяві ОСОБА_4, в квартирі, де він проживає, зареєстровані також і проживають його онук -ОСОБА_5 та колишня дружина ОСОБА_17 Крім них в квартирі зареєстрована, але не проживає його дочка -ОСОБА_2, яка фактично проживає в Німеччині. В жовтні 2005 року квартира була розподілена між ним та його колишньою дружиною -кожному по одної кімнаті. Однак, онук переселив колишньою дружину ОСОБА_4 ОСОБА_17 -в кімнату ОСОБА_4, порушив таким образом рішення суду.

Згідно до відповіді начальника Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі -на листа ОСОБА_4 -ОСОБА_5 був попереджений про недопущення протиправної поведінки у сім'ї та притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно довідці заступника головного лікаря Севастопольської психіатричної лікарні, ОСОБА_4 на обліку у психіатра, нарколога не перебував. На стаціонарному лікуванні, обстеженні на знаходився, за медичною допомогою не звертався. -а.с. 33.

Згідно до висновку комісії у складі експертів -психіатрів ОСОБА_20, ОСОБА_21, експерта-психолога ОСОБА_22, судового експерта-психіатра ОСОБА_23 -від 04 липня 2011 року, ОСОБА_4 за життя, в тому числі за станом на 07.09.2004 року будь-яким хронічним психічним захворюванням на страждав. Виявляв ознаки Органічного розладу особистості з психопатізацією та інтелектуально-мнестичним зниженням, перші ознаки якого були з 2001 року, та виражені виявлення -з 2003 року.

За період часу -вересень 2004 року та на час підписання заповіту виявляв ознаки Органічного розладу особистості з психопатізацією та інтелектуально-мнестичним зниженням. Неможливо виключити, що за своїм психічним станом на період 2004 року ОСОБА_4 не міг повністю розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 на мав абсолютну чуттєвість зоровий та слухового аналізаторів. Однак, відповісти на питання про те, чи впливало це на правильне сприйняття ним ситуації та умов угоди, її об'єкта, на підставі наданих матеріалів безпосередньо в ден підписання заповіту не виявляється можливим. У ОСОБА_4 неможливо виключити підвищену вибіркову сприйняття.

С урахуванням рівня розумовий розвитку індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану, а також конкретних обставин складання заповіту у ОСОБА_4 неможливо виключити порушення здібності в повної мірі розуміти значення та прогнозувати наслідки своїх дій в період часу 07 вересень 2004 року.

Представник позивача посилається на ст..225 ЦК України, згідно до якої, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті -за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Крім того, представник позивача посилається на те, що за станом на 2006 рік стан здоров'я ОСОБА_4 різко погіршився, розвився віковий склероз, почастішали випадки неприйняття ним дійсних подій, правильної життєвої орієнтації.

Але судом встановлено, що заповіт був складений ОСОБА_4 07 вересня 2004 року. З наведених вище матеріалів справи не вибачається, що є будь-які підстави вважати, що на цей час хвороби, на які страждав ОСОБА_4, були перешкодою для правильного розуміння ним своїх дій та наслідків. Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 не знаходився на обліку в психіатричному відділенні, за медичною допомогою не звертався. Пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_24 суд не може вважати таким, що підтверджують неможливість ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії, тому, що їх пояснення стосуються останніх років життя ОСОБА_4, а не часу, коли був складений заповіт. Крім того, посилання вказаних свідків на те, що ОСОБА_4 міг не закрити воду та затопляв своїх сусідів не підтверджені об'єктивними доказами. А посилання на те, що він міг не привітатися зі своїми сусідами та не впізнати їх також не є доказами неможливості усвідомлювати свої дії.

Аналізуючи висновки експертів про те, що на час укладення заповіту неможливо виключити порушення у ОСОБА_4 здібності усвідомлювати значення своїх дій також не є доказом того, що на час укладення заповіту ОСОБА_4 не розумів наслідків своїх дій.

З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджені складні відносини між померлим ОСОБА_4 та його онуком- представником позивача -ОСОБА_5, що підтверджується зверненням ОСОБА_4 до районного відділу міліції в 2005 році зі скаргами на дії свого онука ОСОБА_5 та письмовими поясненнями ОСОБА_5 суд може зробити висновок, що на час укладення заповіту -в 2004 році ОСОБА_4 добре розумів наслідки складання заповіту на ім'я ОСОБА_3, з котрим був знайомий як із сином своєї знайомої ОСОБА_11, з якою часто зустрічався, приходив додому та на роботу. Ці обставини підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_25, які також були знайомі з ОСОБА_4 та зустрічалися та спілкувалися з ним удома ОСОБА_11 та бачили на її роботі.

Таким чином, будь-яких переконливих об'єктивних підстав вважати, що на час кладення заповіту в вересні 2004 року на ім'я ОСОБА_3 ОСОБА_4 не усвідомлював своїх дій та не розумів їх наслідків у суду немає. Крім того, при укладення заповіту особу заповідача було встановлено, дієздатність перевірено у присутності державного нотаріуса.

Згідно до вимог ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть учать у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для визнання заповіту від 07 вересня 2004 року від ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, засвідченого державним нотаріусом 3-ї Державної нотаріальної контори міста Севастополя -судом не встановлено, а тому в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 225 ЦК України, ст.. 10, 12, 14, 60, 79, 212-214 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту ОСОБА_4 від 07 вересня 2004 року ВВМ №21140, засвідченому державним нотаріусом Третьої Севастопольської нотаріальної конторі ОСОБА_18 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги з її копіями протягом 10 днів після його оголошення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно

Рішення не набрало сили

Суддя Гагарінського районного суду

Міста Севастополя Л.М.Бессараб