Справа №  2-107/12

                                                      Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М       У  К  Р  А  Ї Н И

12.04.2012

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого –А.А. Бабіша

при секретарі –Н.М. Яренко

з участю представника –Л.П. Кривші

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просила суд припинити право кожного з відповідачів на 1/24 частку спадкової частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/6 частку (0,0075 га) земельної ділянки за зазначеною адресою, визнати за позивачкою право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частку (0,0075 га) земельної ділянки за зазначеною адресою та сплатити відповідачам грошову компенсацію за належні їм частки спадкового майна.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_6. Після його смерті, відповідно до свідоцтв про право на спадщину, виданих Васильківською районною державною нотаріальною конторою, 06 лютого 2009 року, вона успадкувала 5/12 частин житлового будинку АДРЕСА_1, та 0,0375 га присадибної земельної ділянки, а відповідачі по справі успадкували і отримали свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.04.2009 р. на 1/6 частину спадкового майна, а саме: на 1/12 (по 1/24 кожен) частини будинку, що складає 5,3 кв. м. та на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,0075 га. ? вказаного будинку та присадибної земельної ділянки ще за життя ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 З метою виділення своєї частки в натурі та подальшої реалізації свого права на володіння, належного утримання та розпорядження майном позивачка звернулася до ПП «Сфера»з проханням виготовити Державний акт на земельну ділянку. Однак, працівники даного підприємства прийшли до висновку про неможливість розподілу успадкованої земельної ділянки в зазначених частках в зв’язку з тим, що частка, як належить відповідачам складає 1/6 частини спадкового майна, що унеможливлює виділення її в натурі на даній земельній ділянці, відповідно до вимог для обслуговування житлового будинку. У зв’язку з тим, що відповідачі на її пропозицію викупити належну їм частку в даному майні відповіли відмовою, вона вимушена була звернутися до суду за захистом свого права власності.

Представник позивачки в судовому засідання заявлений позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав повністю.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, до суду надійшла заява, в якій вона просила в зв’язку з сімейними обставинами і не можливістю бути присутньою в судовому засіданні, слухати справу без її участі, позовні вимоги ОСОБА_7 вважає обґрунтованими і законними та визнає їх.

Суд, дослідивши наявні в справі письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Оскільки право власності позивачки, відповідачів та третьої особи на вказаний житловий будинок та присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1, а також розміри часток кожного учасника справи в даному нерухомому майні, ніким не оспорюються, то відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що дані факти не підлягають доказуванню та встановленню в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Судом встановлено, що, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8774/11-43 від 24 лютого 2012 року, переобладнати житловий будинок АДРЕСА_1 з одноквартирного на трьохквартирний, а також надати можливі варіанти його розподілу з врахуванням того, що співвласникам належить: ОСОБА_2 –5/12 часток будинку АДРЕСА_1; ОСОБА_5 –? частка будинку АДРЕСА_1; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –1/12 частка будинку АДРЕСА_1, у відповідності до вимог нормативної документації в галузі будівництва не вбачається за можливе. Ринкова вартість  частини земельної ділянки, площею 75 м кв. та 1/12 частка житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 19440 грн. (дев’ятнадцять тисяч чотириста сорок гривень), в тому числі: вартість частини земельної ділянки, площею 75 м. кв. –8713,0 грн. (вісім тисяч вісімсот тринадцять гривень); залишкова вартість 1/12 частки житлового будинку –10727 грн. (десять тисяч вісімсот двадцять сім гривень). Залишкова вартість 1/6 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, без врахування земельної складової становить 21455 грн. (двадцять одна тисяча чотириста п’ятдесят п’ять гривень) (а.с. 76-90).

          Таким чином, оскільки позивачка володіє та користується спільним майном, а саме: будинком АДРЕСА_1, проживає там, однак не може виділити належну їй частку будинку та прибудинкової території в натурі, а відповідачі не володіють і не користуються спільним майном, кожен забезпечений іншим житлом, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, виділення їх ділянок в натурі не вбачається можливим, тому без виплати позивачкою матеріальної компенсації за належні їм частки у спільному майні, реалізація належного позивачці права власності є не можливою.

Враховуючи все вище зазначене, а також визнання позову відповідачами, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо припинення права кожного з відповідачів на 1/24 частку спадкової частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/6 частку (0,0075 га) земельної ділянки за зазначеною адресою, визнання за позивачкою право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частку (0,0075 га) земельної ділянки за зазначеною адресою та сплату відповідачам грошову компенсацію за належні їм частки спадкового майна в розмірі 9720 грн. кожному, що разом становить 19440 грн. підлягає до задоволення.

Вказана сума, як вбачається з квитанції № 7020 від 10.04.2012 р., була перерахована ОСОБА_2 на депозитний рахунок Васильківського міськрайонного суду Київської області.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачені нею судові витрати, а саме: 171 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи –3375,36 грн.; вартість виготовлення кадастрового плану –2000 грн.; витрати на юридичну допомогу –4500 грн., 388,80 грн. витрат на послуги банку, а всього 10434,80 грн.

Керуючись ч.3 ст. 358 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, ч.1 ст. 61, ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/24 частку та право власності ОСОБА_4 на 1/24 частку спадкової частини житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частку (0,0075 га) земельної ділянки за вищезазначеною адресою, сплативши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошову компенсації за вказане майно в розмірі по 9720 гривень кожному, яка визначена судовою будівельно-технічною експертизою; зазначені кошти знаходяться на депозитному рахунку Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частку (0,0075 га) земельної ділянки за зазначеною адресою.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати понесені по справі, а саме: 171 грн. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи –3375,36 грн.; вартість виготовлення кадастрового плану –2000 грн.; витрати на юридичну допомогу –4500 грн., 388,80 грн. витрат на послуги банку, а всього 10434,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                    А.А. Бабіш