Справа № 0216/1-127/11
Провадження №11/0290/346/2012 Категорія:ч.2ст.289ККУкраїни
Головуючий у суді 1-ї інстанції Добровольський В.В.
Доповідач Ковальська І.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Ковальської І.А.,
суддів: Слободяна К.Б., Зайцева В.А.,
за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула 11 квітня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_2 на вирок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23 січня 2012 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополь, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, українець, раніше судимий: 24.04.2007 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 296 до штрафу в сумі 510 грн.; 17.09.2007 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, 23.06.2008 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 289, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, 10.10.2008 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений умовно-достроково 28.10.2010 року Бережанським районним судом Тернопільської області термін невідбутого покарання становить 2 роки 1 місяць 17 днів, засуджений:
за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 10.10.2008 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Вільховець Новоушицького району Хмельницької області, українець, з неповною середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий, засуджений:
за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України засуджений ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Згідно ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено ряд обов’язків.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець с. Любомирівка Новоушицького району Хмельницької області, українець, з неповною середньою освітою, студента 3 курсу Барського будівельного ліцею, неодружений, раніше не судимий, засуджений:
за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України засуджений ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Згідно ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено ряд обов’язків.
Стягнуто з засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати по 93,76 грн. з кожного.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишений підписка про невиїзд.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишений у вигляді взяття під варту та постановлено рахувати йму строк покарання з 10 листопада 2011 року.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КК України.
Судом першої інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 засуджено за скоєння злочину при наступних обставинах.
ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які також перебували в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння транспортним засобом 28.10.2011 року біля 22.00 год., знаходячись в с. Житники Мурованокуриловецького району підійшли на вул. Регіна до воріт будинку № 4, де незаконно заволоділи транспортним засобом – мотоциклом марки «ИЖ-Планета 5» червоного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_6, спричинивши йому шкоду на суму 2709,80 грн.
Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію в якій просить вирок суду скасувати, вважаючи його незаконним.
Прокурор подав апеляцію з доповненнями, в якій просить вирок суду скасувати через невідповідність призначеного судом першої інстанції покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м’якості, та з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального кодексу України, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що в порушення вимог ст.ст. 324, 334 КПК України в обвинуваченні визнаному судом доведеним, не конкретизовано дії кожного із співучасників, не вказано на спосіб заволодіння транспортним засобом та не конкретизовано чи здійснювали співучасники рух викраденим транспортним засобом.
Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який частково підтримав апеляцію, подану прокурором, який затверджував обвинувальний висновок, та вважав, що призначене покарання засудженому ОСОБА_4 відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, а тому питання про його м’якість не ставиться; засудженого ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляцію –скасувати вирок суду і пом’якшити йому покарання; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»суд зобов'язаний дотримуватись вимог ст. 334 КПК України. Зокрема, у мотивувальній частині обвинувального вироку має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання. Порушення вимог статей 332-335 КПК України може бути підставою для скасування вироку.
Як вбачається з вироку суду, в обвинуваченні, визнаному сумом доведеним, не конкретизовано дії кожного із співучасників під час вчинення злочину та не вказано на спосіб заволодіння транспортним засобом. Також не конкретизовано чи здійснювали співучасники рух викраденим транспортним засобом.
Крім того, виходячи із положень ст. 65 КК України, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7, суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що впливають на покарання.
Мотивуючи призначення мінімального покарання та можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції в основному послався на думку потерпілого, який просив не карати суворо підсудних та обставини, що пом'якшують покарання. Але разом з тим, не зважив на ступінь тяжкості вчиненого діяння, негативну характеристику засудженого, обставину, що обтяжує покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Поза увагою суду залишились вчинки засудженого у минулому, які негативно характеризують його як особу.
У вироку суду не зазначені переконливі мотиви щодо можливості виправлення засудженого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням.
Вимога засудженого ОСОБА_2 щодо пом’якшення йому покарання не може бути задоволена враховуючи його антисоціальну поведінку: неодноразові судимості, вчинення нового злочину при наявності невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду, негативної характеристики з місця проживання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та тяжкість вчиненого злочину.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирок підлягає скасуванню через неповноту судового слідства, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, а справа поверненню на новий судовий розгляд, під час якого слід прийняти до уваги наведене та, дослідивши з дотриманням вимог КПК докази по справі, постановити законне та обґрунтоване рішення. В разі якщо суд при новому розгляді справи прийде до висновку про доведеність вини засуджених у вчиненні злочину, покарання визначене засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід вважати м’яким.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та прокурора задовольнити частково.
Вирок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 23 січня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді: