Справа № 205/317/2012
Провадження №11/0290/373/2012 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальський В.І.
Доповідач : Федчук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Федчука В.В.,
суддів: Ляліної Л.М., Бурденюка С.І.
за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула 11 квітня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в судді першої інстанції Попеска О.П. та апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_2 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 9 лютого 2012 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
уродженця с. Мазурівка, Чернівецького
району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, Муровонокуриловецького
району Вінницької області, позапартійного,
військовозобов’язаного, одруженого, з
професійно-технічною освітою, працюючого
водієм у фізичної особи –підприємця ОСОБА_3,
раніше не судимого згідно вимог ст. 89 КК України,
засудженого:
за ст. 286 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1463 гривні 04 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області; судові витрати у розмірі 750 гривень 40 коп. на користь Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 також 881 грн. 12 коп. на користь Жмеринського територіального медичного об’єднання (р/р 35428002002418 у ВДК Жмеринського району та м. Жмеринка МФО 802015, Код ЄДРПУ 01982525), що затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4
Вирішено долю речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що в порушення п. 1.5, п. 2.9 а, п. 10.1, п. 12.2 Правил дорожнього руху України 14 листопада 2011 року після 21-ї години вечора, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 201063»державний номерний знак «НОМЕР_1», рухаючись автодорогою «Могилів-Подільський –Житомир», в напрямку м. Вінниці, перевозив пасажирів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 На перехресті з автодорогою «смт. Браїлів –с. Новоселиця», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем «ГАЗ 53», державний номерний знак «НОМЕР_2»під керуванням ОСОБА_6, який стояв праворуч відносно нього, при виїзді на перехрестя зі сторони смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області.
Внаслідок цього пасажир ОСОБА_7, який сидів на передньому пасажирському сидінні, отримав ушкодження, а саме: множинні переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври; внутрішньо-плевральну кровотечу (1,5 л); розриви та розчавлення правої частки печінки; розрив грудного відділу аорти; внутрішньочеревну кровотечу (500 мл); перелом кісток правого передпліччя в нижній третині; множинні садна та подряпини обличчя –які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент заподіяння. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці дорожньо-транспортної пригоди. Між травмами та смертю є прямий причинний зв'язок.
Інший пасажир автомобіля «ВАЗ 20163», ОСОБА_8, який сидів на задньому сидінні, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке спричинило тривалий розлад здоров’я на строк понад 21 добу, а саме: закритий уламковий перелом нижньої третини лівого стегна зі зміщення, останнього було госпіталізовано в травматологічне відділення Жмеринського ЦРЛ.
В своїй апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_2 посилаючись на те, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ст. 323 КПК України, просить його змінити та звільнити його від призначеного за ч. 2 ст. 286 КК України покарання на підставі ст. 75 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами, у зв’язку з тим, що після ДТП він отримав тілесні ушкодження, тривалий час перебував на лікуванні, йому було встановлена друга група інвалідності та рекомендована програма реабілітації, а тому перебуваючи в місцях позбавлення волі він не матиме можливості скористатися отриманими рекомендаціями щодо реабілітації своєї інвалідності.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до частини першої ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину.
Винуватість ОСОБА_2 у злочині, за який його засуджено, ніким не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні покарання суд не в повній мірі дотримав вимоги ч. 1 ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та не врахував положення ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд не в повній мірі врахував всі пом’якшуючі покарання обставини та обставини, що характеризують особу засудженого. По справі встановлено, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України не судимий, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, також на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей. Потерпілі: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 претензій матеріального характеру до ОСОБА_2, не мають, а навпаки вважають, що останньому призначена сувора міра покарання та просять призначити йому міру покарання не пов’язану з позбавленням волі.
Крім того внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, тривалий час перебував на лікуванні, переніс складні операції, внаслідок чого йому була призначена друга група інвалідності та рекомендована програма реабілітації (а.с. 208-213, ксерокопія індивідуальної програми реабілітації).
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 в частині скасування додаткового покарання –позбавлення права керування транспортними засобами є безпідставними, оскільки злочин скоєно ним в стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 додаткове покарання позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, суд першої інстанції не врахував те, що останньому після дорожньо-транспортної пригоди встановлена друга група інвалідності, яка потребує індивідуальної програми реабілітації, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а транспортний засіб потрібен йому для пересування згідно копії виписки із акта огляду МСЕК, так як йому заборонена праця з тривалою ходою, тому колегія суддів вважає за можливе зменшити строк додаткового покарання до 1 року.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_11 –задовольнити частково.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 9 лютого 2012 року щодо ОСОБА_11 –змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з призначенням іспитового строку терміном на 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_11:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
З оригіналом вірно: