Справа № 11-80/12 Головуючий у І інстанції Пархоменко П.І.
Категорія - ст. 263 ч. 2 КК України Доповідач Мельниченко Ю. В.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіМельниченка Ю. В.
суддів – Воронцової С.В., Миронцова В.М.
при секретарі - Оскірко Ю.І.
з участю прокурора – Надточий О.О.
засудженого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, із повною загально-середньою освітою, не одружений, непрацюючого, раніше судимого: 29 липня 2009 року за ст. 263 ч. 2 КК України до 3 місяців арешту; 27 вересня 2010 року за ст. 190 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.,
- засуджений за ст. 263 ч. 2 КК України до 120 годин громадських робіт; за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворої міри покарання більш суворою, остаточно до відбування покарання ОСОБА_2 призначено 120 годин громадських робіт.
Покарання у виді штрафу за вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 27 вересня 2010 року виконується самостійно.
Постановлено судом стягнути із засудженого ОСОБА_2 1 049 грн. 50 коп. судових витрат, за проведення експертиз, на користь держави.
Вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 5 травня 2011 року виготовив нунчаку – холодну зброю ударно-дробильної дії, з метою її особистого носіння при собі для самозахисту, при цьому достовірно розуміючи, що для виготовлення та носіння холодної зброї необхідний передбачений законом дозвіл.
12 липня 2011 року ОСОБА_2, зранку, перебуваючи за місцем свого проживання взяв виготовлену ним особисто нунчаку поклав її в господарчу сумку та вирушив у власних справах на ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області, де цього ж дня, близько 18 год. 15 хв., під час відпрацювання ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області, працівниками ЛВ на ст. Конотоп був оглянутий в присутності понятих та у нього було виявлено і вилучено зазначені – нунчаку.
Крім цього, 12 липня 2011 року, близько 10 години, ОСОБА_2 перебуваючи у власних справах на платформі вокзалу ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області в сміттєвому баку знайшов паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини темно-зеленого кольору рослинного походження - особливо небезпечного наркотичного засобу – каннабісу, вагою 12,48 грамів, який в подальшому забрав собі з метою подальшого особистого вживання шляхом паління без мети збуту та пішов по платформі вокзалу ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області. Цього ж дня, близько 18 год. 15 хв., під час відпрацювання ст. Халимоново працівниками ЛВ на ст. Конотоп був оглянутий в присутності понятих та у нього було виявлено і вилучено з кишені штанів паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини рослинного походження темно-зеленого кольору – особливо небезпечного наркотичного засобу –канабісу.
Не погоджуючись з даним вироком суду, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 просить вирок скасувати, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м’якістю призначеного покарання та постановити новий, яким останньому призначити покарання на підставі ст. 70 КК України у вигляді арешту. Доводи апеляції зводяться до того, що ОСОБА_2 є особою пенсійного віку, а тому суд всупереч вимогам ч. 3 ст. 56 КК України призначив йому покарання у виді громадських робіт.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого, який визнав апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи викладені в апеляції та провівши по справі часткове судове слідство, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
5 травня 2011 року ОСОБА_2 виготовив нунчаку – холодну зброю ударно-дробильної дії, з метою її особистого носіння при собі для самозахисту, при цьому достовірно розуміючи, що для виготовлення та носіння холодної зброї необхідний передбачений законом дозвіл.
12 липня 2011 року ОСОБА_2, зранку, перебуваючи за місцем свого проживання взяв виготовлену ним особисто нунчаку поклав її в господарчу сумку та вирушив у власних справах на ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області, де цього ж дня, близько 18 год. 15 хв., під час відпрацювання ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області, працівниками ЛВ на ст. Конотоп був оглянутий в присутності понятих та у нього було виявлено і вилучено зазначені – нунчаку.
Крім цього, 12 липня 2011 року, близько 10 години, ОСОБА_2 перебуваючи у власних справах на платформі вокзалу ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області в сміттєвому баку знайшов паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини темно-зеленого кольору рослинного походження - особливо небезпечного наркотичного засобу – каннабісу, вагою 12,48 грамів, який в подальшому забрав собі з метою подальшого особистого вживання шляхом паління без мети збуту та пішов по платформі вокзалу ст. Халимоново, Бахмацького району Чернігівської області. Цього ж дня, близько 18 год. 15 хв., під час відпрацювання ст. Халимоново працівниками ЛВ на ст. Конотоп був оглянутий в присутності понятих та у нього було виявлено і вилучено з кишені штанів паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини рослинного походження темно-зеленого кольору – особливо небезпечного наркотичного засобу –канабісу.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка, достовірність якого ніким з учасників процесу не оспорюється.
На досудовому слідстві і в засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 повністю визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах. Розгляд справи в суді проводився за правилами ст. 299 ч. 3 КПК України, тому в апеляційному суді висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які в суді не оспорювалися і стосовно яких докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Злочинні дії ОСОБА_2 за ст.ст. 263 ч. 2, 309 ч. 1 КК України судом кваліфіковано вірно.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт суд припустився помилки і не врахував ту обставину, що останній є особою пенсійного віку (а.с. 71), а тому відповідно до вимог ст. 56 ч. 3 КК України до нього не може бути застосовано саме такий вид покарання.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що даний вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку, в зв’язку з чим апеляція прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції підлягає задоволенню в повному обсязі.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 колегія суддів враховує, характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винного, формально посередню характеристику за місцем проживання останнього, сімейний стан, його попереднє неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, конкретні обставини вчинених злочинів і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді арешту в межах санкції статей закону.
Крім того у вироку суду вказані судимості: 08 липня 1971 року Глухівським міським судом Сумської області за ст. 140 ч. 1 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі; 24 січня 2005 року Коростенським районним судом Житомирської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та Ямпільським районним судом Сумської області: 10 грудня 1996 року за ст.ст. 45 ч. 1, 140 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, які відповідно до ст. 89 КК України погашені та підлягають виключенню з вироку суду.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст.ст. 263 ч. 2, 309 ч. 1 КК України та призначити покарання:
- за ст. 263 ч. 2 КК України у вигляді арешту строком на один місяць;
- за ст. 309 ч. 1 КК України у вигляді арешту строком на три місяці.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворої міри покарання більш суворою, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді арешту строком на три місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту з залу суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття під варту.
В решті цей же вирок суду залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі місяця з моменту його проголошення.
СУДДІ:
Ю.В. Мельниченко С.В. Воронцова В.М. Миронцов