ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/2202а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2006 р.
14год. 30хв., м. Черкаси
За позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: адвокат ОСОБА_2 на підставі ордеру Черкаської обласної колегії адвокатів;
від відповідача: Павленко М.В., Царюк А.О. -за довіреностями.
Заявлено позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2005р. №0003342303/0, за яким до позивача були застосовані фінансові санкції у сумі 363грн., у тому числі 340грн. за невикористання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книги при здійсненні розрахункової операції і 23 грн. за здійснення господарської діяльності без придбання відповідного торгового патенту.
Спірне рішення позивач вважає незаконним та необґрунтованим. При цьому позивач вказав на помилковість висновку відповідача про те, що позивач надавав послуги у сфері грального бізнесу, та на неправильне застосування відповідачем до позивача як платника єдиного податку Законів України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”(далі - Закон №98/96-ВР) і від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі -Закон №265/95-ВР).
Відповідач проти позову заперечив. На відміну від позивача відповідач вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним і обґрунтованим, а доводи позивача, приведені ним в обґрунтування позову, - такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам законодавства.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав, а представники відповідача підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
14 березня 2002р. позивач був зареєстрований виконавчим комітетом Соснівської районної ради м. Черкаси як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа.
15 березня 2004р. позивач отримав від відповідача свідоцтво про сплату єдиного податку за №603014 з терміном дії з 01.04.2004р. по 31.12.2004р. за обраним позивачем видом діяльності -надання послуг музичного автомата. В подальшому термін дії цього свідоцтва був продовжений на 2005р., а позивач додатково заявив відповідачу про здійснення ним ще й торговельної діяльності., про що відповідачем було зроблено відповідну відмітку на звороті названого свідоцтва.
4 липня 2005р. у період з 14 годин 30 хвилин по 15 годину 25 хвилин в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованому по вулиці АДРЕСА_1, державними податковими інспекторами відповідача Царюк А.О., Богдан В.В. була здійснена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
В ході перевірки державні податкові інспектори Царюк А.О. і Богдан В.В. скористалися послугами грального автомату позивача монетного типу з грошовим виграшем „Число удачі”. При цьому їм не була виданий розрахунковий документ (розрахункова квитанція) на суму проведеної операції -1грн. На місці проведення розрахунків книги обліку розрахункових операцій і розрахункової книжки не було.
Вказані обставини відповідачем були оцінені як такі, що означають про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 5 ст. 3 Закону №265/95-ВР і ст. 5 Закону №98/96-ВР.
За результатами цієї перевірки був складений акт від 04.07.2005р. №013063, на підставі якого відповідач видав спірне податкове повідомлення-рішення, за яким вирішив застосувати до позивача 363грн. фінансових санкцій, у тому числі 340грн., передбачених п. 3 ст. 17 Закону №265/95-ВР за невикористання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книги при здійсненні розрахункової операції і 23 грн., передбачених ч.1 ст. 8 Закону №98/96-ВР за здійснення господарської діяльності без придбання відповідного торгового патенту.
Державний податковий інспектор Царюк А.О. у засіданні суду пояснив, що він і державний податковий інспектором Богдан В.В., граючи на гральному автоматі позивача в ході проведення перевірки, виграш не отримували, а висновок про те, що цей гральний автомат передбачає можливість грошового виграшу зробили виходячи з його зовнішніх ознак та з опису і технічних характеристик такого грального автомату, приєднаних до акту перевірки як додаток на одному аркуші.
З цього додатку дійсно вбачається, що гральний автомат монетного типу „Число удачі” передбачає можливість грошового виграшу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону №98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домі), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Згідно з абзацом 4 ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють передбачені цим Законом операції без одержання відповідного торгового патенту, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до пунктів 1, 5 ст. 3 Закону 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Статтею 15 Закону №265/95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством.
Пункт 3 ч.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Частиною 2 ст. 2 Закону України від 19.10.2000р. №2063-ІІІ „Про державну підтримку малого підприємництва” встановлено, що дія цього закону не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що встановлений перевіркою факт надання позивачем послуг з використанням грального автомату монетного типу „Число удачі”, який передбачає можливість одержання грошового виграшу, правильно був оцінений відповідачем як факт здійснення позивачем діяльності у сфері грального бізнесу. Отже, на позивача як на суб'єкта підприємницької діяльності, який провадять діяльність у сфері грального бізнесу, не поширюється дія Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99, а відтак, позивач зобов'язаний був придбавати торговий патент на здійснення такої діяльності і використовувати при проведенні розрахунків із споживачами за готівку розрахункову книжку і книгу обліку розрахункових операцій.
Здійснення позивачем операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу без придбання відповідного торгового патенту і проведення при цьому розрахунків із споживачами без застосування розрахункової книжки і книги обліку розрахункових операцій відповідач правильно кваліфікував як порушення позивачем вимог пункту 5 ст. 3 Закону №265/95-ВР і ст. 5 Закону №98/96-ВР і правильно застосував до позивача за ці правопорушення фінансові санкції, передбачені п. 3 ст. 17 Закону №265/95-ВР і абзацом 4 ч.1 ст. 8 Закону №98/96-ВР. Розрахунок сум фінансових санкцій відповідач зробив вірно.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.