АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «10 »квітня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Дембіцька О. О.
суддів Марчака В.Я., Попова Г.Г.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 лютого 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не працюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
- визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 186 ч.1 КК України і йому призначене покарання за ст. 296 ч.2 КК України у виді 2-х років позбавлення волі, за ст. 186 ч.1 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначене ОСОБА_1 покарання у виді 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у виді взяття під варту. Строк відбуття покарання обчислено з 02 листопада 2011 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, румун, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий 05 червня 2008 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст. 186 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.,
- визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України і йому призначене покарання у виді 2-х років позбавлення волі.
Справа №2490/11-183/2012р. Головуючий у І інстанції: Волошин С.О.
Категорія: ст. 296 ч.2, 186ч.1 КК України Доповідач: Дембіцька О.О.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з 2-річним іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід залишений у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласної комунальної установи- лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 779 грн. 45 коп. в солідарному порядку.
Задоволено цивільні позови ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 500 грн. матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
Згідно вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими та засуджені за те, що 30 жовтня 2011 року, приблизно о 20:00 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Я.Степового в м. Чернівці, біля будинку № 59, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських мотивів, підійшли до ОСОБА_3При цьому ОСОБА_2 безпричинно наніс удар у голову потерпілого, від чого ОСОБА_3 впав на землю.В цей момент особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_1 підбігли до потерпілого і почали бити руками та ногами ОСОБА_3 по різних частинах тіла, чим заподіяли потерпілому легкі тілесні ушкодження у виді саден в ділянці голови та грудної клітини.
Цього ж дня, у зазначеному вище місці, приблизно о 20:05 год., після того, як особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_2 відійшли в сторону, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав з лівої кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки "Samsung GT-E1150і", вартістю 315 грн., зі стартовим пакетом МТС, вартістю 35 грн. та гроші в сумі 150 грн. чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн.
На вказаний вирок засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію із проханням вирок щодо нього скасувати та провадження у справі закрити.Посилається на те,що даний злочин не вчиняв,до заподіяння тілесних ушкоджень та викрадення майна ОСОБА_3 не причетний.Вважає,що засуджений ОСОБА_2 та потерпілий його обмовили,оскільки в момент,коли мала місце подія злочину,знаходився удома і це підтвердили у судовому засіданні свідки.
У запереченні на апеляцію помічник прокурора Шевченківського району м. Чернівці Кукурудзяк В.С. просить залишити вирок суду без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.
Вирок в частині засудження ОСОБА_2 не оскаржувався.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції, думку прокурора про відсутність підстав для зміни чи скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає,виходячи із наступного.
Винуватість засудженого у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними у справі та дослідженими районним судом доказами.
Дії засудженого правильно кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та за ст.186 ч.1 КК України-грабіж,тобто відкрите викрадення чужого майна.
Не визнаючи вину у вчиненні злочинів,ОСОБА_1 у судовому засіданні показав,що 30.10.2011 року приблизно о 18 годині разом із ОСОБА_5 прийшов до ОСОБА_6,удома в якого була мати останнього та ОСОБА_2.Разом із чоловіками вживали алкогольні напої,після чого приблизно о 19 годині пішов додому та більше нікуди не виходив,що можуть підтвердити свідки ОСОБА_7,ОСОБА_8 та ОСОБА_9Про те,що була бійка із потерпілим,дізнався на наступний день.
Доводи апелянта про те,що він не вчиняв злочинів,за які засуджений,спростовуються доказами,перевіреними судом та наведеними у вироку.
Так,із показань потерпілого ОСОБА_3,досліджених у судовому засіданні вбачається,що 30.10.2011 року приблизно о 20 годині біля буд.59 по вул.Я.Степового побачив двох незнайомих йому чоловіків,а також ОСОБА_2 і ОСОБА_3,з якими привітався.У відповідь ОСОБА_2 підбіг до нього та безпричинно наніс удар рукою у голову,від чого потерпілий впав на землю.Після цього підбігли ОСОБА_5 і незнайомий чоловік та усі разом почали наносити удари руками та ногами по тілу.У цей момент проїжджав автомобіль,тому від світла фар особи,які наносили йому(потерпілому) удари розбіглись у різні сторони.Один із них залишився та,обшукавши кармани,відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон вартістю 350 грн і гроші у розмірі 150 грн.В результаті побиття йому заподіяні легкі тілесні ушкодження.Шкода не відшкодована.(а.с.26-28).
Протоколами пред"явлення фотознімків для впізнання від 01.11.2011 року підтверджується,що ОСОБА_3 упізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1як осіб,що безпричинно його побили,а останній,крім того,відкрито викрав мобільний телефон та гроші.(а.с.31-32,33-34).
Показання стосовно обставин скоєного відносно нього злочину потерпілий підтвердив під час очної ставки із ОСОБА_1.(а.с.61-63) та при відтворенні обстановки і обставин події(а.с.36-39).
Із висновку судово-медичної експертизи від 12.12.2011 року встановлено,що ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження внаслідок нанесення йому ударів засудженими 30.10.2011 року.
Покази потерпілого об"єктивно підтверджуються також показаннями засудженого ОСОБА_2,який під час досудового слідства та у судовому засіданні визнавав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину.Із показів засудженого вбачається,що 30.10.2011 року приблизно о 20 год.на вул.Я.Степового він спільно із братом ОСОБА_5 та ОСОБА_1 побили безпричинно ОСОБА_3Після побиття відійшли в сторону,однак ОСОБА_1 повернувся та почав обшукувати кишені потерпілого,при цьому викрав мобільний телефон.
Засуджений ОСОБА_1.у районному та апеляційному суді показав,що підстав обмовляти його ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають.
За таких обставин судова колегія вважає,що суд першої інстанції обгрунтовано поклав у основу вироку послідовні показання потерпілого і засудженого ОСОБА_2,які узгоджуються між собою та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Показання ОСОБА_1,який заперечував свою провину,суд правильно оцінив як обрану останнім лінію захисту.Також районний суд дав вірну оцінку показанням допитаних за клопотанням захисника свідків ОСОБА_7,ОСОБА_9,ОСОБА_8-родичів засудженого,визнавши ці покази такими,що суперечать фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене,посилання апелянта на недоведеність його винуватості у скоєнні злочинів колегія суддів вважає безпідставним.
При призначенні покарання районний суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів,які є злочинами середньої тяжкості,дані про особу засудженого,який в силу ст.89 КК України раніше не судимий,вчинив злочин у стані алкогольного сп"яніння,що обтяжує його покарання.Обставин,які б покарання пом"якшували,судом встановлено не було.
З врахуванням обставин справи та даних про особу засудженого суд першої інстанції призначив ОСОБА_1покарання,необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів .
Таким чином,колегія суддів вважає,що вирок суду першої інстанції є законним і обгрунтованим,тому підстав для його зміни чи скасування,а відтак-для задоволення поданої засудженим апеляції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий: О.О.Дембіцька
Судді: В.Я.Марчак
Г.Г.Попов